Ігор Гулик

Схоже, українська "дилетантура" заповзялася приміряти для себе нову роль – роль "жертви" обставин і "підлих намірів воріженьків"

Днями одна приятелька з Фейсбук надіслала мені відео, на якому напівбожевільний "правозахисник" з Дніпра на повному серйозі викладає свою теорію про "вашингтонський обком"

Скільки живе людство, стільки ж і точаться дискусії довкола понять правди і справедливості, і вже маємо мільйони інтерпретацій цих категорій, аж до вкрай категоричних і таки безвідповідальних, на кшталт "у кожного своя правда".

Увесь креатив ЗЕ!Команди скерований на самопорятунок і уникнення цілком ймовірної відповідальності за скоєне

У нормальній демократії ніхто б не зважився ставити на шальки терезів поняття інституційно найвищу особу і такий собі "розважальний жанр" комунікації

Коли минулого тижня ультра-антикорупціонери хизувалися у соцмережах шибеницею, яку вони, мовляв, приготували для голови Конституційного суду України, це сприйняли по-різному

Картковий дім впаде. Питання лише, хто виживе під його руїнами?

Зеленський тепер гарячково шукає виходу з пастки, змайстрованої власноруч

Те, що відбувається в Україні останніми тижнями, - наслідок самовпевненості, невігластва і крищучої невідповідності президента Зеленського посаді, яку він обійняв унаслідок змови олігархів, тотальної пропагандистської війни Росії проти колишнього очільника країни та совкових стереотипів у свідомості більшості виборців

Втома від Зе!, яка чітко окреслилася на місцевих виборах, переростатиме у роздратування і злобу

Або диктатура купки дегенератів, або… рояль

Зе!Квартал з його режисерською командою політтехнологів зважилися на очевидне порушення Конституції та усіх виборчих кодексів

"Якого будильника вам ще бракує, пане Зеленський?", аби прокинутися і зрозуміти, що час іти...

Путін вже імпульсивно не реагує на візити Зеленського до Брюсселя чи Лондона

Коли ЗМІ розповідають про черговий візит Медведчука до свого кума, за сумісництвом очільника держави-агресора Владіміра Путіна, мені пригадується популярна реклама часів, коли Віктор Володимирович перебував на піку сумнівної слави. Тоді, у "лихі 90-і", з телевізора лунав слоган "Врємя піть hershi*!"

Карантинні обмеження, непередбачувані витрати – є дуже зручним аргументом, аби виправдовувати власну некомпетентність, невігластво і безвідповідальність

"Громадяни! — сказав Остап, відкриваючи засідання. — Життя диктує свої закони, свої жорстокі закони. Я не буду говорити вам про мету нашого зібрання — вона вам відома. Мета свята. Звідусіль ми чуємо стогін. Зі всіх кінців нашої великої країни благають про допомогу"

Політики люблять перебирати на себе роль фантастів, от тільки їхні "мріяння" часто мотивовані не ідеєю "світлого майбутнього", а цілком реальними інтересами чи прагненням "закрити" якусь проблему, вивести її з фокусу суспільної уваги, виштовхати на узбіччя загального дискурсу

І хто серед нас "монархи", а хто гопники?

З плином Зе!каденції перша особа держави все частіше дає підстави вважати, що вона – не випадковість, а результат великої гри, затіяної Москвою та групою олігархів на політичній шахівниці України

Влада для них – банальний бізнес

Цікаво, чи то лише в Україні просте, як борщ, поняття "державна зрада" загортають у блискучі обгортки слів на кшталт: "дипломатія", "донбаський кейс", "миротворчість"? І чи лише в Україні пройдисвіти і відверті ненависники усього українського наділені офіційними статусами і повноваженнями?

Роль "президент" існуватиме, як у кіношного героя однойменної стрічки Жако Ван Дормеля, лише у мізках громадянина Володимира Зеленського

У принципі, - нічого дивного: колишній актор, якому життя підкинуло ще одну, не зовсім властиву для його фаху роль очільника країни, органічно продовжує жити подвійним життям

Зеленському чужі емоції та переживання тих, кого болять незарубцьовані рани минулого

Про те поступове перетворення маріонетки-Зеленського, яким він був і залишається досі у руках "недобитих олігархів", проросійської свити і невідь-якої публіки, що її назагал означують "Кварталом 95", власне, у ляльковода

Солодка "парочка потужних дипломатів" (сказано Зеленським. – Авт.), пристаркуватих клоунів з досі невтіленими амбіціями, - Леонід Кравчук та Вітольд Фокін, - гнуть свою, цілком передбачувану лінію на систематичних онлайн-раутах Тимчасової Контактної Групи у Мінську

Є час символів і знаків, а є час "чорних лебедів", коли ми жахаємося реальності і починаємо гарячково з'ясовувати, де, у яких гніздах, вилуплювалися ці зловісні птахи

Здавалось би, нічого особливого: Зеленський-Голобородько взявся розносити пенсіонерам пошту. Записав черговий "відосік", побачив нарешті глибинку країни, якою керує ось уже понад рік, і в якій прожив вже майже 43. Тільки от зарплату цей "листоноша" отримує не таку, як його тимчасові колеги – поштарі з тисяч сільських відділень. А на пенсію своєї клієнтки високоповажний "народний президент" дивиться навіть не як на мале пиво…

Так вже було не раз і не двічі упродовж людського літопису...