«Новий власник має ставитися до будинку як до коханої жінки»
Одна з найромантичніших міських вілл чекає на дбайливого господаря
Попри непоодинокі прикрі приклади знищення львівської архітектурної спадщини, є люди, які, не зважаючи на труднощі, цю спадщину рятують. За порятунок унікальної вілли «Ломниця», що є пам’яткою архітектури місцевого значення, взялася команда організації «Спадщина.UA».
Віллу «Ломницю» вже купив один з інвесторів, але зробив це з єдинoю метою — аби не потрапила у погані руки, які знищать архітектурний шедевр. Новому власнику розходиться, щоб знайти і продати унікальний будинок новому дбайливому господарю, який реставруватиме та утримуватиме його, зберігши при цьому його автентичність.
«Майбутній власник має „закохатися“ у цей будинок, бути спроможним його собі дозволити і знати, що з ним далі робити. Має ставитися до будинку як до коханої жінки, — розповіла „ВЗ“ засновниця культурної ініціативи „Спадщина.UA“, кураторка проєкту Ганна Гаврилів. — А ми з новим господарем радо проконсультуємося з питань збереження та управління культурною спадщиною. Для нас важливо, щоб новий господар зберігав цей історичний об'єкт».
Пані Ганна провела для «ВЗ» екскурсію цією загадковою віллою. Це триповерховий «казковий замок», споруджений на початку ХХ століття в стилі романтичного історизму з елементами ар-деко. Розташований у середині житлової забудови вулиці Сахарова і закритий щільними зеленими насадженнями. Тож про нього мало хто знає…
Вілла «Ломниця» споруджена на львівській історичній ділянці «Вулька» у тодішній елітній заміській зоні забудови — на території поселення, закладеного ще у XVII столітті над Вулецьким потоком. Збудовано цю архітектурну перлину у 1910−1911 роках за штампом авторитетного будівничого та архітектора Кароля Турковського — на спільне замовлення власників земельної ділянки, майбутніх відомих архітекторів Яна Пфайфера та Станіслава Ревуцького.
У 1927−1929 рр. віллу реконструювало архітектурне бюро «Станіслав Ревуцький та Владислав Дердацький» — для майбутнього проживання сімей трьох синів Ревуцького. Тому будинок отримав три окремі входи та три планувально незалежні квартири. Від 1925 р. власниками була родина Ревуцьких. А три окремі квартири збереглися до наших днів.
…Заходимо на територію фруктового саду, посередині якого на досить крутому узгір'ї височить «Ломниця». Споруда справді зачаровує… На щастя, віллу досі ніхто не встиг зіпсувати локальними євроремонтами. У радянські часи тут жили нащадки архітектора Ревуцького. Були людьми не надто багатими. Це і врятувало віллу від знищення. Тож збереглося багато унікальних раритетних «родзинок».
До замку ведуть сходи з клінкерної цегли. В інтер'єрі збереглися такі автентичні деталі, як вбудовані шафи, усі п'єци з раритетними кахлями, металеві решітки з візерунками, метлахська плитка, сталеві ринви з клеймом фірми-виробника, трафаретні розписи стін, елементи скляних перегородок. Одна з печей є «бліц-курсом з історії керамічних кахлів Львова» — на ній зібрано кахлі різних виробників і часових періодів. Тут зберігається ціла колекція старовинної цегли з різними клеймами. Зберігся навіть автентичний унітаз…
Цікавий почерк автора у кладці фасаду: у суцільну червону цегляну кладку вмонтовано елементи з ломаного світлого каменю і чорної перепаленої цегли. З тильного боку — автентична скульптура Божої матері. Дах прикрашає романтична вежа, увінчана шпилем. Неподалік входу росте величезний явір, мабуть, ровесник самого будинку. У його оголене коріння вріс столик-лавочка.
Будинок у доброму стані, але треба поміняти дах. Площа будівлі - 407 кв. метрів. Тут доцільно зробити в габаритах даху експлуатоване горище, що дозволить збільшити площу будівлі до 600 кв. метрів. Площа земельної ділянки для обслуговування маєтку — 30 сотих (в користуванні ОСББ). Команда «Спадщина.UA» провела тут історичні дослідження, є альбом архівних матеріалів. Нинішній власник відреставрував вхідні дерев’яні двері та кілька автентичних вікон. Таким чином хотів наочно продемонструвавти майбутньому власнику, як треба поводитись з цим архітектурним скарбом…
«Віллою цікавляться потенційні покупці. Зокрема австрійські та польські інвестори. Добре, що, попри війну, є довіра інвесторів до нерухомості в Україні», — резюмує пані Ганна.
