Хто запалить «іскру», від якої запалає уся росія?

В обґрунтування таких висновків наводять багато важливих аргументів, які, мабуть, переконливі. Серед них і колосальний репресивний апарат, абсолютна відсутність свободи слова і плюралізму думок, відсутність організованої політичної опозиції, і багато чого іншого. Водночас несподівано для усіх, Пригожин підняв бунт, який міг завершитись державним переворотом. путіна врятувала тільки нерішучість Пригожина і його нездатність підняти народ до збройного повстання. Багато хто справедливо посилається на те, що для того, аби підняти народ необхідно, щоб була створена революційна ситуація. Для цього потрібна довга і кропітка робота політичної опозиції, якої в росії немає, бо путін її знищив. Це теж, мабуть, необхідна умова для революційної ситуації. Дві революції нового типу, які здійснив український народ, свідчать про те, що не завжди революція розпочинається і відбувається за класичними схемами. Впевнений, що в основі будь-якої революції лежить кричуща несправедливість влади щодо смиренних людей. Перші паростки такої революційної ситуації відбулися зовсім недавно, коли матері російських солдатів, які загинули на війні в Україні, стали на коліна перед міністерством оборони росії, сподіваючись за зустріч з новим міністром. Ця акція не принесла ніяких результатів, бо до матерів підʼїхав автозак, і все завершилось так, як завжди в росії. Але зараз ситуація в росії набирає зовсім іншого характеру, і революційне полумʼя може запалати у будь-який час — тоді путіну вже не допоможе ні уся його потужна репресивна машина, ні автозаки — ніхто.

Що може спонукати населення росії вийти на протест, який може призвести до революції або громадянської війни.

Спробуймо це зʼясувати.

Але розпочнемо з Курська.

Можна без будь-яких перебільшень констатувати, що блискуча військова операція ЗСУ, в результаті якої під контроль України перейшло 1300 кв. км і близько 100 населених пунктів курської області рф, кардинально змінила хід війни. Багато іноземних аналітиків, експертів, військових спеціалістів щоденно обговорюють, аналізують цю операцію і намагаються знайти головний замисел українського керівництва. Яка, до речі, ще продовжується і набирає нових ознак. Я не збираюся доєднуватись до багаточисельної команди спеціалістів, які професійно оцінюють ситуацію у Курській області, яка постійно знаходиться в динаміці. Але зверну увагу лише на таке. На мій погляд, Курськ дав дуже важливий позитив для України. Ця несподівана для усіх, в тому числі і для Заходу, успішна військова операція дала йому потужний імпульс, продемонструвавши, що Україна здатна сміливо взяти ініціативу та показала істотну позитивну для нас динаміку у цій війні. Ця операція ЗСУ має надзвичайно важливе значення для прихильників України на Заході. Вони побачили, що Україна дійсно має величезний потенціал і може виграти цю війну і що та допомога, яка надається західними країнами коштом платників податків, витрачається розумно, заради зміцнення можливостей українського війська у цій війні. Тепер дуже важливо політичним лідерам західних країн, які є членами антипутінської коаліції, донести до свідомості їх виборців, що це не просто гуманітарна допомога, яка надається заради справедливості, а те, що Україна є останнім бастіоном на шляху путіна до потужної агресії проти західного світу. Поки тримається український народ, бореться і перемагає у цій війні, доти американський народ і народи Європи можуть почувати себе безпечно. Але без потужної допомоги західних країн Україна не зможе довго утримувати російську навалу, і війна охопить Європу та увесь світ.

Ще один теж надзвичайно важливий аспект курської операції.

Курськ — це потенційно ключова психологічна територія для путіна і російського населення. Війна дійсно може закінчитися. І Курськ може вплинути на це, зважаючи ще й на те, що ця операція ЗСУ істотно сплутала карти путіну, і вона може наблизити нас до перемоги. Крім цього, курська операція, також унеможливлює заморожування війни. Це дуже важливо, адже Україна перебуває зараз на значних за розміром територіях рф, на яких путін не зможе просто заморозити конфлікт — як один із потенційних варіантів у разі переговорів.

Це лише декілька важливих наслідків курської операції ЗСУ, яка не просто змінила хід цієї війни, але і значно наблизила нас до перемоги.
Водночас ми не повинні піддаватись легковажним висновкам про те, що ця операція значно підірвала авторитет путіна і істотно ослабила його владу. На мій погляд, це не так. Дійсно, певне розчарування путіним серед російського населення є. За інформацією деяких обізнаних джерел, тільки за останній місяць його рейтинг впав більше, ніж на 10% і падіння його продовжується. Але це не означає, що путінська влада ослаблена. У путіна ще є дуже значний запас міцності.

З історії нам добре відомо, що авторитарні держави виглядають надзвичайно стабільними аж до моменту, коли можуть впасти. Це означає, що зміна влади в росії може відбутися несподівано для усього світу, але не в результаті демократичних виборів, а шляхом державного перевороту. І до цього все йде.

Поки що путіну вдається не допустити хоч якихось акцій громадянського протесту в росії, він використовує тактику «розділяй і володарюй». І невдоволення населення не виявилося так, як могло б. Якщо буде вирішальна воєнна перемога України на Курщині, тоді це може надзвичайно негативно вплинути на його долю взагалі.

Що ще може прискорити падіння путіна і наблизити нашу перемогу?

11 вересня з’явилася інформація про те, що Велика Британія вже ухвалила рішення про дозвіл використовувати крилаті ракети Storm Shadow для українських ударів територією росії. Хоча про таку інформацію не було оголошено під час спільного візиту до Києва держсекретаря США Ентоні Блінкен та міністра закордонних справ Великої Британії Девіда Леммі, британська The Guardian дізналася про це з урядових джерел. За даними журналістів, рішення було прийнято приватно, тому про нього не оголошено навіть 13 вересня, під час зустрічі прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера з президентом США Джо Байденом.

Операційна дальність удару такою ракетою становить 560 км, правда, експортний варіант SCALP EG відрізняється зменшеною до 290 км дальністю польоту та боєголовкою вагою 500 кг.

Але, на мій погляд, важливо не те, що ці крилаті ракети будуть передані Україні урядом Великої Британії, до речі, вони ще в березні минулого року були передані ЗСУ, і Україна їх вже використовувала. Після того, як змінився британський уряд, виникла ця заборона, яка насправді виходить не з Великої Британії, а зі США. Важливо те, що після того, як Велика Британія, нарешті, подолає цю заборону, то й інші союзники України будуть значно більш сміливі. США найближчим часом можуть передати Україні ракети ATACMS, здатні бити на відстань до 300 км. Наша країна й раніше теж отримувала ракети ATACMS. Однак варіант, переданий восени 2023 року, мав майже вдвічі меншу дальність — 165 км.
Удари потужними високоточними крилатими ракетами у глибокий тил рф по цілях, які вже, мабуть, визначені, буде мати глибокий психологічний стрес для населення рф, яке зараз живе поки що без реального відчуття війни і бавиться усіма принадами мирного життя. За оцінками експертів, в зону ураження цими ракетами можуть попасти декілька сотень військових об'єктів рф, з яких 16 аеродромів.

Але є ще одна «диво-зброя».

Нещодавно агенство Reuters повідомило, що Білий дім наближається до ухвалення рішення про постачання Україні далекобійних крилатих ракет JASSM, які можна використовувати з винищувачами F-16. Відомо, що існує 2 види цих ракет: дальністю на 370 та 800 — 900 кілометрів. Який тип ракет був би кориснішим для української армії зараз? Думаю, на це питання повинні відповідати військові спеціалісти, але на мою думку, передача цих ракет може дійсно переламати хід війни. JASSM — це ракета великої дальності класу «повітря поверхня». Можна передбачити, що Україні, ймовірно, нададуть більше ракет із дальністю 370 кілометрів, оскільки їхній запас у США більший. Як і у випадку з усім іншим, ми маємо звернути увагу на своєчасність цього кроку.

Рішення, ймовірно, буде ухвалено найближчим часом, а якщо ще згадати про плани наших союзників поставити додатково в цьому році значну кількість літаків F-16, то це дійсно може реально вплинути на ситуацію на фронтах війни. Мабуть, краще було б отримати ракети з більшою дальністю. Можливість завдавати ударів у глибокий тил потребує певної дальності ракет. Однак Україна дуже успішно використовує і власні ракети та дрони. Це підтверджується атаками біля Москви на початку вересня тим, що в Україні зараз вже є дрони з великою дальністю, які наші воїни успішно використовують ударами по глибоких тилах рф. Ракети JASSM є більш досконалим видом зброї, ніж будь-яка інша, яка є на озброєнні України. Але найбільша їхня перевага полягає в тому, що США можуть забезпечити постійне постачання цих ракет. Звісно, ​​є багато прикладів, коли Україна успішно самостійно веде далекобійну боротьбу. Найкращим прикладом за останні тижні є удар по нафтобазі в Пролетарську Ростовської області. З 76 нафтових резервуарів цілими залишилися лише 8. Це, ймовірно, спричинило збитки на пів мільярда доларів у вигляді доходів від нафти. І все ж таки було б чудово, якби союзники надали ракети JASSM і одночасно дозволили бити по Росії ракетами ATACMS.

Щоб було зрозуміло, давайте дещо з’ясуємо, чим JASSM відрізняється від ATACMS. ATACMS — балістичні ракети, а JASSM — крилаті з зовсім іншою конструкцією та принципом дії. JASSM скоріше схожі на британські Storm Shadow. Крилаті ракети JASSM — це аналог Storm Shadow. Однак F-16 не може нести Storm Shadow, але може — дві ракети JASSM. У них елементи всі такі ж, така ж бойова частина. Але у JASSM більша дальність, вона досягає 370 км — це якщо лише звичайна JASSM, а якщо ті зі збільшеною дальністю — там взагалі 800 — 900 км. Ще одна дуже важлива відмінність. Швидкість у STORM SHADOW дозвукова, а тому може бути уражена ворожими системами ППО, а швидкість JASSM в декілька разів більша, є ще деякі важливі її особливості, які роблять практично її неможливою для ураження будь-якими засобами ППО, які має ворог.

Таким чином, Україна на порозі кардинальних змін у війні, які значно наблизять нашу перемогу. Крім того, перенесення війни на центральні регіони європейської частини рф може призвести до серйозної дестабілізації внутрішньополітичної ситуації в росії і підштовхне російську еліту до рішучих дій зі зміни путіна.

Є багато ознак того, що ця ненависна українцям війна, яка принесла стільки горя і нещастя наближається до свого апогею і невпинно наближає нас до Перемоги.

Для того, щоб відповісти на головне запитання, хто запалить ту «іскру», від якої спалахне уся росія, нам знову треба повернутись до курської операції ЗСУ. Якщо ми скажемо, що ця операція викликала не просто глибокий психологічний стрес у значної частини російського населення, а не тільки курської області, то це буде не зовсім точно. Тому, що з тієї інформації, яка є в інформаційному полі росії, можна безпомилково констатувати, що вона призвела російське населення до глибокого шоку, з якого ще не усі вийшли. Центральні пропагандистські телепередачі на головних телеканалах росії наповнені не тільки відкритою критикою армії, яка не здатна забезпечити безпеку російських територій, але й влади і безпосередньо путіна. Який іноді виглядає безпорадним і розгубленим. Це має визначне значення, оскільки значна частина російського населення схильна максимально довіряти телебаченню. Тепер населення росії щодня з екранів центральних телеканалів чує відкриту критику путіна за його нездатність забезпечити безпеку країни. Це дає свої результати. Російське населення починає усвідомлювати, що путін не «священна корова» і його можна критикувати.

Населення росії почало отримувати жахливу інформацію про величезні втрати у цій війні, які щоденно має російська армія як в живій силі, так і в техніці. Та, хоч і дозована правда про війну в Україні, багатотисячні жертви, яких вже росія зазнала на полі бою, населення росії ще більш шокували. Для них це було повною несподіванкою. Сотні тисяч біженців із курської області є найкращими агітаторами проти війни і путіна. Багато хто з російського населення тільки зараз, коли війна реально прийшла вже на територію росії, почав усвідомлювати до чого їх вождь довів країну.
Російське населення європейської частини вже відчуває на собі, що таке війна через систематичні удари українськими далекобійними дронами, які часто уражають намічені цілі. Можна собі тільки уявити, що буде відбуватись на значній території росії у разі, якщо по військових об'єктах будуть щодня наноситись масовані удари далекобійною високоточною потужною зброєю. Це без будь-яких сумнівів призведе до паніки.

Мільйони російського населення остаточно втратять комфорт мирного життя і стануть жити в умовах фактично воєнного стану, щоденних повітряних тривог і масованих обстрілів військової інфраструктури. А якщо до цього додати ще й важкий економічний стан росії і значне погіршення життя простих людей через потужні санкції, які стають реальним фактором нестабільності. Це є серйозним підґрунтям і для соціального вибуху. Санкції потужним зашморгом стягують шиї росіян.

Тому, відповідаючи на запитання, хто запалить ту «іскру», від якої запалає уся росія, можна впевнено відповісти — український воїн.