Донбас - розвідка боєм для великої війни

Питання лише в тому, чи він далі буде тримати Донбас у підвішеному стані, чи таки наважиться на повномасштабне військове вторгнення, тобто припинить це безглузде маскування. Зрештою, війна з Путіним — це неминучість. Домовитись з ним не вдасться. Його мета — повне і безповоротне підкорення України. Всієї, а не лише Донбасу. Війна на Донбасі — це лише інструмент до підкорення. Це лише початок, пробний шар. Не думаю, що у когось з тверезомислячих політиків, як українських, так і європейських та американських, залишаються ілюзії щодо амбіцій Путіна та його подальших дій. Не варто бути наївними і сподіватись на диво. Дива не буде. Те, що відбувається на сході України — це лише перший етап багатоходової комбінації, мета якої — підкорення України. До Майдану Путін цілковито керував ситуацією в Україні. У нього все йшло за планом. Майдан цей план зруйнував. Путін оскаженів. І тоді в хід пішов “план Б” — примушування до “дружби”. Якщо господарю Кремля не вдасться примусити нинішню українську владу піти на компроміс З Кремлем, то наступний хід — похід на Київ, аби поставити на чолі країни прокремлівський маріонетковий уряд і таки затягнути Україну у Євразійський Союз. Якщо і це не вдасться здійснити, тоді він діятиме за принципом: “Так не дістанься ти нікому!

Не хочу бути поганим пророком, не хочу малювати апокаліптичні полотна, не хочу нікого страшити. Просто ми, українці, повинні бути свідомі того, що Путін не зупиниться і не відступить від своєї нав”язливої, маніакальної ідеї побудови “руського міра”. А він, за задумом Путіна, не можливий без підпорядкованої України. А це означає, що у нас не має іншого варіанту як готуватися до війни. Готуватися негайно і серйозно. З усіма наслідками, які з цього витікають. Закуповувати надсучасну, високоточну зброю, переобладнати під ці виклики військові заводи. І т. д. і т.п. Гасло другої світової війни “Все для фронту, все для перемоги” зараз актуальне як ніколи. Досить займатися самообманом і заколисуванням. На території України проти нас воюють російські регулярні війська, наших хлопців шматують російські “Гради”, а прикордонників вбивають реактивними снарядами з бойових вертольотів Мі-24 Збройних сил РФ. У Донецькій області російські військові захопили кілька сіл біля Новоазовська і ведуть потужний артилерійський обстріл українських позицій,”зелені чоловічки” облаштовують на нашій території свої блок-пости. Про це ведучі українських новин говорять спокійним монотонним голосом, як про якійсь буденні речі. Досить боятися правди! Про яке АТО досі може йти мова?! Росія цілеспрямовано здійснює військове вторгнення. Від того, що ми будемо ховати голову в пісок і вдавати, що це не війна, а непорозуміння (російські військові заблукали і випадково вторглися), нічого не зміниться. Речі треба називати своїми іменами, а не йти на поводу Росії та Європи, які продовжують блефувати один перед одним. У кожного з них свій інтерес, і він аж ніяк не збігається з інтересами України.

Україна має криком кричати на весь світ, що маємо справу з новітнім фашистським режимом. Путін до істерики та шизофренії доводить своє суспільство. Цинічне зомбування російських громадян — це державна ідеологія теперішньої Росії. Агресія та ненависть — це стан їхньої хворої на шовінізм душі. Масову свідомість росіян викривлено тотальною брехнею. Уявлення про людські цінності, про добро і зло у росіян змістились. Їм нав”язали комплекс несправедливо ображених, вони живуть в стані постійного пошуку ворогів та зрадників — і внутрішніх, і зовнішніх. Путін підготував і продовжує підживлювати благодатний грунт для зовнішньої агресії. Нині він мало чим відрізняється від Гітлера. Зрештою, він є більш небезпечний за Гітлера, бо має ядерну кнопку. Пророцтво Черчеля, що “фашисти майбутнього будуть називати себя антифашистами" зправджується. А Європа та США дедалі вичікують, продовжують злочинну політику умиротворення агресора, сподіваючись, що Путін задовольниться Україною... Не задовольниться! В 1938 році теж сподівались, що Гітлер зупиниться на Чехословацьких Судетах. Тоді казав, що це його єдина територіальна претензія. Не зупинився. Брехав...

За великим рахунком те, що нині робить Путін з Україною, є вина і Заходу. Саме Європа і Америка, своєю лояльністю до путінської Росії, заграванням з його недемократичним та кривавим режимом, виростила цього монстра. Спочатку закрили очі на згортання демократії та свободи слова, потім не помітили геноцид Чечні, “ проковтнули” війну в Грузії. Саме тоді слід було застосовувати санкції, а не інвестувати в російську економіку, а тепер бідкатися від економічних втрат. За політичну недалекоглядність та ліцемірство треба також відповідати.

Якщо Захід не готовий дотримуватися своїх гарантій безпеки Україні, якщо не готовий надати нам військову допомогу, то така поведінка лише заохочує Путіна до агресії. Єдиний шанс зупинити Путіна без застосування зброї — це наступити на горло власним економічним інтересам та застосувати проти Росії дуже болючі санкції. Наприклад, повністю відмовитися від російської нафти та газу. Такий рішучий крок поклав би Путіна на лопатки. Але, на жаль, нині не має політиків рівня Рональда Рейгана, Маргарет Тетчер чи Гельмута Коля. Тому, якщо світ не прийде до тями, то доведеться заплатити значно більше ціну, ніж економічні втрати від санкцій.