У Польщі зі свободою ЗМІ стало краще, в Угорщині та Словаччині - гірше
За даними опитування у країнах Вишеградської групи
Після парламентських виборів, які відбулися у жовтні 2023 року, громадська думка Польщі зменшила свою стурбованість ситуацією зі свободою засобів масової інформації у цій країні. Натомість в Угорщині й Словаччині така стурбованість, навпаки, зростає.
Про це свідчать оприлюднені в Будапешті результати опитування щодо ситуації зі свободою ЗМІ у країнах Вишеградської четвірки (Словаччина, Польща, Чехія, Угорщина), проведеного на замовлення Комітету редакційної незалежності, що базується у Празі.
2023 року, нагадали соціологи, станом свободи преси у своїй країні були стурбовані аж понад 7% поляків. Але після жовтневих парламентських виборів, на яких перемогла опозиція (польський уряд сформували ліберальна «Громадянська платформа», центристський «Третій шлях» і «Лівиця»), рівень стурбованості ситуацією зі свободою ЗМІ знизився у Польщі до 53%.
Водночас, свідчать дані опитування, у двох інших країнах Вишеградської групи, Угорщині й Словаччині, тенденція протилежна.
Якщо 2022 року стан свободи преси в країні хвилював 48% угорців, то 2024-го — вже 62%. У Словаччині ж два роки тому свою стурбованість ситуацією зі свободою ЗМІ висловлювали 49% опитаних. Але після формування уряду, який очолив старий-новий прем'єр Роберт Фіцо, схильний до авторитарного правління, цей показник зріс до 65%.
«Контраст між зменшенням занепокоєння щодо ситуації зі свободою ЗМІ у Польщі й зростанням такого занепокоєння в Угорщині й Словаччині просто вражає», — констатувала президент Комітету редакційної незалежності, австрійська журналістка Тесса Шишко-віц.
У Чехії ж, за даними опитування, ситуація стабільна: як і 2023 року, ситуація зі свободою ЗМІ турбує 51% громадян.
Прикметно, що в усіх країнах Вишеградської четвірки, за даними опитування, громадяни також стурбовані впливом іноземних держав на національний інформаційний простір і громадську думку. Зокрема, відповідного впливу путінської росії побоюються 76,9% поляків і 60,8% угорців. Водночас більш ніж половина громадян Вишеградської групи вбачають загрозу інформаційному простору своїх країн із боку комуністичного Китаю.
