Продала за рік найбільше квартир — отримала у подарунок «Мерседес»!

Історія Глорії Фурманюк має бути дуже мотиваційною для молодих людей, яка прагнуть реалізуватися та добре заробляти. Глорія народилася у місті Воловці на Закарпатті. Закінчила факультет соціології та соціальної роботи Львівського національного університету. Після навчання працювала у сфері продажів, а незадовго до початку широкомасштабної війни їй запропонували роботу в одній з найбільших компаній з продажу нерухомості у Києві. Їм була потрібна людина на посаду HR-менеджера (менеджер із роботи з персоналом), яка має освіту психолога. Глорія проводила співбесіди з претендентами на посаду брокера (менеджера з продажів нерухомості), і ті, кого відбирала і рекомендувала керівництву компанії, виявились найбільш результативними і за перші три місяці роботи показували найкращі результати. Глорія каже, що в нерухомості найважливіші якості - це в першу чергу вміння комунікувати, наполегливість та фінансова мотивованість. А ще бути трудоголіками, бо працювати доводиться, по суті, 24/7. Завдання дівчини полягало у тому, щоб розгледіти ці якості у претендентів на посаду брокерів. Щодня проводила по десять співбесід і з них відбирала трьох потенційних працівників… Керівництво оцінило комунікативні здібності дівчини і вирішило, що вона сама може бути результативним брокером. І тут почалася велика війна.

Перший клієнт запізнився на зустріч на три години

Щоб зберегти і навіть масш­табувати бізнес, агентство ви­рішило відкривати свої філії за кордоном: у Польщі, Іспанії, в Арабських Еміратах, і дівчині за­пропонували роботу брокера в одній із закордонних філій. Вона обрала ОАЕ. Каже, колись там відпочивала, і ця екзотична кра­їна їй дуже сподобалась. Крім того, знала, що ринок нерухо­мості в ОАЕ розвивається дуже динамічно, тож без роботи там точно не залишиться… Співробіт­никам, які працювали понад рік і були готові переїжджати у філії за кордон, керівництво кампанії обіцяло протягом трьох місяців оплачувати житло, аби людина за цей час змогла освоїтися і вже вийти на якийсь результат.

Попри те, що ринок нерухо­мості в ОАЕ ріс як на дріжжях, він доволі специфічний і дуже кон­курентний, тому навіть досвідче­ному брокеру треба чимало часу, аби його вивчити, зрозуміти і від­чути. Коли Глорія вже переїхала, власники агентства змінили по­передні умови контракту, тому вона вирішила перейти в інше агентство, яке їй запропонувало кращі стартові можливості.

Запитую дівчину про першо­го клієнта, якому продала неру­хомість. «О, це була цікава істо­рія!», — Глорія сміється. Агентство дає брокерам так званих лідів (це коли через рекламу у соцмере­жах заходить потенційний клі­єнт. — Авт.). Наприкінці робочого дня 30 грудня, тобто перед са­мим Новим роком, коли у всіх уже святковий настрій, з’явився та­кий лід. І зі всіх працівників лише Глорія зголосилась його взяти у роботу. Вона з ним зідзвонилась, запитала, що саме хоче придба­ти в Еміратах, і домовилась про зустріч. Це був потужний бізнес­мен з Баку, який торгує будівель­ними матеріалами. Він приїхав у Дубаї з сім'єю на святкування Но­вого року. Глорія приїхала на зу­стріч, але клієнт дуже запізню­вався. Зателефонувала йому, не брав слухавки… Глорія просиді­ла у кав’ярні три години. Каже, за цей час працювала на своєму комп’ютері, але інтуїтивно відчу­вала, що цей клієнт її «не кинув», що, можливо, сталася якась на­кладка, бо з попередньої теле­фонної розмови розуміла, що він є потенційним покупцем. Так і сталося. Врешті-решт він пере­телефонував, перепросив, по­яснив, що у нього сталася якась проблема і сказав, що вже біжить до неї на зустріч. Він хотів при­дбати однокімнатну квартиру на першій лінії на Пальмі Джумейра (штучний острів у вигляді паль­ми). Планував інвестувати, щоб згодом мати дохід з оренди цієї квартири або ж приїжджати сюди на зиму з сім'єю. Глорія йому пі­дібрала квартиру преміум-кла­су розміром 90 квадратів, з осо­бистим пляжем, яка коштувала мільйон доларів. Вже все йшло до підписання угоди, як раптом у нього плани змінилися і він від­клав покупку. Але Глорія продо­вжувала тримати з ним зв’язок (каже, у цьому бізнесі важливо не втрачати комунікацію з клієнтом), і через два місяці чоловік сам за­телефонував їй і сказав, що хоче купити не однокімнатну кварти­ру, а дві двокімнатні і одну три­кімнатну. Одну двокімнатну він вирішив купити собі, а інші дві хочуть придбати його друзі. Від­так у Глорії перша угода була од­разу на три квартири на суму по­над п’ять мільйонів доларів! Після цієї угоди дівчина потрапила у топ-десятку найкращих броке­рів агентства. І керівництво поча­ло доручати їй «закривати лідів», більшість яких купували нерухо­мість дистанційно. Через пів року Глорія за показниками вибилася у лідери продажів. За цей період продала 20 квартир. Серед її по­купців були клієнти з України, Із­раїлю, Таджикистану і Казахста­ну. З росіянами не працювала.

Крім того, у цей час у Дубаї за­йшла українська будівельна ком­панія. І Глорія завдяки контактам, які мала ще по роботі у Києві, звела цього забудовника з своїм агентством нерухомості. І агент­ство отримало ексклюзивне пра­во продавати квартири у будинку, яке збудувала ця українська ком­панія. Що, звісно, посилило її по­зиції у компанії.

Найкращий брокер отримує автомобіль

Щопівроку агентство преміює кращого брокера — дарує доро­гий годинник «Ролекс», а за під­сумками року кращий працівник отримує у подарунок автомобіль «Мерседес». За результатами півріччя на «Ролекс» претендува­ли Глорія і ще один брокер — Ми­кита. І він її трохи випередив. Але керівництво вирішило зробити дівчині заохочувальний подару­нок — браслет Діор. За рік Глорія уклала 35 угод, серед яких було кілька гуртових. Наприклад, в од­ній угоді було продано кілька вілл чи кілька квартир. Відтак загаль­ний чек проданої нею нерухомос­ті був найбільшим серед усіх бро­керів. І тепер Глорія їздить у Дубаї на новенькому білому «Мерседе­сі», вартість якого 60 тисяч євро.

Запитую, у чому полягає спе­цифіка ринку нерухомості в ОАЕ і які є ризики. «Ринок дуже «гаря­чий», бо є великий попит, — каже. — До великої війни в Україні ринок нерухомості в ОАЕ також ріс, але повільно, плавно, а після росій­ської агресії почався справжній бум. На цій хвилі в ОАЕ переїхало багато недосвідчених ріелторів, які не встигли чи не дуже й хоті­ли докладно вивчити ринок неру­хомості. Деякі покупці не вникали у нюанси, довірились недосвід­ченим брокерам, відтак непра­вильно заходили в інвестицію та потрапляли у неприємні ситуації. Глорія розповідає, що є два види інвестицій у нерухомість в Дубаї - для перепродажу і орендний біз­нес, коли купуєш житло, щоб по­тім здавати. Коли клієнт купує нерухомість на етапі будівництва, аби потім її перепродати за вищу ціну, має мати всю суму на випла­ти до етапу вручення йому клю­чів. Багато брокерів спокушали клієнтів тим, що на етапі котло­вану платять перший платіж, ска­жімо, 34 відсотки, а потім, через пів року чи рік, вже можуть пере­продати ще не збудовану кварти­ру за вищу ціну. Зазвичай, якщо купуєш нерухомість на стадії кот­ловану, то вартість її виростає на стадії «під ключ» від 30 до 40 від­сотків. При цьому, якщо купуєш безпосередньо у забудовника, розтермінування платежів є без­відсотковим. Багато клієнтів на це купилися, не маючи достатньо грошей на всі виплати, бо споді­вались продати квартиру дорож­че ще під час будівництва. Деякі мали гроші лише на перший пла­тіж. Але в Еміратах можна пере­продати квартиру лише після 15 чи 18 місяців, якщо інвестуєш на стадії котловану. Хто не знав про цей нюанс і не мав грошей на на­ступні платежі, втрачав і гроші, і нерухомість. Крім того, в Дубаї є деякі райони, де ринок пере­грітий, відтак нерухомість там не буде рости з такою високою до­хідністю. Натомість в таких райо­нах добре працює оренда. Якщо інвестор купував квартиру, щоб перепродати, але згодом пере­думав, то без проблем буде за­робляти на оренді. Бо квартири у новому будинку дуже цінують­ся, оскільки усі здаються з якіс­ним ремонтом, а деякі навіть вже з меблями, з паркомісцем. Буди­нок має охорону, часто басейн, спортзал, СПА-салон тощо.

Найбільше нерухомість купують громадяни Індії і Китаю

Запитую Глорію, хто за остан­ні роки найактивніше інвестує у нерухомість в ОАЕ. Чи серед лі­дерів є росіяни. На диво, у ліде­рах — громадяни Індії, Пакистану та Китаю, а вже після них — гро­мадяни країн колишнього так званого СНД. Це Росія, Азербай­джан, Казахстан, Киргизія. А від початку великої війни — багато клієнтів з України. Українці пере­важно інвестують у нерухомість з метою орендного бізнесу. А ось громадяни Індії, Китаю чи Казах­стану купують нерухомість для себе, аби згодом переїхати в ОАЕ на постійне проживання. Протя­гом останнього року з’явилось чимало клієнтів з Британії та кра­їн ЄС — з Франції, Італії, Німеччи­ни, Швейцарії.

Цікавлюсь також, який відсо­ток з продажу отримує брокер в ОАЕ. Виявляється, на первинно­му ринку комісію агентству пла­тить не клієнт, а забудовник. Це від 3 до 6 відсотків вартості жит­ла. 60 відсотків з цієї суми — отри­мує брокер, 40 відсотків агент­ство. Клієнт платить лише на вторинному ринку, і це зазвичай 2 відсотки.

Щодо цін на нерухомість, то якщо йдеться про середній сег­мент, це 4 тисячі доларів за метр квадратний. Якщо це нерухо­мість преміум-класу, то від 10 до 15 тисяч доларів за метр ква­дратний. Це квартири на першій лінії біля моря у будинках класу люкс. Якщо це брендована неру­хомість, то може бути і 20 тисяч за квадрат.

Квартиру на ключ не зачиняє

За понад два роки життя у Ду­баї Глорія закохалась у це міс­то. Каже, це одне з найбезпеч­ніших міст у світі з надзвичайно високим рівнем сервісу і розви­тку технологій. Вона навіть свою квартиру не зачиняє на ключ, бо знає, що туди ніхто не подумає зайти. Живе дівчина у так звано­му спальному районі, розташо­ваному неподалік центру міста (десять хвилин їзди машиною від знаменитого хмарочосу Бурдж Халіф). Це гарний район з пар­ками, штучними лагунами і пля­жами, з великою кількість ресто­ранів. За однокімнатну квартиру 55 квадратних метрів платить дві тисячі доларів оренди. У будинку є спортзал, басейн, спа, парко­місце. Якби Глорія захотіла купи­ти таку квартиру, то мала би за­платити 350 тисяч доларів. А ось однокімнатні квартири на вто­ринному ринку біля моря (хоча там квартири стартують мінімум від 70 кв. метрів), вже кошту­ють мінімум 800 тисяч доларів. А, скажімо, біля моря на Пальмі, від 15 мільйонів доларів. До речі, фінмоніторингу в Еміратах не­має, відтак інвесторам не потріб­но пояснювати походження сво­їх грошей. Крім того, тут досить легко можна отримати резидент­ство, тобто дозвіл на проживан­ня. Достатньо відкрити компанію чи придбати нерухомість: якщо купив квартиру вартістю 200 ти­сяч доларів, автоматично отри­муєш резидентство на два роки, якщо за 500 тисяч, то на десять років.

Запитую про мінуси. Каже, єдиний відчутний недолік — за­надто жаркий клімат влітку. Все решта їй в Дубаї подобається. Навіть різниця в культурі та мен­тальності не є проблемою. Каже, на відміну від багатьох інших арабських країн, в ОАЕ локальні жителі до експатів (людина, яка тимчасово або постійно мешкає в країні. — Авт.) ставляться толе­рантно і дружелюбно. Головне, не порушувати їхні закони та прави­ла, поважати їхню релігію і куль­туру. Скажімо, в Дубаї катего­рично заборонено підвищувати голос на людей зі сфери обслуго­вування чи гучно з кимось свари­тися, матюкатися. Якщо таке тра­пляється, то негайно з’являється поліція, і на порушника склада­ють кейс (протокол). Допоки йде розслідування, людині забороне­ний виїзд з країни. У неї навіть те­лефон забирають.

Глорія каже, жити їй у Ду­баї дуже комфортно, тому пла­нує найближчим часом придбати і собі тут квартиру. Каже, країна дає всі можливості, аби людина розвивалася і будувала щасливе життя. Недаремно в країні є мініс­терство щастя…