Передплата 2025 «Добре здоров’я»

Плацинда з Одещини — елемент нематеріальної спадщини України

У селах долини річки Фрумушика — Каплани, Василівка, Семисотка на Одещині готують давню молдовську випічку, відому ще за античних часів, — плацинду, яка стала елементом нематеріальної культурної спадщини України

Традиція приготування та культура споживання плацин­ди притаманна не лише для етнічних молдован, а й для представників інших націо­нальностей.

Плацинда — пиріг із листко­вого прісного тіста, з начинкою із сиру чи гарбуза.

Ще у Стародавньому Римі готували плаский пиріг із на­чинкою або без. Давньорим­ська «плацента», успадкова­на із молдавської й румунської кухонь, стала кулінарним над­банням української Бессарабії.

Тісто для плацинди готують із води, яєць, борошна та солі - замішують та відстоюють упродовж 15−20 хвилин. Начи­нивши плачинду, її смажать на розігрітій пательні, щедро на­ливши олії. Після смаження плацинди викладають на вкри­ту вощеним папером поверх­ню, щоб позбутися надлишку жиру. Подають на дерев’яних дощечках, розрізану на чотири частини та политу сметаною чи медом.

Плацинда на Одещині дуже популярна: її легко випікати й вона чудово смакує як допо­внення до перших страв та як перекус. Кожна родина може похвалитися своїм рецептом випічки. Серед різновидів пла­цинди — яблучна, з бринзою, картопляна, з рікотою та кро­пом, шоколадна, зі шпинатом та білим сиром… Подають пла­цинду гарячою, з холодним ви­ном.

У селі Семисотці Білгород- Дністровського району корж після формування змащують олією та дають відстоятись, потім розрізають на чотири частини і починають витягува­ти кожну частину окремо. Ви­тягнуте тісто викладають один на другий хрестоподібно, зма­щуючи олією і формуючи коло. Загортають начинку також з'єднуючи діаметрально про­тилежні частини одного сег­менту коржа. Це спосіб при­готування нашвидкуруч. До бринзи можуть додавати сви­нячі шкварки з м’ясом.

У селі Василівці Болград­ського району у центр розтяг­нутого коржа викладають на­чинку, а краї коржа нарізають як пелюстки; плацинду форму­ють, з'єднуючи діаметрально протилежні сегменти «пелюс­ток», поверх кожного новоут­вореного шару тіста викла­дають начинку та змащують розтопленим вершковим мас­лом. Найбільш поширена на­чинка — натерта коров’яча бринза.

У селі Нові Каплани Бол­градського району для приго­тування листового тіста вико­ристовують саме смалець, для розтягування коржів викорис­товують тканину.

Плацинда з сиром

Для тіста: 500 мл кислого молока або кефіру, 600 г бо­рошна, 1 ч. ложка харчової соди, 2 яйця, 1 ч. ложка солі.

Для начинки: 680 г кисло­молочного сиру, 1 яйце, 1 пучок кропу, сіль — до смаку.

Для смаження: 3 ст. лож­ки олії.

У великій мисці змішати кисляк, соду і сіль. Поступово додати борошно, замішуючи тісто до однорідної консистен­ції. Замісити тісто, яке не має липнути до рук. Накрити його рушником і залишити на 10 хв.

Для начинки у мисці збити яйце, додати сир, зелень і сіль. Ретельно перемішати до одно­рідної маси.

Посипати робочу поверх­ню борошном і розкачати тіс­то, розділивши його на 6 рів­них частин. Сформувати на тонкі коржі. На середину рівно­мірно розподілити начинку. За­щипнути краї і ще раз розкача­ти, щоб розподілити начинку.

Розігріти пательню з неве­ликою кількістю олії. Обсмажи­ти плацинди з двох боків до зо­лотистого кольору.