• You are here:
  • Високий Замок
  • Статті
  • "Суспільство сподівається, що Президент візьме на себе відповідальність за процес реформ"

"Суспільство сподівається, що Президент візьме на себе відповідальність за процес реформ"

Виступ Джорджа Сороса на конференції «Реформи: долаючи «стару» Україну»


 

Я перебуваю в Україні тиждень, і я зрозумів, що ситуація не така перспективна, як мені здавалося ззовні. Нова Україна була дивовижно успішною, коли об’єднувалася проти зовнішньої загрози: невблаганної ворожості Путіна. Після років злиднів та жертв, люди прагнуть відпочити й опікуватися своїми особистими чи політичними інтересами. Це відкриває розриви, які досі стримувала зовнішня загроза з боку Росії. Я бачу реальну можливість того, що мета, якої Путін не зміг досягнути військовими засобами, може дістатися йому без жодних зусиль внаслідок тривалого припинення вогню. Правляча коаліція має дуже вузький вибір. Країна не може дозволити собі ані нових загальнонаціональних виборів, ані змін у складі коаліції. Те і те підірвало б український уряд на кілька місяців, а країна може зазнати фіскальної кризи, якщо не виконає умов, поставлених МВФ.

 

Дозвольте мені поглянути на процес реформ докладніше, почавши з економічних реформ. Очевидно, що найважливішим проектом, наріжним каменем економічних реформ, є реорганізація енергетичного сектору, зокрема газового сектору. З теперішнім керівництвом Нафтогазу цей сектор перебуває у дуже надійних руках. Ключовим кроком є наближення ціни на природний газ до ринкових цін, які переважають в Європі. Це необхідно, щоб зупинити величезну діру в національному бюджеті, спричинену прихованими субсидіями, які Нафтогаз надає населенню; але в цьому також є серйозний політичний виклик.

Уряд істотно підвисив газові тарифи, але багато мільйонів домогосподарств просто не можуть платити за цими тарифами, на додачу до всіх інших злиднів, які їм вже довелося пережити. Їм потрібні прямі субсидії. Це вимагає масштабних дій, в ході яких багато що може піти шкереберть, попри суцільну рішучість уряду добитися успіху. Згадайте про всі похибки, які супроводжували ініційовану Обамою реформу системи охорони здоров’я в США. Український уряд визнав, що найкращий спосіб уникнути можливої катастрофи — це пообіцяти людям, що їхні запити на субсидії упродовж поточного опалювального сезону будуть задовольнятися легко. Це забезпечить владі майже рік на виправлення будь-яких помилок.

Але це лише перша половина необхідної реформи газового сектору. Станом на сьогодні, домогосподарства мусять платити не лише за спожитий ними газ, але й за газ, втрачений в процесі його доставки. Це треба виправити. Від 2016 року компанії-постачальники газу споживачам, на кшталт газопровідної олігополії, підконтрольної Дмитру Фірташу, мусять взяти на себе відповідальність за зазнані ними втрати. Якщо їм цього не вдасться, то вони мають збанкрутувати, а їхній бізнес перейде до компетентніших операторів.

Приватизація газового та електроенергетичного секторів також буде сповненою пасток. Є чимало чуток про те, як різні олігархи здобувають чи відновлюють олігополії; але, парадоксальним чином, ці чутки мене заспокоюють. Якщо їх чув я, то чують і інші, а в парламенті та уряді — і, зрештою, в Раді, в уряді і, зрештою, в антикорупційних агенціях — достатньо справжніх реформаторів, щоб не допустити цього.

Є одна важлива галузь економічних реформ, в якій просування є незначним: це податкова реформа. Зараз ця реформа є найвищим пріоритетом міністра фінансів Наталі Яресько; оскільки я вважаю її одним зі справжніх реформаторів, ця реформа стала також і моїм найвищим пріоритетом. Людям потрібна впевненість у тому, якими будуть їхні майбутні податкові зобов’язання, щоб вони могли робити довгострокові інвестиції. Необхідним є пакет податкової реформи, який усуває неясність, забезпечує справедливість і зменшує корупційні практики.

Зараз у Верховній Раді дискутуються кілька різних варіантів податкової реформи. Я рішуче підтримую план міністра фінансів, оскільки лише він відповідає вимогам МВФ. Він запроваджує одноманітний пропорційний 20-відсотковий податок, який замінить чинний податковий кодекс — настільки складний, що він породжує корупцію. Але на шляху цього плану — дуже багато перешкод.

Він принесе додаткове навантаження на бюджет обсягом 60 мільярдів гривень (близько 3 мільярдів доларів), оскільки МВФ не визнає додаткових доходів від реалізації цього плану, поки вони не надійдуть до бюджету. Навіть МВФ висловлюється проти впровадження цього плану на цій пізній стадії, але міністр фінансів наполягає на цьому, бо відчуває заклик громадськості до значущих реформ.

Реформа державної служби поступається місцем лише податковій реформі. Всебічна законодавча база для цього пройшла перше читання ще у квітні. І Президент, і Прем’єр-міністр мусять подбати про те, щоб остаточне голосування за ці закони, заплановане на 24 листопада, було успішним. Європейська комісія зарезервувала значні кошти для підвищення зарплатні державним службовцям, але обумовила їхнє виділення голосуванням за нове законодавство про державну службу, а також схваленням стратегії та плану дій з боку уряду. Як зазначив посол ЄС в Україні, ЄС надасть підтримку і допомогу в тому, щоб «поставити на ноги нову українську державну службу». Але обсяг передбачених ЄС коштів — а це, як щойно зазначив пан Беренд де Грут, 160 мільйонів доларів — недостатній; крім того, фатальний недолік чинного плану полягає в тому, що зарплатні членів уряду і парламентаріїв обмежені сумою близько 200 євро. Це прямий заклик до корупції.

Ще одним пріоритетом є судова реформа. Важлива подія сталася 23 жовтня, коли Венеціанська комісія Ради Європи відкинула скарги корумпованих українських суддів на несправедливі звільнення і переглянула свою досі жорстку вимогу щодо судової незалежності, яка дозволяла корумпованому суддівському корпусу увічнювати себе.

Показово, що Національна рада реформ нещодавно презентувала два фундаментальні компоненти реформи: це процедура перекваліфікації суддів та всебічна реорганізація судової системи, на роботу в якій зможуть наново претендувати нинішні судді. Це виглядає як прорив, тож я сподіваюся, що відтепер поступ у цій галузі стане швидшим.

Я вірю, що Прем’єр-міністр і Президент близькі до згоди щодо деяких персональних змін у Кабінеті міністрів. Це усуне теперішню невизначеність і надасть новий поштовх процесу реформ.

Час спливає. Чим швидше правляча коаліція віддано стане на єдиний курс, який відкритий для неї, тим кращими будуть шанси на те, що країна зможе уникнути фіскальних потрясінь, які можуть її зруйнувати. Саме це вже сталося раніше цього року — і це спрацювало.

І народ, і ті, хто підтримує нову Україну за кордоном, очікують, що Президент візьме на себе відповідальність за процес реформ, яких вимагає громадськість. Я переконаний, що він готовий до цього, і щойно він так вчинить — країна наслідуватиме його приклад.

Київ, 13 листопада 2015 року

  • You are here:
  • Високий Замок
  • Статті
  • "Суспільство сподівається, що Президент візьме на себе відповідальність за процес реформ"