Ігор Гулик

Саме час на розмову про безвідповідальних «лідерів», які грають на найнижчих струнах людських душ задля того, аби дістатися омріяної ними влади

Дуже рідкісні випадки, коли активісти самі зако­чують рукави і починають робити те, що вони вимагають

Найважливіші перемовини з українського пи­тання і досі відбуваються поза межами України

Давно вже час обирати систему правил замість системи прізвищ

…У Керчі трапився ексцес, що, мабуть, стане прикладом для підручників з трансформації юнацького світогляду в умо­вах державного культу насильства

З ким вестиме мову світ, коли прогнила імперія впаде?

Європопулісти забува­ють і про уроки історії, і про людську мораль, і про ймовірну гірку ціну, яку доведеться заплатити Європі за танці з Росією, і яку вже платить Україна

Спроби створити якийсь то­тально-європейський уряд, зі всіма ознаками суверена (армія, валюта, центробанк, громадянство) викликають справедливі алюзії із комуністичним експериментом у СРСР

На кого розрахована гучна заява Юлії Тимошенко про те, що вона, прийшовши до влади, ліквідує «Нафтогаз»?

Ми, виявляється, є подразником і викликом не тільки для агресивної авторитарної Росії

Порошенко зі своїм центризмом є справді «білою вороною» на межі диктатур. І, гадаю, нам поталанило, що його центризм є до всього україноцен­тризмом

Тотальна, притаманна різним зрізам українського суспільства «зрада» базується і на тому, що ми схильні забувати, з чого стар­тували

Гадаю, Леонід Ма­карович просто вже не здатен реально оцінити контекст, у якому він опинився, до власного розпачу, на узбіччі

Усіх «доброзичливців» зможемо побачити після відкриття осін­ньої сесії парламенту, коли доведеться обговорювати обіцяні президен­том зміни до Основного Закону

Хтось дуже вправно використовує бренд громадських організацій і особистий імідж найпомітніших активістів утемну

Коли б бодай одна ракета залетіла кудись глибоко у тил, то ми б, на жаль, не відчули патріотичного пориву чи проклять у бік окупанта

Низка зухвалих убивств та нападів на активістів стала характерною ознакою останніх тижнів. Вони, можливо, не настільки переймають розімлілу від серпневого релаксу публіку, однак є показовими маркерами того, що можна заповідати на осінь

Москва ж поводиться, як дрібний, але затятий злодюжка («голубой воришка» — за Ільфом і Петровим), який упродовж століть тихцем привласнював собі чуже, відтак не цурався демонструвати крадене, як своє, на цілу околицю

Під час виборчої кампанії, яка, власне, вже розпочалася в Україні, побачимо смерть ще не одного міфу

Ми не бажаємо бачити того, наскільки феноменально змінилася наша ж країна за роки революції і війни