Львівські фани «відфутболили» Шурму

Минулої суботи велика армія уболівальників львівських «Карпат» радісно відзначала виїзну перемогу улюбленої команди над «Полтавою». (Цей успіх гарантував, що наступного сезону «Карпати» виступатимуть уже не в Першій лізі, а у вищому дивізіону нашого футболу, Українській Прем'єр-лізі!). А от одного старшого чоловіка у зеленому строї, з емблемою галицького клубу, який начебто хотів підтримати краян, з фанатської трибуни прогнали немов якогось шкідника. Вигнанцем виявився одіозний проросійський політик зі Львова Ігор Шурма. Під три чорти його послав воїн ЗСУ Антон Петрівський, який знайшов можливість приїхати й наживо подивитися гру улюбленої команди. Військовослужбовець не міг стерпіти того, що біля нього перебуває особа, політична сила якої наближала війну до України…

«Можеш звідси піти? Бо ти дискредитуєш львівський фанатський сектор!» — звернувся за­хисник України до ко­лишнього нардепа від сумнозвісної СДПУ (о), «Опозиційного блоку». — Ти ж підтримував «днр», «лнр»… Ти ж не вставав, коли голосували питання про Голодомор. Іди звідси нах… р! Геть із сектору!".

Коли Шурма затримав­ся біля виходу, воїн різкі­ше, з притиском повто­рив йому свою вимогу. І щоб не наражатися на більш серйозні наслідки, 65-річний Шурма почва­лав із фанатської трибу­ни. Відео цього інциденту переглянули тисячі корис­тувачів соцмереж. І зали­шили жорсткі коментарі на адресу проросійського функціонера.

Ігор Шурма є не тіль­ки любителем футболу, а й затятим прихильни­ком кума путіна — вікто­ра медведчука, входив до політичних сил, які задив­лялися на кремль. Сво­го часу очолював львів­ську обласну організацію СДПУ (о), на президент­ських виборах 2004 року активно підтримував Яну­ковича. На виборах до парламенту балотувався від проросійського блоку «Не ТАК!». 2007 року, пра­цюючи у Харкові, керував виборчим штабом Пар­тії регіонів. Коли путін пі­шов війною проти України, Шурма відмовився визна­вати росію агресором, окупантом, а створені нею фейкові «народні респу­бліки» у Донецьку і Лу­ганську — терористични­ми організаціями. А коли у Верховній Раді вшано­вували пам’ять убитих го­лодом українців, Шурма не встав зі свого робочо­го місця…

2015 року Ігор Шур­ма відкривав у Львові громадську приймальню «Опозиційного блоку» і на­разився на гостру реакцію активістів «Правого сек­тору» — вони облили його свинячою кров’ю.

Політичними сліда­ми свого батька йшов і його син Ростислав. У часи правління Янукови­ча Шурма-молодший був депутатом Донецької об­ласної ради від Партії ре­гіонів. А з минулої осе­ні Ростислав Шурма різко змінив політичну орієнта­цію — працює одним із за­ступників керівника Офісу президента України.

Нещодавно син про­російського ексдепутата потрапив у гучний скан­дал. 2022 року Ростис­лав Шурма організував при Офісі президента Ко­мітет електроенергетики, брав участь в обговорен­ні і ухваленні на ньому рі­шень, які, зокрема, сто­сувалися його родинного бізнесу. Брат Ростисла­ва Шурми, Олег, є кінце­вим бенефіціарним влас­ником семи компаній, що здійснюють виробництво електричної енергії з аль­тернативних джерел. За повідомленням Bihus.Info, на рахунки цих компа­ній (володіють сонячними електростанціями на тим­часово окупованій терито­рії) з державного бюджету України надійшло 324 млн грн за електроенергію, яку вони не постачали на віль­ну від ворога територію.

Національне агентство із запобігання корупції угледіло у цьому конфлікт інтересів і склало щодо Ростислава Шурми про­токол про адміністратив­не порушення. НАЗК про­сило суд оштрафувати заступника голови Офісу президента Ростислава Шурму на 3400−6800 гри­вень та внести його до Ре­єстру корупціонерів. Од­нак Печерський районний суд Києва закрив цю спра­ву, оскільки не побачив у діях Ростислава Шурми конфлікту інтересів. Із ви­сокопосадовця зняли підозру про корупцію.