Жодного дня без ділового щоденника

Перед Новим роком не знайшла у канцтоварах звичайних ділових щоденників - і настрій впав. У гуртівні на сусідній вулиці теж усі блокноти розібрали. Приходьте після свят, сказала продавчиня, коли постачальники завезуть новий товар.

Дивина. Невже нотатники з календарем для ділових записів стали предметом підвищеного попиту?.. 

Ніколи б не подумала, що почуватимусь настільки некомфортно без нього. Хотіла було записати дату можливої поїздки на квітень — а нема куди. Друг порадив подивитися серіал “Окуповані” - довелося просто запам’ятати назву. Малий розсмішив черговим дитячим шедевром — записала його слова на якомусь клаптику паперу, який вже, здається, загубила. 

Січневі дні збігали, а я й далі не мала блокнота для щоденних нотаток і все більше відчувала, що без цього звичайного предмета почуваюся наче без зубної щітки. Звичка мати під рукою денник з календарем виробилася кілька років тому як потреба записувати необхідну інформацію, список найважливіших і другорядних справ на щодень і на кілька місяців наперед. Зазвичай усі сторінки моїх щоденників геть списані. Там і робочі плани, і приватні (записатися до стоматолога, купити пральний порошок, зателефонувати Н. - як вона почувається? - тощо). Там є спеціальні сторінки, які вклеюю додатково, бо виробникам не спадає на думку, що у нотатниках після сторінки 31 грудня має бути достатня кількість вільних сторінок з розряду “різне”. Я там записую, скажімо, подорожі — коли й куди їздила. Є сторінки “Фільми. Поради”, “Книжки. Поради” з назвами та посиланням, хто рекомендував. Окремо — список переглянутих фільмів з лаконічними оцінками та  думками з приводу. Окремо - список прочитаних книжок, теж з невеличкими  коментарями. 

Є сторінка “Ідеї”, навіть не сторінка, а кілька сторінок. Творчі ідеї, побутові ідеї (з ремонту кухні, скажімо). На сторінці “Здоров’я” - певні обіцянки собі (піти, нарешті, до такого-то лікаря, схуднути тощо), з прізвищами та телефонами медиків з доброю репутацією — як підказка у певних випадках для себе та інших. І знову поради, виписані звідкись чи записані від людей. Скажімо, рецепт приготування імбирного чаю за усіма правилами, одного з найкращих засобів проти грипу...

Кожен новий нотатник на рік починається з планів на дванадцять місяців. Тут я собі ні в чому не відмовляю — малюю майбутнє з розмахом, щедро. По закінченні року або на початку наступного цікаво повернутися до цих записів. Й усміхнутися: дещо таки вдалося зробити, хоча часом не зовсім те, але теж із натхненням. А дещо відсунулося на потім. Нехай визріває, мабуть, ще не час. Дуже важливо ставити перед собою чіткі цілі і тримати їх на виду перед собою. Фіксувати бажання та зроблене саме у письмовому вигляді, у записах. Ці плани мають бути реальними, досяжними, а їх реалізація має залежати саме від мене, а не від когось чи якихось там обставин.  

І ось він у мене в руках — щоденник на 2017 рік, що затримався на кілька днів. Нарешті я його придбала, вибравши з кількох запропонованих. Ціна їх чимала - від ста і за двісті гривень. Але ж він того вартий. Важливо все - обкладинка, формат, вага, навіть тактильні відчуття. Адже ця річ буде зі мною протягом року, день у день. І згодом, років так через п’ять або більше, зможу у разі потреби подивитися, що відбувалося найважливішого і що побутового, що тішило, що завдавало клопоту. Величезному обсягу щоденної інформації місце саме там — у діловому щоденнику. Свою пам’ять не варто забивати геть усією інформацією, краще “доручити” це вірному особистому помічнику. 

Фото автора