- 31.12.2020, 15:28
Настрій ми створюємо собі самі
Слухала дощ вночі при відчиненому балконі. Не пам’ятаю такої погоди 31-го грудня. Звуки дощу - як весною, або восени. І згадала через той дощ одну новорічну історію- 16.03.2019, 14:04
Час увімкнути холодний розум
Про найголовніше в ці дні- 23.04.2018, 12:42
Кавування з президентом
Здавалося б, нормальна практика нормальної країни: президент приїхав із візитом до певного міста й захотів внести до програми відвідування такий пункт — зустріч з письменниками видавництва такого-то. Чому такого, а не інакшого?- 05.10.2017, 11:00
«Чимало людей, які пережили досвід війни, зростають як особистість, повертаються зрілими…»
- 28.06.2017, 18:50
А мав би заплатити «Львівелектротрансу» 3600 гривень
П’ятнадцять трамваїв стояли у центрі міста протягом півтори години, чекаючи на «героя парковки»- 22.06.2017, 18:14
Залишив Котляревський нащадкам ралець...
Про мовні смаколики з «Енеїди» та інший скарб, яким не користуємося повною мірою.- 24.04.2017, 19:31
Олеся та «Оселя»
Рік без засновниці спільноти взаємодопомоги.- 07.04.2017, 10:00
Час прибирання, час садіння
Мігово, Велике, Княжпіль... Старосамбірщина. На узбіччях – великі мішки зі сміттям.- 03.04.2017, 18:54
Тактика випаленої землі
А минулої суботи від побаченого аж горло стиснуло: “наше” місце вигоріло вщент. Тут палили сухостій — і понищили кущі з деревами, уся місцина тепер обвуглена, чорна, немов пережила бомбардування…- 30.03.2017, 18:59
"Почитаймо разом?.."
На зустрічі з п’ятикласниками однієї з львівських гімназій зайшлося про домашні бібліотеки. Хто їх має? Хто поповнює книжками? Хто найбільше читає?- 22.03.2017, 19:20
Як я Сихів полюбила
Тридцять років тому на Сихові майже не було дерев.- 20.03.2017, 19:20
Як у боротьбі за мову чехи стали «філологічним» народом
На шляху мовного самоствердження варто придивитися до досвіду країн, які свого часу пережили періоди мовно-культурного поглинання з боку агресивного сусіда.- 15.03.2017, 18:28
Та гречка, що на чотирнадцяти нитках
Про речі, які зберігають як найдорожчу реліквію- 09.03.2017, 18:41
Бузок, бордюри, геопатогенна зона
Коли їду у Львові Хуторівкою, завжди з вікна шукаю поглядом “наш” бузок.- 27.02.2017, 18:09
Таємний приятель
Про цю гру я вперше дізналася в спільноті взаємодопомоги “Емаус-Оселя” у Винниках.- 30.01.2017, 19:04
Танець підталих сніговиків
Цю історію почула вже постфактум, а шкода, бо якби мала можливість делікатно втрутитись у неї, то так би й зробила.- 16.01.2017, 18:52
Ялинка, яка захотіла жити
Мої знайомі купили живу ялинку ще перед 25 грудня — невеличку, міцненьку, ладну. Поставили у відерце з водою, прикрасили іграшками та гірляндами...- 14.01.2017, 09:04
Жодного дня без ділового щоденника
Про користь записування планів та зробленого.- 12.01.2017, 18:18
Ще раз про кохання. У кіно
Поетеса, художниця і видавець Христина Венгринюк запитала на своїй сторінці на Фейсбуку, який би фільм про кохання їй порадили подивитися. І протягом кількох годин отримала понад сотню пропозицій.- 11.01.2017, 18:40
Керівників міського транспорту – до нагороди!
Їхала на роботу “на перекладних”, бо маршрутка №32 зламалася, щось там потекло і нас усіх висадили на півдорозі.- 04.01.2017, 20:00
Розумний у зимові гори ходить з розумом
Гори не пробачають легковажності.- 29.12.2016, 19:07
Магічна сила слова: що кажемо – те і маємо...
Слова мають велику силу. Часом магічну.- 17.12.2016, 14:32
«Досить хиріти, гайда вандрувати!»
У селі Старому Мізуні на Івано-Франківщині бережуть традиції, пам’ять про минувшину та особливості місцевої говірки.- 03.12.2016, 09:06
Не намагайтесь стати вовкові ватажком
Кілька порад фахівців для тих, хто прагне завести собі друга-хижака.- 01.12.2016, 17:00
Пише у мобілці або при світлі підствольного ліхтарика
- 25.11.2016, 11:25
«Ми – нащадки степових лицарів»
- 21.11.2016, 18:09
Коли ми вийшли на майдани
З Майдану-2004 у пам’яті залишилися кілька яскравих картинок та вражень, але чомусь без конкретних дат.- 16.11.2016, 18:52
Сила дитячих спогадів
Мої найперші спогади про себе — це спогади про батьків. Ми були з ними одним цілим.- 14.11.2016, 19:17
Вміють подати, та не вміють приготувати
Два поспіль дні народження друзів святкували у ресторанчиках львівського середмістя. Не вважаю себе вибагливим їдцем, але добру кухню завжди відзначаю – що домашню, що ресторанну. Але останнім часом нам з тим не щастить. Настрою ті два застілля якщо не зіпсували, то й нічого доброго не додали.- 11.11.2016, 11:00
«Ми не переміщені особи, ми – біженці»