Інтерв’ю

«На вокальних телешоу важливо бути не лише талановитим, а й пробивним»

«Коли вчилася у Москві, приїжджала на Київський вокзал, аби послухати біля кас, як люди спілкуються українською»

У сімдесят років — хоч на подіум!

«Не розумію, чому усі переможці „Голосу країни“ кудись зникають»

«Українцям бракує інтелектуального даху»

«Хотіли зняти серіал про „нових рускіх“, які приїжджають у Європу і там „бикують“. Але нас не пустили в Європу»

«Тютюн українцям генетично не притаманний»…

«Хто захоче стати суддею у майбутньому, має закінчити школу суддів»

«У школі, коли дізналися, що хочу бути актором, дивилися на мене як на дивака»

«Мені пишуть: «Під пісню «Ромео» я вперше поцілувався зі своєю дівчиною»

«До сповіді може приступити кожен, хто розкаюється у своїх гріхах»

«Буває, зранку встаю і думаю: треба додати зморшку або усмішку розтягнути»

«Мій син — один україномовний учень на весь клас. І це у столиці України!»

«Хірург сказав пацієнту: „Що це ви їздите на автомобілі, кращому за мій?“. Такі лікарі ганьблять професію!»

«Дівчата пишуть на меседжер і освідчуються у коханні. Богу дякувати, вночі не турбують»

«Скрипка має жити у руках музиканта. Якщо вона лежить у футлярі, може померти»

«Якби, не дай Боже, щось трапилося гірше, я вмію стріляти і піду захищати Україну»

«Переселенцям копійчану допомогу виплачують, а у Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій щедрі надбавки ділять»

«Про масштабний джазовий проект мріяла чотири роки»

«У своїй творчості опираюся на народну пісню»