Страх і хаос: як особисті вразливості Трампа штовхають США до катастрофи

З віком це перетворилося на вразливість. Трамп насправді вірить, що всі його обдурюють. Він не робить різниці між собою та владою. І він не має уявлення про те, як насправді працює будь-яка значна політика. Це означає, що будь-хто, хто має до нього доступ і розуміє його вразливість, може породити саморуйнівну американську політику.

Простим прикладом цього, ще до тарифів, була Україна. Десь у Трампа виникла ідея, що Україна обдирає США. Як тільки ця ідея з'явилася в його голові, він став її рабом. Трамп постійно повторював, що Україна винна США 350 мільярдів доларів.

Це не мало сенсу. Мовиться про допомогу, а не про позику. Вартість допомоги склала приблизно третину від того, що заявляв Трамп. Більша частина військової допомоги надійшла у вигляді витрат усередині США.

І, звичайно, українці заплатили. Вони самі виконали всю місію НАТО зі стримування нападу росії. Вони зазнали величезних втрат різного роду. Вони ділилися зі США розвідданими та інноваціями. Але все це не має значення для Трампа. Як тільки йому кажуть, що його обкрадають – він стає безпорадний, а інші повинні страждати.

Зараз ми не знаємо, хоча неважко здогадатися, хто сказав Трампу, що Україна його обдирає. росіяни мають гостре відчуття психологічної вразливості, і вони вже давно звертають пильну увагу на Трампа.

Трамп також посилається на вигадану цифру в 350 мільярдів доларів, щоб виправдати запровадження тарифів. Він стверджує, що європейці якимось чином "заборгували" США стільки ж. Трамп вважає, що якщо американці купують більше в іншій країні, ніж жителі цієї країни купують у США, то це – втрата. Мовляв, його якимось чином обдурюють. Тому, коли США сформулювали тарифи для всього світу, принцип роботи полягав у тому, що всі торгівельні дефіцити – випадки, коли ми купуємо більше, ніж продаємо – повинні бути усунені.

Це безглуздо. Немає природного стану, коли б країни купували та продавали однакову кількість одна в одної.

Уявіть собі вечірку, де люди вільно спілкуються один з одним. Потім хтось вискакує на стіл і наполягає на тому, щоб у кожній розмові кожен оратор повинне використовувати рівно стільки ж слів, скільки й особа, з якою він веде діалог. Що б тоді сталося? Будь-яка розмова зупинилася б, тому що штучно спланована рівність слів – це не те, як розмови працюють. Штучна запланована рівність вартості імпорту та експорту – це також не те, як працює торгівля.

У міжнародній торгівлі багато несправедливості. Можна багато сказати про продуману торгівельну політику, яка захищає або заохочує певні галузі. Виробництво має важливу вартість. Але нічого з цього не виникне через образливі почуття президента-олігарха.

Оскільки політика Трампа базується на особистій вразливості, то вона непостійна. Якщо хтось змушує його почуватися більш вразливим, ніж він був, він зупиниться. Трамп не буде, наприклад, вводити мита проти росії, тому що боїться росії. З іншого боку, якщо його хтось переконає, що він виграв, то він також знизить тарифи, як це зараз сталося. Якщо він більше не відчуває, що його обдирають, тоді він поступається. Але це до моменту, коли його почуття зміняться.

Для людини з такою очевидною вразливістю все здається неконтрольованим. Тому єдиною відповіддю є контроль. Усі намагаються мене пограбувати – і тому я повинен встановити контроль, змусити їх бути у слабкій позиції. Тому тепер США будуть вести переговори окремо з кожною країною світу. З багатьма з них ми розірвали домовленості, а тепер будемо укладати нові угоди, які, напевно, будуть гірші: у нас зараз бракує часу, терпіння і зосередженості. Ми ніколи не зможемо повернути довіру наших найближчих торгових партнерів.

Те ж саме і у внутрішній політиці. Встановлюючи тарифи, Трамп вважає, що створює собі важіль впливу на американські компанії. Їм усім доведеться прийти до нього особисто, щоб отримати виключення, яке дозволить їм продовжувати торгувати на світових ринках і функціонувати так, як раніше. Трамп може насолоджуватися тим, що почувається менш вразливим, намагаючись залякати компанії.

Однак це дорівнює централізованому плануванню, особливо ірраціональному: плануванню, яке залежить від почуттів однієї людини.

Інвестування у США більше не означає того, що було раніше. І це швидко не зміниться.

У всіх нас є свої недоліки, свої примхи, вразливі місця. Але коли одна людина має неконтрольовану владу, то ірраціональність стає неконтрольованою. Трамп вважає, що всі завжди його обдурюють. Якби він був президентом у нормальній ситуації, це була б незначна проблема.

Але в ситуації, в якій йому вдалося уникнути спроби державного перевороту, в якій Верховний суд сказав йому, що він захищений від судового переслідування, в якій однопартійці рідко оскаржують його, Конгрес більше не бачить необхідності ухвалювати закони, а занадто багато ЗМІ нормалізують його, вразливість Трампа може призвести до знищення країни.

У нас є тисячі років політичної теорії та справді велика література, щоб навчити нас цього: занадто багато влади виявляє найгірше в людях, особливо серед найгірших людей. Як розуміли засновники, метою верховенства права, системи стримувань і противаг, регулярних виборів є запобігання саме такій ситуації.

Дозволити США бути скомпрометованими призведе до багатьох втрат, наприклад, для наших прав і нашої гідності. Але це також матиме втрати й у базовому економічному сенсі. Коли ви прославляєте божевільного короля – ви прославляєте божевілля.

Джерело