Щавель допомагає відновити сили

Знахарі та земські лікарі лікували щавлем навіть туберкульоз легенів, ревматизм (радили їсти сирим, свіжим). Ця рослина дуже добре активізує функції печінки і, особливо, жовчогінну, поліпшує діяльність кишечнику, є добрим кровоспинним, кровоочисним і навіть болетамувальним та протиотрутним засобом.

Якщо людина чимось отруїлась, відвар із листочків щавлю допоможе нейтралізу­вати всі отрути, які потрапили до організму або ж утвори­лися в самому організмі від неякісної їжі і нетравлення шлунка. Саме ця дія щавлю усуває проноси, оскільки лі­кує коліти, ентероколіти, май­же всі захворювання шлунко­во-кишкового тракту.

У давні часи, коли люту­вали страшні пошесті, при­міром, чума, люди покладали надію на щавель, бо знали, що щавель «холодить і гасить вогонь у шлунку, в печінці і на­віть у серці».

Для вживання беруть лис­точки щавлю першого року (щавель — дворічна культура). У перший рік виростають мо­лоді зелені листочки, саме їх додають до страв і навіть го­тують з них самостійні страви. Можна додавати до страв ви­сушені й подрібнені листочки щавлю — не буде недокрів'я, добре працюватимуть шлунок і кишечник.

Застережння. Щавель дуже цілющий. Але це та їжа, яка є ліками. Отже, вживати його у великій кількості й три­валий час небезпечно, бо в ньому міститься щавлева кис­лота, яка може викликати по­рушення мінерального, тобто сольового, обміну в організмі й навіть функції нирок, спри­чинити сечокам’яну хворобу, подагру.

Цей овоч, на відміну від шпинату, треба вживати щойно зібраним, а не варити його. Якщо ви зробили зелений або овочевий салат, то замість оцту додайте щавлю.

Валентина Миколів.