Передплатити Підтримати

У 70 років чоловік знову буде батьком

Молодша на 30 років дружина ось-ось має народити їхнє сьоме дитя.

Доля Жоржа Олійника зі села Острожець Млинівського району непроста. У ній переплелися і радісні, і сумні, і драматичні моменти... Проте ця доля дарує 70-річному чоловікові те, про що його однолітки зазвичай уже не мріють, — дітей. І зараз дружина Жоржа Григоровича при надії. Усьоме!

Біля сивочолого тата бігають його маленькі діти, вмощуються йому на руки чи смикають за штани, аби почитав книжку.

- Я вам не можу передати, як сильно їх люблю, — раз по раз повторює чоловік. — Це моє життя. Лія — друга дружина Жоржа Григоровича. Коли вони познайомилися, мала 27 літ, а він був на тридцять років старший. Запитую у жінки, що запалило в її душі той вогник, на який пішла? Каже, добрий погляд Жоржа. Між парою закрутилися стосунки, а там і дитя під грудьми забилося… Покинути вагітну даму серця Жорж не міг.

Ось так вони разом, попри людські пересуди, живуть вже чотирнадцять років. Не просто в парі, а з цілим гроном малечі. Бо після першої донечки Лілії (дівчинка має хист до малювання, тато її щотижня возить на навчання у художню студію до Луцька) на світ з’явилася Танечка. За нею — син Давид. Тоді Лариса, Лія і Христинка, якій лише рочок від народження. Округлий животик Лії Володимирівни видає: невдовзі в родині знову буде поповнення. На кого тепер чекають — не зізнаються.

- Головне, щоб здорове дитятко було, — каже 8-річний Давид. - Це правда, — погоджується батько.

А тоді розповідає: Давид мав вроджений дефект обличчя. Йому потрібна була пластична операція. Родина поїхала на консультацію до Львова — і тамтешній професор так губку «зашив», що відразу й не здогадаєшся, в чому причина. — І Лія наша теж з вадою, але ще важчою формою, народилася. Ми до того самого професора поїхали. Він вже провів одну операцію, на черзі — друга. Казав, що найкраще через дев’ять місяців після першої її робити. Тобто вже. А в нас немає за що. А ще недавно УЗД показало, що і в цієї дитинки, яку Лія носить, будуть проблеми. І знову те саме… А кожна пластична операція — це 30 тисяч гривень. Їх непросто назбирати. Ці проблеми на Узд видно лише на пізньому терміні, тож переривати вагітність пізно. Та навіть якби й можна було, батьки навряд чи би згодилися. Думки про те, що, може, вже б і досить шести-семи дітей, у них теж немає…

Жорж Григорович розповідає, як перед Різдвом сім’я втратила житло. Вогонь перекинувся від грубки на дерев’яну стіну і «зжер» майже усю хату. З восьми кімнат вдалося врятувати лише дві. Решту недогарків змушені були розібрати. Багатодітна родина опинилася на вулиці. І велика подяка керівництву Острожецької райлікарні, яке відгукнулося на біду й на півроку дало погорільцям притулок, поки ті з поміччю добрих людей відбудовувалися.

Сьогодні у тих двох кімнатках уже побілено й пофарбовано. У «дитячій» стоять двоповерхові ліжка. Тепер ще треба шафи й м’які меблі для себе купити, веранду переробити на кухню, бо ж їсти мусять десь готувати. Мама пече млинці на газі фактично просто неба. Діти смикають їх ще гарячими з пательні.

До млинців — компот, торішні закрутки. Діти навперебій хваляться, який мама смачний хліб пече. А ще часто ліпить вареники з м’ясом чи сиром, смажить деруни. На день народження кожному замовляє торт. І всі дуже жаліють, що в тій частині хати, яка згоріла, з димом пішли мішки рису та манки. На щастя, борошно вціліло — а його на рік споживають не одну сотню кілограмів… Тримає сім’я дві кози з козенятами, кури і качки. Вирощують свою картоплю і моркву, іншу городину. І дуже люблять дітей, це видно.

Фото автора Рівненська обл.  

Ще більше новин від «Високого Замку»?
Долучайтеся до нас у Telegram