«Німець каже: «Ви моголи!»

Я знайшов тут підтвердження головного для мене застереження до проєкту: в ньому Україна — це лиш територія.

А значить обʼєкт, а не субʼєкт світової історії.

Снайдер: «Україна — це величезний цивілізаційний досвід, який накопичувався протягом тисячоліть. Історія цих земель сягає набагато далі, ніж те, що ви називаєте Європою. Наприклад, європейська історія, яка починається з Давньої Греції, забуває, що Давню Грецію годували землі, які зараз є Південною Україною. Європейська історія, яка вивчає причини Другої світової війни, забуває, що і Гітлер, і Сталін були надзвичайно зацікавлені в Україні. Тобто немає ніякої необхідності вписувати Україну в європейський контекст, бо сам цей контекст без земель, на яких виникла українська держава, не має сенсу».

Бачите, тут лише про землі (цікаво, а як вони можуть накопичувати цивілізаційний досвід?)

Снайдер вважає важливим говорити і про Дніпро, і Чорне море, і чорнозем, але дуже мало про українців. Ми дізнаємось, що Русь — це скандинави, Київ — це хозари, «якщо ви знаєте, що ваша історія — це греки, готи, скіфи, скандинави, ви можете віднайти цікавий для себе куточок і щось з ним зробити, більше дізнатися про своє минуле».

Українців в його розповіді дуже мало, один раз у бородатому жарті, що Адам і Єва ними не були, і другий раз у дуже не смішній тезі: «Голодомор — це не про те, що хтось прийшов зовні і зробив жахливі речі. Частково Голодомор був організований в Україні українцями. І більшість людей нижчого рівня, які брали в цьому участь, звичайно, були українцями. І Радянський Союз частково побудований українцями — ці речі не можна ігнорувати».

Та ні, Голодомор таки зробив той, хто прийшов ззовні. І це той самий російський імперіалізм, який ззовні приніс злочини у Бучу, Ізюм, Маріуполь.
І з тією ж метою — знищити українців як націю, як субʼєкт історії, перетворити Україну знову лише на територію, обʼєкт дії інших.

А наша війна нині якраз за те, щоб утвердити свою суб’єктність — у сьогоденні і майбутньому. А для цього не можна губити її, розглядаючи наше минуле.

Джерело