«Згоріло все… Лише в машині залишилося п’ять вентиляторів»

«Щоразу після обстрілів я кажу: «Нам пощастило! Сьогодні нам не пощастило. Палає наш магазин. Це — єдиний наш заробіток. Це єдине, що у нас залишилося після Маріуполя. Ми почали з нуля, але…»

Про це у своєму відео у соцмережах розповіла підприємиця з Маріуполя Катерина Колмикова.

Їхній з чоловіком бізнес свого часу згорів у Маріуполі. Родина переїхала до Києва. Але після чергової атаки ворога весь бізнес знову згорів…

Катерина Колмикова відома також як переможниця національного конкурсу Mrs Tоp of the World Plus Size Ukraine 2021. Вона отримала корону як модель plus-size та представляла Україну на міжнародному рівні, поєднуючи бізнес, театральну діяльність та участь у конкурсах краси.

Я зателефонувала до Катерини Колмикової, аби вона розповіла про те, що сталося.

— У 2022 році у нас з чоловіком у Маріуполі було вісім магазинів, — розповідає підприємиця Катерина Колмикова. — Ми опинилися в окупації. Місто було без світла та без зв’язку. Ці страшні події я намагаюся витіснити зі своєї пам’яті…

Нам пощастило, ми виїхали з Маріуполя. Але у нас зруйноване житло і, звісно, зруйновані усі магазини. Ми спочатку виїхали в Запоріжжя, потім — в Івано-Франківськ. Але в Івано — Франківську нам було дуже дорого орендувати житло. У травні 2022 р. у Києві стало спокійніше, і ми переїхали у столицю. Там була недорога оренда.

Чоловік пішов працювати вантажником. А я пішла працювати в театр акторкою. Це було моє хобі в Маріуполі. Дитині на той момент було 14 років. У нас — єврейське коріння, нам запропонували відправити сина в Ізраїль на навчання. І він поїхав. Зараз йому 17. Цього року у нього був випускний, я була впевнена, що зможу поїхати до сина, але, на жаль, цього не сталося…

Родина Колмикових почала у столиці життя з чистого аркуша

— У квітні 2022 р до нас у Київ прийшло гуртове замовлення з Китаю, яке ми зробили у лютому у Маріуполі. Як я кажу, це посилка з минулого життя… Там були розкладачки, — продовжує розмову підприємиця. — Чоловік почав їх продавати на OLX. Потім почав з цих грошей замовляти ще якийсь товар. Продавав його з машини під Святошинським мостом…

У 2023 р. ми відкрили на Шулявці магазинчик. Почали працювати. Я активно вела соціальні мережі, розповідала про наш товар. Ми — переселенці, і знаємо, що таке залишитися без нічого. У людей немає можливості купувати дорогу побутову техніку. Тому ми пропонували покупцям недорогі чайники, міксери… Я їх тестувала, відео викладала у соцмережі. У мене було багато підписників та клієнтів. Така техніка користувалася попитом.

Ми уже почали розширятися. Поруч з магазином орендували ще одне приміщення під склад. Він був повністю забитий побутовою технікою. Згоріло все… Лише в машині залишилося п’ять вентиляторів…

Ми як переселенці з тимчасово окупованих територій не отримуємо ніяких виплат. Тому що маємо два ФОПи. Зараз я буду закривати свій ФОП, щоб менше сплачувати податків. Треба знову з чогось починати, але наразі не знаємо з чого…

Багато посилок люди замовили, проплатили. Ми повинні були їм все це відправити. Все згоріло. Люди кажуть: «Ми почекаємо». Або кажуть: «Нічого страшного. Нехай це буде донатом». Я людина принципова. Люди сплатили, мені хочеться їм відправити товар. Зараз шукаємо постачальників в Україні. З ким можна співпрацювати. Шукаємо різні варіанти. Ніколи не здаємося.

Від держави, на жаль, допомоги для підприємців ніякої немає. Як переселенці ми також нічого не отримуємо. Нам допомагає з продуктами Благодійний фонд «Я-Маріуполь».

— Скільки коштує оренда житла у Києві? — запитую Катерину.

— 17 тисяч гривень плюс комунальні послуги. Раніше ми орендували квартиру за 15 тисяч гривень. Але після нічних обстрілів, нам зателефонували власники і сказали, що хочуть 28 тисяч гривень на місяць. Ми змушені були з'їхали на околицю Києва. Живемо тут уже другий рік. Дякуємо, що нам не підіймають оренду. Оренда магазину, складу, плюс квартира, загалом — це 60 тисяч гривень на місяць.

Що мене зараз тримає? Наші неймовірні люди! Я читаю коментарі зі словами підтримки і плачу… Коли біда, українці завжди підставляють плече. Мені написала пенсіонерка з окупованої території, скинула 100 грн. Сказала, що більше не може. А я хочу сказати, що навіть 1грн, 10 грн — для нас це суттєва підтримка.

— Катерино, хочу запитати вас про акторство. Як ви цією справою захопилися?

— Ще до ковіду я хотіла розвивати у Маріуполі соціальні мережі. Знайшла курси ораторського мистецтва. Прийшла до режисера. А він каже: «У вас є талант, приходьте до нас на акторські курси!». І я прийшла спробувати. А через 3 місяці вже грала у виставах. Потім театр переїхав до Києва. Актори, до речі, були усі російськомовні. Але за два місяців уже виконували ролі українською мовою. Усі дивувалися, як це можливо? Це можливо! Пізніше я пішла з театру, бо треба було працювати…

«У мене 10 ключів, але мені вже немає що відкривати. Один — від квартири у Маріуполі, ще вісім — від магазинів, які ми там втратили. І ще один — від магазину на Шулявці в Києві, який згорів під час останньої атаки», — каже підприємиця.

Покликання на банку допомоги родині підприємців: https://send.monobank.ua/jar/8taiC4fsTp