Магічна сила слова: що кажемо – те і маємо...

Навіть у важкі часи не можна говорити лише про відчай, впадати у тяжке безвір’я... Хоч українцям зараз дуже непросто, але шукаймо опертя перш за все у собі та у своїй мові. 

“Доброзичливці” намагаються будь-що довести нашу неуспішність та неспроможність у великому і малому. Нехай “стараються”. Марні зусилля. Не від них, а від нас залежить те, що на нас чекає попереду. Ми знаємо, на що здатні, віримо у себе.  

Тому обережно зі словами, зі своєю магічною мовою. Жодних “аби не гірше”, “не з нашим щастям”, “не в цій країні”, “маємо що маємо” та інших лексичних кодів невдах. Програмуймо майбутнє словами надії та впевненості, любові до ближнього та віри у власні сили. Нам є на що спиратися. Такого громадянського суспільства, яке зараз маємо, ще пошукати треба. Таких захисників, що тримають схід, не знайти ніде. Про таку взаємопідтримку світ давно не чув. Нам кожному — своє робить, на своєму місці, те, що найкраще вміємо і можемо, на максимально можливому рівні. 

Стрибнути вище голови — оце по-нашому. Перемогти. Створити диво. Здійснити мрії. Реалізувати задуми. Здивувати себе. І не жалітися, не скиглити, а працювати, рухатися в обраному напрямку, швидше й не гальмуючи. І бути щасливими попри все. Цю просту істину особливо яскраво усвідомлюєш у Новорічно-Різдвяні дні. Коли чекаєш дива, як у дитинстві. Коли прагнеш добрих звісток. Нехай у новому році добрих новин, добрих слів і добрих діл буде більше!