Наталія Балюк

Що може зупинити Путіна? Українська армія чи третя хвиля санкцій Заходу? На жаль, виглядає так, що Кремль пішов ва-банк і зупинятися не збирається.

Спостерігаю за тим, що діється на сході України, і тепер чітко розумію, що і як відбувалося у Криму.

Я люблю Росію! Не путінську з її хворобливими імперськими замашками, яка скочується до гірших зразків диктатури, а іншу Росію.

Запаморочення від кримського успіху в Кремлі, схоже, минуло. Персональні санкції, загроза повної ізоляції, яка може призвести до краху економіки Росії, внутрішньої дестабілізації, та й рішучість України боронити східні та південні області, змусили Путіна пригальмувати

Голова Комітету виборців – про політичні розклади напередодні виборів президента

Віталій Кличко, вочевидь, на цих президентських виборах буде “ударною” силою Порошенка.

Політична історія Петра Порошенка вкотре підтверджує відому істину: в політиці не буває вічних друзів і ворогів, є вічні інтереси.

Неприємно різонула вухо перепалка на погоджувальній раді між спікером Олександром Турчиновим та Віталієм Кличком.

Я людина цивільна, не військова, тому дії українського Міністерства оборони можу трактувати хіба що “на хлопський розум”.

На початку року, у січні, газета “Високий Замок” оголосила масштабну передплатну акцію, такий собі своєрідний “хресний хід” на схід України

Путін поводиться як міжнародний терорист. Захопивши в рейдерський спосіб у заручники Крим, він виставив наперед неприйнятні умови, більше схожі на ультиматум про капітуляцію

На східних кордонах України – армада російських військ

Я пишаюся українськими військовими! Та що я, весь світ захоплений!

Нова влада не має щонайменшого права на помилку. Інакше — “куля в лоб”... Очікування та вимоги до неї — зашкалюють. І це величезний виклик для тих, хто наважиться увійти до нового уряду.

Вбивця або замовник вбивства має сидіти у в”язниці!

Від Януковича можна було чекати чого завгодно. Зрештою, нічого доброго від нього ніхто (окрім хіба що “залізобетонного” електорату Партії регіонів) і не чекав.

Затишшя, яке спостерігаємо майже два тижні, може свідчити про певні домовленості між президентом і опозицією.

Єврореволюція явно затягнулася. Бліц-кригу не вийшло. Янукович, переживши у 2004 році стрес під час Помаранчевої революції, загартувався і став революційностійким.

Тривожною видалась мені інформація, що «Правий сектор» і афганці Майдану домовилися з представниками силових структур про звільнення затриманих учасників силових протистоянь, після чого вони готові розблокувати вулицю Грушевського і звільнити будівлю КМДА.

Воювати він буде з «окупантами та екстремістами з західних областей»

Сподіваємося, акція «Похід на Схід» прорве інформаційну блокаду

Скасування найбільш одіозних з так званих диктаторських законів, відставка Азарова — перший дієвий крок до перемоги. Він був дуже потрібний не лише тому, що закони

Жодна влада, навіть дуже демократична, в глибині душі недолюблює журналістів. Особливо зубастих, принципових, непідкупних. Бо такі журналісти, на відміну від «придворних», створюють владі не «теплу ванну», а «холодний душ».

Влада продовжує гру під назвою (за версією Чечетова) “розводити котят”. Під час останніх переговорів Янукович зробив лідерам опозиції непристойну і завідомо неприйнятну пропозицію, сподіваючись, що під тиском радикально налаштованого Майдану трійка її гнівно відкине.

22 січня, у День Соборності, в Україні розпочалась війна.

Київські події на Водохреще стали не лише “кривавим хрещенням” для протестувальників, а й професійним хрещенням для ЗМІ, зокрема для телеканалів.

“ Бойові дії” на вулиці Грушевського — це однозначно чергова провокація влади, мета якої — розв’язати руки правоохоронцям для “зачистки” мирного Майдану.

У першому цьогорічному номері “Високого Замку” ми оголосили про акцію під умовною назвою “Похід на Схід”.

Рафіноване агресивне хамство українських можновладців, схоже, вже увійшло у статус офіційної державної політики.

З величезним оптимізмом зустрічаю Рік Коня