Наскільки президентські вибори в Польщі можуть вплинути на підтримку України?

Про контекст польських виборів Президента і їх вплив на зовнішню та внутрішню політику запитуємо в експерта-політолога, професора Інституту політичних наук і безпеки Щецінського університету Гжегожа Цєхановського.

— Яке значення мають президентські вибори 2025 року для політичної сцени Польщі?

— Президентські вибори в Польщі, що відбуваються у 2025 році, є своєрідним тестом на стабільність правлячої коаліції. Їх перебіг і результати відображають високий рівень соціальної поляризації, а також зростаючу підтримку антиістеблішментських політичних сил, що може суттєво вплинути на конфігурацію другого туру голосування. Результат виборів також вплине на характер відносин між виконавчою та законодавчою гілками влади, особливо в контексті коабітації. У разі перемоги Кароля Навроцького можна очікувати посилення конфронтаційності та потенційного блокування урядових законодавчих ініціатив. Натомість перемога Рафала Тшасковського сприятиме ефективнішій співпраці між президентом і парламентською більшістю, що могло б полегшити реалізацію програми правлячої коаліції.

— Як результат президентських виборів може вплинути на польсько-українські відносини — як у дипломатичному, так і соціальному вимірі?

— Результати президентських виборів у Польщі можуть позначитися на риториці, що супроводжує формування польсько-українських відносин, хоча ймовірність радикального перегляду нинішнього курсу польської політики щодо України залишається обмеженою. Це пов’язано з відносно стійким консенсусом серед основних парламентських сил щодо необхідності підтримки України — як у політичній, так і у військовій сфері.

Можливі зміни стосуватимуться передусім риторики й акцентів на історичні та ідентичні теми, а не стратегічного вектора зовнішньої політики.

— Наскільки президентські вибори можуть вплинути на міграційну політику — зокрема щодо громадян України, які працюють або навчаються в Польщі?

— Президентські вибори в Польщі, ймовірно, не спричинять суттєвих змін у міграційній політиці стосовно громадян України. Українська громада відіграє важливу роль у функціонуванні польського ринку праці, підтримує освітню систему та сприяє економічному зростанню. Компетенції президента в сфері формування міграційної політики обмежені, оскільки рішення в цій сфері ухвалюють уряд і парламент. Зміна риторики на президентському рівні може вплинути на тон суспільної дискусії, але малоймовірно, що це призведе до істотного перегляду чинних правових чи інституційних рішень.

— Чи може Україна — як держава, що бореться за своє існування та інтеграцію до ЄС — відігравати символічну роль у виборчій кампанії в Польщі?

— Помітно, що кандидати у своїх кампаніях звертаються до теми війни в Україні як символу спротиву російському імперіалізму. Цей конфлікт також використовується як аргумент на користь поглиблення інтеграції Польщі з Європейським Союзом у сфері спільної зовнішньої та безпекової політики, особливо серед виборців Рафала Тшасковського. Висловлювання кандидатів також вказують на зростаючу підтримку збільшення бюджетних витрат на оборону, що пояснюється потребою змін у вибудовуванні безпеки.

— Чи може результат президентських виборів у Польщі стати геополітичним сигналом для Брюсселя, Берліна чи Києва? Які сценарії розглядаються?

— Для Європейського Союзу цей результат може стати індикатором напрямку, в якому Польща має намір розвивати відносини з ЄС, особливо у контексті поглиблення інтеграції. У Берліні результати виборів аналізуватимуть через призму двосторонніх відносин, які в останні роки зазнали напруги. Натомість для Києва ці вибори мають важливе стратегічне значення, оскільки від їх результату може залежати ступінь залученості Польщі в підтримку проєвропейського курсу України та її євроінтеграційних прагнень. Ефективність такої підтримки значною мірою залежатиме від позиції Польщі всередині європейських структур.

— Які програмні відмінності між кандидатами сьогодні виглядають найважливішими з точки зору майбутньої зовнішньої політики Польщі?

— Рафал Тшасковський виступає за поглиблення інтеграції з Європейським Союзом, відновлення довіри у відносинах з Берліном і Парижем та посилення ролі Польщі як активного члена НАТО. У його кампанії чітко звучить підтримка України — як військова, так і політична.

Кароль Навроцький, своєю чергою, декларує відданість союзу зі США та підтримку України, проте наголошує на національному суверенітеті, суб’єктності Польщі в міжнародних структурах і більш стриманому ставленні до інституцій ЄС. Його риторика робить акцент на захисті національних інтересів.

Розмовляла Мирослава Рудик.