Епілепсія — не вирок: як сучасна медицина допомагає подолати хворобу

Про лікування епілепсії у дітей, про те, як допомагають маленьким пацієнтам боротися з цим захворюванням, зокрема про новітні методики та багато іншого розповідає дитячий невролог, завідувач відділення дитячої психіатрії та неврології Лікарні Святого Миколая Першого медоб’єднання Львова Олег Куксенко.

Олег Вікторович розпо­вів про три основні види розвитку дитини: фізич­ний (маса, ріст), психоемоційний (психічний стан, розумовий роз­виток, комунікативні здібності) і моторний (як дитина рухається, наскільки володіє своїм тілом). Ці показники є визначальними у житті дитини. Якщо щось випа­дає з розвитку — це може свідчити про те, що проблема існує. Проте зовсім не обов’язково, що вона пов’язана з неврологічними роз­ладами.

— Чому так стається?

— Найчастіше причиною цього є різного виду генетичні мутації, тобто «поломки» у хромосомах чи генах людини. Ці «поломки», крім порушення передачі імпульсів, також можуть спричиняти пору­шення метаболізму, тобто обміну речовин між клітинами головного мозку, тим самим викликаючи па­тологічні розряди у них. Цікавим є те, що за генетичних форм епі­лепсії напади часто можна спро­вокувати.

Ці причини, як і види нападів, можуть часом поєднуватись. Для їх з‘ясування нам і потрібні різні види обстежень. Одним із най­важливіших методів діагностики епілепсії є електроенцефалогра­ма (ЕЕГ) та її різновиди (рутинна ЕЕГ, відео-ЕЕГ-моніторинг, нічний відео-ЕЕГ- моніторинг, амплі­тудно-інтегрована ЕЕГ, інвазивна ЕЕГ). Метод ЕЕГ дає змогу заре­єструвати ті патологічні, «непра­вильні» розряди, що виникають за епілепсії у вигляді хвильок, що трохи нагадують кардіограму.

— Знаємо, що відділення, яке ви очолюєте, показує хоро­ші результати у лікуванні дітей з епілепсією…

— Наше відділення працює над виявленням та лікуванням епілеп­сії у дітей раннього віку, починаю­чи від новонароджених. Особли­вість нашої роботи полягає у тому, що ми працюємо зі складними формами епілепсії, які важко під­даються лікуванню.

Маємо апарат ЕЕГ-відеомо­ніторингу, який дозволяє про­водити обстеження і записувати показники роботи центральної нервової системи упродовж кіль­кох діб, уточнити форму епілепсії, скорегувати лікування та відібра­ти дітей для хірургічного лікуван­ня.

Максимально швидке обсте­ження дітей з судомним синдро­мом зменшує ступінь інвалідизації та покращує якість їхнього життя.

Дбаємо про те, аби наші малі пацієнти перебували у комфорт­них умовах. Навчаємо батьків, як забезпечити дітям спеціальну ке­то-дієту.

Якщо вчасно розпочати ліку­вання деяких форм епілепсії у дітей раннього віку протягом 48 годин з моменту нападу, то таким дітям вдається зберегти інтелект.

У діагностуванні та лікуванні епілепсії лікарі нашого відділен­ня співпрацюють з вітчизняними та зарубіжними генетиками та радіологами.

— Віднедавна відділення має нову назву…

— Наше відділення має давню історію. Спочатку воно існувало як неврологічне і завжди тяжіло до того, аби надавати допомогу тим дітям, які мають гостру симп­томатику.

Підкреслю два моменти. По-перше, епілепсія, особливо в ранньому віці, в організмі, який росте, створює більші проблеми, ніж у дорослому віці. По-друге, всяка епілепсія є ургентною. Тому треба негайно звернути­ся до лікаря за підозри на такий стан, щоб скорегувати лікування. Однак не треба бути песиміста­ми, бо правильно підібрана тера­пія передбачає, що дитина роз­вивається адекватно.

Неврологія трансформується, аби надавати допомогу тим дітям, які потребують більш кваліфіко­ваної допомоги, більше роботи власне самого невролога, а не тільки реабілітологів. Це лікування завжди комплексне.

Відділення існує в межах на­шої лікарні понад 30 років. За цей час дуже часто мінялися уявлення про цю хворобу, ми спостерігали багато змін у баченні та лікуван­ні таких хворих. З’явилися нові препарати. Ми завжди прагнули іти в ногу з часом, зі сучасними уявленнями про лікування, пере­йти на новий щабель допомоги завдяки співпраці з нашими за­рубіжними колегами. Зокрема, колеги з Канади ознайомили нас із новітніми методами. З’явилося нейрохірургічне відділення, де безпосередньо оперують хворих на епілепсію.

У нашому відділенні упродовж року отримують лікування близь­ко 2 тис. дітей.

Пріоритетним напрямом нашої роботи є діагностика й лікування судомних нападів різного похо­дження і раннє відновне лікуван­ня з періоду новонародженості. У відділенні проводиться всебічне обстеження й диференційоване лікування болю голови у дітей та підлітків.

Головною метою нашої роботи є профілактика інвалідності у разі захворювання нервової системи та поліпшення якості життя хворих дітей і їхніх батьків.

Ми підняли рівень виходжува­ності дітей раннього чи старшого віку. Тяжіємо до лікування важких хворих. Однак ми не зупиняємо­ся, адже маємо над чим працюва­ти. Наша служба буде розвивати­ся, і нові колеги, зокрема молоді фахівці, сприятимуть тому, щоб ми були найкращими у нашій га­лузі і могли надавати найбільш якісну допомогу дітям.

— У чому бачите перспективу вашої роботи?

— Рівень неврологічних захво­рювань зростає. З’являються нові виклики. Збільшується кількість дітей, які пережили трагедії війни, травматичні ураження, психоло­гічні стреси, які потребують допо­моги. Намагаємося максимально комплексно підійти до надання допомоги таким дітям.

Загалом я прихильник того, що має бути командна робота, бо кожен випадок — індивідуальний, і одного рецепта для лікування всіх не існує. Наше відділення, яке було неврологічним, стало психоневрологічним. Складова психіатрії допомагає нам обрати правильне лікування. Ми завжди радимося, щоб комплексно піді­йти до лікування, бо всі складо­ві важливі. Невролог допомагає тим діткам, які мають психологічні проблеми, і навпаки, психологіч­на підтримка завжди корисна тим дітям, які мають певні епілептичні зміни. Тобто є багато таких мо­ментів, коли ми мусимо допома­гати одні одним.

— Нещодавно спілкувала­ся з майбутніми батьками, які планують мати дитинку. Проте у них є одне застереження — в їхніх родичів були хворі на епі­лепсію. Молоде подружжя хви­люється, чи повинні вони бути готовими до того, що дитинка успадкує це захворювання? Чи потрібно пройти якісь попере­дні генетичні обстеження, чи це виявляється на УЗД плоду?

— Важливо зауважити, наскіль­ки кроків уперед пішли генетичні обстеження, зокрема генетичні підтвердження спадковості епі­лептичного захворювання. Хоч такі випадки трапляються не так часто. Проте їх виявлення для нас важливе не тільки з точки зору до­помоги тим дітям, але цей факт родина може використати, пла­нуючи сім’ю. Такі обстеження — з недешевих. Але навіть якщо зро­бити такий крок за певні кошти, то в майбутньому можна зекономи­ти набагато більше.

Дообстеження у генетика до­поможе визначити походження хвороби у дитини.

Отож епілепсія — не вирок. Варто лише вчасно її виявляти та адекватно лікувати. У 70 відсотках випадків лікується медикаментоз­но, решта — кандидати на хірургіч­не втручання. У світі на цю недугу хворіє 0,8% людей.

Записала Анна Врублевська.