Покладіть у кошик корінець хрону

Традиція натирати на тертці або стругати ножем освячений корінець хрону у тарілку з м’ясними делікатесами на Великдень існує здавна. І саме у ці дні хрін зовсім не гострий і не пекучий, а лише ледь підсилює смак м’ясних наїдків.

Хрін на Великдень симво­лізує здоров’я, адже він має зробити нас міцніши­ми. Також українці вірять, що хрін відганяє нечисту силу. Є ет­нографічні свідчення, що колись корінець клали у кошик, щоб продовжити дітородну функцію чоловіка. Також хрін закопували у тих місцях, де ріс осот, «щоб не було бур’яну».

Хрін вживають у їжу вже близько чотирьох тисяч ро­ків, його батьківщина — Півден­но-Східна Європа. В коренях є чимало вітаміну С, мінераль­ні солі (фосфор, магній, за­лізо, кальцій, мідь, сірка, ка­лій), клітковина, крохмаль, гірчична олія. Першими виро­щували хрін як городню росли­ну німці, перший відомий соус з хрону є так званий «білий хрін» з винним оцтом, популярний у Польщі, Литві, Україні, Біло­русі, а найпоширеніший у су­часній гастрономічній культурі хрін із червоним буряком — га­строномічний винахід євреїв. За однією з версій, страва ви­никла в середовищі галиць­ких євреїв, коли в регіоні за французькою модою до м’яса подавали вершковий соус з хроном.

Звичай подавати соуси з хро­ну до свинини теж містить сим­волізм: у контексті великодньо­го кошика свинину у східних слов’ян трактують як символ переходу від Старого завіту до Нового, адже за Старого завіту свинина була забороненою для споживання. В Україні ще до се­редини ХХ ст. популярною і на­віть «статусною» стравою було печене порося з хроном як один з елементів свяченого на Велик­день. Корені цих традицій сяга­ють ґотських жертвоприношень у вигляді кабанів, яких з часом замінили на печених баранців з тіста.

Різноманітні соуси з хрону — обов’язкові на великодньо­му столі. Якщо на вашому сто­лі є буженина, домашня ковба­са, холодець чи запечена курка, вони можуть існувати в танде­мі з українською автентичною стравою цвіклі. Її традиційно го­тують з натертих буряків та хро­ну, а використовують як соус до м’яса. Страва виходить пікант­ною та соковитою, а готувати її дуже легко.

Цвіклі

3 середні буряки, 10 см ко­реня хрону або 1 ч. ложка бі­лого консервованого, 2 ст. ложки соняшникової олії, 1/3 ч. ложки солі, 1 ч. ложка рід­кого меду або цукру.

Буряки мають бути солодки­ми та максимально червоними, однакового розміру, щоб одно­часно приготувалися.

Увімкнути духовку розігріва­тися до 180°С. Ретельно поми­ти буряки, хвостики не зрізати, щоб утримати сік всередині, за­горнути кожен окремо у фольгу і запікати в духовці до готовнос­ті, впродовж 1−1,5 год. Орієнту­ватися на розмір овочів. Можна зварити, додавши у воду лож­ку цукру і пів ложечки лимонної кислоти.

Вийняти овочі з духовки, зня­ти фольгу і залишити, щоб охо­лоли. Потім очистити від шкірки та натерти на дрібній тертці ра­зом з очищеним коренем хрону.

У миску до буряків з хроном додати олію, сіль та рідкий мед. Ретельно перемішати, відразу розкласти у баночки з кришка­ми і зберігати у холодильнику.

Яблучний хрін

700 г очищених яблук, 250 г очищеного хрону, 1 ве­ликий лимон, сіль, цукор (або мед) — до смаку.

Коріння хрону очистити, на­різати.

На ніс м’ясорубки надягти па­кет, прикріпити ґумкою. Подріб­нити нарізаний хрін у м’ясорубці з густим ситечком.

Очищені яблука натерти на грубій тертці, скласти у кастру­лю з товстим дном. Щільно на­крити кришкою, розпарювати на невеликому вогні 20−30 хв, поки яблука не перетворяться на пюре.

Додати натертий хрін до охо­лолого яблучного пюре. Вича­вити сік з лимона.

Занурювальним блендером подрібнити соус до консистен­ції густої сметани. Додати сіль, цукор або мед.

Розкласти хрін у сухі банки, герметично закрити. Зберігати в холодильнику.

Перед подачею хрін можна приправити вершками, смета­ною або розтопленим вершко­вим маслом.