Передплата 2024 «Добре здоров’я»

Єдина у місті сортувальня

У Миколаєві Львівської області у приміщенні «Пласту» п’ятий рік працює громадська сортувальня, яку заснували представниці громадської організації «Еко Платформа». Сюди з усього містечка небайдужі до проблем довкілля громадяни привозять та приносять вторсировину, щоб передати її на переробку

Фото: Софія Шутяк
Фото: Софія Шутяк

«Сортувати відходи увійшло у звичку»

«Сортую сміття вже кілька років. Ініціювали мої діти, тоді і я підхопила за ними. Почали сортувати з найпростішого, з паперу і корків від пляшок. Тепер викидаємо тільки те, що в Україні не переробляють. Сортуємо пластик, скло, папір, корки, різні алюмінієві посудини, все це складаємо вдома в окремі коробки», — розповідає мешканка Миколаєва, лікарка Ольга Леськів.

Жінка разом з родиною мешкають у приватному будинку і мають достатньо приміщень, щоб зберігати розсортовану вторсировину. За її словами, харчові відходи вони викидають у компостну яму і потім, після готовності компосту до використання, удобрюють ним город.

Сортувати відходи вже увійшло у звичку.

«Випили ми, наприклад, Coca Colа, відразу ж пляшку з-під неї сполоснули, корок окремо, ємність окремо. Це не займає багато часу! Так само пляшка від олії - використала, налила плин, під кран сполоснула, потім, коли висохла, стиснула, щоб зменшити її в об'ємі і поставила в коробку. Якщо ж пляшки назбирувати і потім лише мити, це, звичайно, важче», — ділиться своїм досвідом пані Леськів.

За її словами, вона дуже рідко бере в магазинах «кульочки», натомість має багаторазові шопери, тканинні мішечки. Якщо ж поліетиленові мішечки все ж трапляються, також їх миє, висушує і відкладає, окремо прозорі, окремо кольорові.

«Раз на місяць чи на півтори вантажимо розсортовані відходи в машину відвозимо у місцеву сортувальню, яку організувала ГО «Еко Платформа», — пояснює вона.

Небезпечні відходи, такі як, батарейки та люмінесцентні лампи, у неї забирає Екобус, що періодично приїжджає до міста.

«Навіщо я це роблю? Хочу, щоб мої діти відчували себе добре, могли вільно дихати, ходити надворі без масок і щоб було більше чистого простору на нашій планеті. Якщо не сортувати відходи, не переробляти, а просто викидати, то скоро забракне місця, щоб жити», — вважає небайдужа жінка.

За словами, пані Леськів, сортувальня від ГО «Еко Платформа» єдине місце у Миколаєві, куди можна завезти різноманітну розсортовану вторсировину. Є ще окремі підприємці, котрі заготовляють скло або папір. Сортувальня, на її думку, працює лише на голому ентузіазмі молодих активних жінок і потребує підтримки як місцевої влади, так і громади загалом.

«Востаннє, коли я там була, було дуже мало місця для нових відходів. Очевидно машини, котра вивозить сміття на переробку, не було вже довший час», — зауважила вона.

Сортувальня працює більше на автопілоті

«Зараз, під повномасштабного вторгнення, наша сортувальня працює більше як на автопілоті. Можна прийти і самостійно розсортувати свою чисту суху вторсировину за фракціями. Ми приходимо відчиняємо і зачиняємо приміщення. Є графік роботи і зазначений наш контактний телефон, — розповідає керівниця ГО „Еко Платформа“ Ольга Марків. — Кожна з нас, окрім еконапряму, має свою основну роботу. Коли є вільний час, ведемо соціальні мережі, пишемо короткі дописи, роз’яснення, як сортувати відходи і навіщо це потрібно».

Тут приймають на переробку пластик, (окрім одноразових пластикових горняток, вилок, ложок тощо), скло, макулатуру, корки, алюмінієві та металеві бляшанки, поліетиленові пакети кольорові (крім «шуршиків», пакувань від цукерок, снеків, печива, чипсів тощо) прозору плівку та поліетиленові пакети, твердий пластик з маркуванням 1, 2, 5 та 6, тетрапак.

«Пет пляшку ділимо за кольорами окремо: прозора, синя, зелена і коричнева, від олії, окремо ще баклажки шестилітрові. Не приймаємо харчові відходи, будівельні і медичні відходи, габаритну техніку, пінопласт, меблі, одяг, взуття, люмінесцентні лампи та ртутні термометри», — пояснює пані Марків.

Більшість в себе вдома в окремий сміттєвий пакет складають усе, що йде на переробку, а вже на сортувальні розкидають у чотирнадцять фракцій — підписані, розподілені за кольорами біг беги.

«Єдиний мінус, не завжди встигаємо прибирати! І це місце не таке затишне, як воно було на початку. Іноді люди навіть не заходять, а залишають під дверима, щоб потім можна було розсортувати», — зауважує жінка.

За її словами, до початку повномасштабного вторгнення вдавалося збирати від тони до півтори вторсировини на місяць. Нині обсяги трохи зменшилися, бо перестало сортувати сусіднє село Устя.

«Зараз, ми, як усі, переключилися більше на допомогу нашим військовим. І загалом громадська організація не може повністю забезпечити потребу всього міста у сортуванні сміття. Наша діяльність залишається актуальною, але особисто для мене вже є трохи тягарем. Хотілося б, щоб підхопили цю справу і допомогли нам інші ініціативні люди», — зізнається керівниця «Еко Платформи».

За її словами, коли немає підтримки збоку — нема і бажання щось робити. А саме сортування у дуже низькому пріоритеті у людей, особливо тепер, під час активних бойових дій у нашій країні. Рік тому вони давали оголошення, що шукають у команду прогресивних людей, ніхто не зголосився.

Усю зібрану вторсировину звідси везуть до Львова, на підприємство, яке заготовляє вторсировину до переробки. За гроші здають пластик, папір, а скло за «копійки». Отримані кошти, а це приблизно кілька тисяч гривень, йдуть на діяльність сортувальні та на просвітницьку роботу.

«Люди думають, що ми не знати скільки заробляємо на вторсировині. Але це не так! Фактично весь наш прибуток витрачаємо на біг беги (великі мішки), мішки, рукавиці, антисептики та оплачуємо пальне і оренду машини, щоб передати відходи на переробку, а також чоловікам, котрі можуть допомогти завантажити, — пояснює пані Марків. — Але якщо цим займатися у більших масштабах, і якщо не просто громадська організація, а, наприклад, житлово-комунальне управління, яке має свою техніку, людей, можна було б на цьому нормально заробити.».

Не боятися робити, йти до влади і до людей

Найперша рекомендація від учасників «Еко Платформи» для тих, хто б хотів запровадити сортування у своєму місті чи селі - знайти однодумців.

«Я отримала від людей відгук, що така діяльність насправді потрібна у місті. Ми з небайдужими, спочатку мало між собою знайомими миколаївчанками, створили громадську організацію, максимально добре вивчили тему сортування відходів, знайшли приміщення з окремим входом, яке займав місцевий „Пласт“. Як багато хто говорить на тренінгах і не тільки, якщо є бажання, то все вдасться», — переконана Ольга Марків.

У приміщенні прибрали, балончиками розмалювали стіни. Зробили дерев’яні каркаси, куди могли завішати біг беги. Звернулися до знайомих і зібрали певну суму грошей для початку діяльності. Насамперед для того, щоб закупити великі мішки для вторсировини.

Щоб поширити серед мешканців міста інформацію про сортувальню, дівчата вдалися до соціальних мереж. За словами організаторки, відвідувачі, котрі почали у сортувальню приходити, робили фото, тегали і, таким чином, розповідали іншим про це місце.

«З власного досвіду рекомендувала б ініціативним людям більше контактувати з іншими громадськими організаціями. Активніше стукати до влади, до відповідних органів, щоб вони чимось допомагали. — ділиться досвідом жінка. — З найбільших наших помилок — ми забагато шкодували відвідувачів, дозволяли залишати сміття перед сортувальнею. І тоді доводилося нам замість того, щоб провести час зі сім'єю у вихідний, працювати з чужими відходами».

Розсортовували, мили підлогу, дезінфікували. Якщо люди приносили забруднені відходи, робили фото цього і викладали у соціальні мережі, що вони такого не приймають і щоб більше таке не приносили, і це спрацьовувало.

«Потім, трохи набравшись досвіду, ми вже самі читали лекції у школах. З’ясувалося, що багато хто з дітей навіть уявлення не мав про поводження з відходами. Також організували майстер-класи. Регулярно до нас почали приходити пластуни і вивчати цю тему», — розповідає співзасновниця сортувальні.

Також ГО «Еко Платформа» разом з пластунами організовують місцеві толоки, зокрема біля пам’ятних історичних місць.

Що може спонукати людей почати сортувати відходи? На думку екоактивістів, насамперед це просвітництво. Мешканцям треба пояснювати для чого це і що буде з нашим довкіллям, якщо цього не робити. З іншого боку, треба створити людям фінансове заохочення.

«Багато хто з мешканців каже — я оплачую за вивіз відходів відповідно до того, скільки прописаних у квартирі. Відповідно, який сенс витрачати бензин і їхати з іншого кінця міста, щоб тут розсортувати? — зауважує Ольга Марків. — А якщо, умовно, підняти тариф на вивіз відходів і сказати — якщо не сортуєш платиш повну ціну, а якщо сортуєш, будеш платити за вивіз відходів половину з цієї суми. Хіба це не буде мотивувати? З одного боку, допомагаю довкіллю, як весь цивілізований світ, і плюс економлю».