Науковці виявили ферменти, які можуть зробити кров будь-якої групи універсальною для переливання
- 01.05.2024, 17:15
- 708
Учені зі Швеції та Данії визначили суміш ферментів, яка здатна перетворювати кров будь-якої групи — A (II); B (III) чи AB (IV) — на придатну для переливання кому-завгодно О (І) групу
/wz.lviv.ua/images/news/_cover/511881/pexels-karolina-grabowska-4047146.jpg)
Суміш ферментів, які виробляють бактерії з кишківника людини, під час змішування з еритроцитами може знищувати антигени A або B, перетворюючи червоні кровʼяні тільця на універсальний тип О.
Групу крові визначають молекули двох різних видів, які можуть бути на поверхні еритроцитів. Ці молекули-антигени умовно позначаються A і B. Типові комбінації антигенів формують чотири групи крові: О (I), А (II), В (III), АВ (IV). Кров групи О не має ні А, ні В.
Молекули-антигени визначають сумісність між донором і реципієнтом для безпечного переливання крові та трансплантації органів.
Імунні системи, які ніколи не бачили антигенів, А чи В, атакуватимуть і знищуватимуть ці клітини, щойно вони потраплять у організм при переливанні. Це може призвести до серйозних наслідків для здоровʼя реципієнта й навіть смерті. Оскільки кров групи О (І) не має жодної з цих молекул-антигенів, вона підходить для переливання майже будь-кому.
Через таку універсальність запаси крові групи О (І) швидко вичерпуються, тож її часто не вистачає, зокрема в екстрених випадках, коли лікарі повинні діяти негайно, не знаючи групи крові пацієнта.
Перетворення червоних кровʼяних тілець на універсальну групу О не є новою ідеєю. Вперше подібну техніку продемонстрували ще у 1982 році — тоді вчені виявили фермент, витягнутий із зелених кавових зерен, який міг позбавляти еритроцити групи B їхнього антигена.
Та цей фермент видався не надто ефективним, що робило широке застосування цього методу непрактичним. Крім того, виникали сумніви щодо безпечності цього способу. З невідомих причин донорська кров іноді залишалася несумісною з реципієнтами, навіть попри те що донорські клітини були позбавлені майже всіх антигенів.
Згодом учені повернулися до досліджень цього методу і у 2019 році виявили інші ферменти, що їх виробляють кишкові бактерії.
Базуючись на попередніх працях інших команд, дослідники відібрали кілька ферментів-кандидатів, вироблених кишковою бактерією Akkermansia muciniphila. Данські й шведські дослідники протестували 24 ферменти, обробивши ними сотні зразків крові. Ферменти виявилися надзвичайно ефективними й мали гарні результати у дослідженнях.
Скандинавські дослідники зазначають, що необхідно ще попрацювати над тим, щоб покращити знищення антигена А. Також вченим ще треба зрозуміти, чому невелика частка еритроцитів досі перехресно реагує з плазмою групи О (І).