«Уночі хроплю, а вдень на ходу засинаю…»

Напевно, кожен з нас потрапляв у ситуації, коли поїздка у потязі, відрядження чи гостини перетворювались на пекло, якщо поруч опинялися хропуни. Донедавна в Україні хропіння вважали здебільшого соціальною проблемою, адже від цього найбільше потерпало оточення. Насправді воно може бути причиною зупинок дихання уві сні, тобто синдрому обструктивного апное сну, або інших хвороб. А це вкрай небезпечно для здоров’я. Як часто трапляється ця проблема? Як визначити, чи є хропіння ознакою синдрому обструктивного апное? Як можна цьому зарадити? На наші питання відповідає Антон Щурук, лікар ЛОР-відділення Волинської обласної клінічної лікарні, на базі якого відкрили відповідний центр діагностики та лікування.

«За статистикою, щоночі хро­пе 40% чоловіків, 24% жінок і навіть 10−12% дітей, — ствер­джує отоларинголог. — Чим старшою стає людина, тим більше схильна до хропіння. Розвитку цієї патології сприя­ють багато чинників: надлишкова вага, утруднене носове дихання, алкоголь, снодійні засоби, антидепресанти, курін­ня, вагітність».

Як розповів Антон Щурук, в Украї­ні діагностикою і лікуванням хропіння та синдрому обструктивного апное уві сні (СОАС) займаються неврологи, кардіо­логи, пульмонологи і навіть реаніматоло­ги. А за кордоном хропуни — це пацієнти отоларингологів, оскільки такі проблеми виникають у верхніх дихальних шляхах, тобто в ЛОР-органах.

«Окрім хропіння, які ознаки того, що в людини є СОАС?» — запитую.

Уночі - короткотермінові зупинки ди­хання уві сні, задуха, пітливість, часте се­човипускання. Вдень — відчуття втоми та розбитості, сонливість, головний біль, погіршення пам’яті та концентрації ува­ги, дратівливість. Цей синдром також су­проводжується зменшенням вентиляції легень і зниженням сатурації, тобто рів­ня кисню у крові. Людина не висипляєть­ся, і її працездатність падає. За неліко­ваного синдрому обструктивного апное зростає ризик померти від серцево-су­динної недостатності.

За словами лікаря-отоларинголо­га Волинської обласної клінічної лікарні, кожен сьомий пацієнт віком від 30 років, що звертається в медустанови з будь-якими скаргами на здоров’я, хворий на СОАС. Після 60 років поширеність син­дрому обструктивного апное зростає до 30%, після 65 — доходить до 60%. Тому важливо його вчасно виявити і почати лі­кувати.

Запитую, як у Волинській обласній клінічній лікарні діагностують таких па­цієнтів. Виявляється, можна самостій­но пройти тести, і за їх результатами вже звертатись до лікарів.

«На сайті Волинського центру діа­гностики та лікування хропіння і синдро­му обструктивного апное, що діє на базі нашого відділення, є спеціальні опиту­вальники, — пояснює Антон Щурук. — За їхніми підсумками всі охочі самі можуть зробити комплексну оцінку ступеня ри­зику наявності СОАС. І якщо результати виявлять високий ризик, прийти з ними до лікаря-отоларинголога. На місці про­водимо детальну діагностику, причо­му безплатно. Зокрема, в амбулаторних умовах робимо портативну полісомно­графію. Встановлення приладу не вима­гає спеціальних знань, тому можна про­водити діагностику й вдома».

Увечері перед сном пацієнт закріплює прилад на себе. Цілу ніч обладнання фік­сує зупинки дихання, сатурацію і пульс, рухи грудної клітки, рухи живота, поло­ження тіла. Зранку знімає його і повер­тає лікарю для детального розшифру­вання даних.

Поки ми розмовляємо, в кабінет за­ходить пацієнт. Напередодні він якраз брав обладнання додому і приніс його назад. Розповідає, що звернутися в отоларингологію змусила багаторічна проблема.

«Я хроплю вже років з тридцять, ще з часів студентства, — зізнається 46-річний Олег з Луцька. — Вдома сплю в окремій кімнаті. А якщо по роботі їду у відряджен­ня потягом, доводиться викуповува­ти ціле купе. Вночі іншим спати не даю і сам не висипляюсь. Вдень сил вистачає лише до обіду, потім почуваюся розби­тим і засинаю на ходу».

Розшифрувавши дані, лікар виявляє у пана Олега важкий рівень СОАС. Пояс­нює, чому чоловік вдень почувається та­ким розбитим.

«Ви спали 8 годин, а зупинок дихан­ня було 540 за ніч, — говорить Антон Щу­рук. — Сумарно це виходить понад чоти­ри години. Фактично ви пів ночі не спали, тому й енергії у вас вистачає лише на пів дня. Перше, що треба зробити, — сісти на дієту, аби зменшити вагу. Зазвичай за схуднення показники СОАС покращу­ються. А тоді вже можна робити хірургіч­не втручання».

За словами лікаря-отоларинголога, прогресивні методики діагностики до­помагають виявити не лише синдром обструктивного апное, а й інші хворо­би. Наприклад, до них звернувся чоло­вік, який хропів і, за словами родичів, вночі мав зупинки дихання. Обстежен­ня СОАС не показало. Зате виявило хронічну хворобу легенів — бронхіальну астму.

Людмила ПРИЙМАЧУК