Зелені «піґулки» у меню містять чимало вітамінів і мінералів

Зелень гармонійно доповнює будь-яку страву. Пе­трушка, зелена цибуля, кріп чудово відтіняють смак смажено­го м’яса і надають свіжості. У лег­ких овочевих салатах кінза до­дасть пікантних ноток, базилік — вишуканих.

Базилік містить вітаміни А, К, С, залізо, кальцій, фолієву кислоту та марганець. Має приємний ледь терпкий смак із анісово-перцевим ароматом. Його можна додавати у різні салати і соуси. Також базилік є незамінним інґредієнтом для на­поїв: чай з базиліком радять пити після напруженого дня, щоб при­вести нерви в порядок і розсла­битися. Він чудово поєднується з медом та лимоном. Якщо захо­четься чогось освіжаючого в літ­ню спеку, додайте у лимонад тро­хи свіжого базиліку — пряна трава збалансує смак напою і додасть йому ще насиченішого смаку.

Кінза не менш корисна. У ній є вітаміни A, B1, B2, B3, B6, B9, C, Е, K, PP, а також натрій, кальцій, калій, фосфор, залізо та мідь. Зелень із виразним ароматом, що нага­дує коньячні випари, стане чудо­вим доповненням до м’яса, овочів чи сиру. В європейській кухні час­тіше використовують її насіння, у кавказькій — листя. Кінза чудово поєднується з лимоном, лаймом, томатами, інжиром та апельси­новим соком. Кінзу та апельсино­ву цедру часто додають у пиво для надання напою цитрусового від­тінку у смаку.

Петрушка — одна з найпопу­лярніших трав у світі. Однак мало кому відомо, що у 100 г петрушки втричі більше вітаміну С, ніж у та­кій же кількості апельсинів. Аро­матну петрушку додають у салати, супи, овочеві, м’ясні та рибні стра­ви. Вона універсальна на смак, чу­дово гармонує і з італійською пас­тою, і з борщем, і з домашнім картопляним пюре, і з люля-кеба­бами чи шашликами на мангалі.

Кріп чи не головна зелень на столах українців. Його знають, люблять, використовують по­всюдно. Ароматний соковитий кріп справді так смачно пахне, що незмінно пробуджує апетит. Ці­каво, що у складі зелені велика кількість ефірних олій (15−20%), які здатні заспокоювати. У кулі­нарії застосовують і гілочки, і на­сіння ароматної трави. Зелений кріп ідеально поєднується з лосо­сем, овочами, а також зі страва­ми з яєць та супами. Щоб зроби­ти томатний сік ще кориснішим й ароматнішим, додайте в склянку дрібно нарізані гілочки кропу.

Зелена цибуля — джерело ві­тамінів групи B, E, H, K, PP, калію, кальцію, кремнію, магнію, натрію, фосфору, сірки, кобальту, міді, ні­келю. У кулінарії зелена цибуля — один з основних інґредієнтів сала­тів зі свіжих овочів та домашньої випічки, наприклад, традиційних пиріжків з яйцем та цибулею. Її та­кож часто додають до м’ясних та рибних страв. У багатьох кухнях світу зелену цибулю обсмажують зі спеціями на пательні і подають як самостійний гарнір.

Шпинат. Серед усіх видів зе­лені шпинат — лідер за кількіс­тю білка у складі (2,9 г). Він на 92% складається з води. За раху­нок низької калорійності (загалом 23 ккал) шпинат часто включають у лікувально-дієтичне харчуван­ня. Він вирізняється нейтральним смаком, тому чудово поєднується як із солодкими, так і з солоними інґредієнтами, наприклад, у са­латах та соусах. Його також пода­ють із рибою та птицею. Крім того, зелень можна тушкувати, варити або готувати в пароварці.

М’ята. Ароматна рослина — справжній антиоксидант, який міс­тить велику кількість вітамінів, мінералів та інших корисних речо­вин. М’ята надає освіжаючого сма­ку салатам, а за рахунок балансу гостроти, солодкості та свіжості ідеально підходить для соусів, де­сертів та напоїв. Пережити літню спеку допоможе м’ятний чай чи квас, а знаменитий коктейль мохі­то неможливий без стебла м’яти.

Суп із молодого горошку з м’ятою

100 мл жирних вершків, 300 мл курячого бульйону, 1 невелика цибулина, цедра 1 лайма, 600 г зеленого горошку (свіжого або замороженого), жменя листя м’яти, 25 г верш­кового масла.

Цибулю очистити, нарізати ку­биками завбільшки із рисове зер­но. Цедру та м’яту подрібнити. Олію розтопити в каструлі з тов­стим дном, покласти цибулю. Об­смажувати її на середньому вогні, постійно помішуючи, не допус­каючи зміни кольору, до м’якості 3 хв. Додати горошок та гарячий бульйон. Дати закипіти та готува­ти 3 хв. Зняти з вогню, дати охо­лонути 5−6 хв, перелити в блендер і подрібнити до грубого пюре. Пе­релити суп назад у каструлю, до­дати половину вершків, полови­ну м’яти, сіль та подрібнену цедру лайма. Поставити на малий во­гонь і, постійно позмішуючи, до­вести до кипіння, зняти з вог­ню. Дати настоятись під кришкою 10 хв. Подати, додавши в кожну тарілку по ложці вершків і поси­павши м’ятою, що залишилася. Цей суп можна подавати і холод­ним, і гарячим.

Класичний песто із зеленого базиліку

100 г зеленого базиліку, 120−150 мл оливкової олії, 30−40 г пармезану, 20−30 г кедрових горіхів, 1−2 зубчики часнику, сіль, мелений чор­ний перець.

Очистити базилік від най­твердіших частин стебел, по­сікти зелень. Очистити і посік­ти часник. Натерти пармезан на дрібній тертці, горіхи трохи об­смажити на сухій пательні на се­редньому вогні. Скласти базилік з часником і дрібкою солі у ступ­ку або блендер і подрібнити, додаючи невеликими порціями олію. Потім додати горіхи і знову подрібнити суміш, влив­ши олію, що залишилася. Дода­ти в песто натертий пармезан, поперчити і посолити. Зберіга­ти песто у стерилізованій банці в холодильнику не довше тижня.

Кіш зі шпинатом та сиром

100 г вершкового масла, 240 г борошна, сіль — на кінчи­ку ножа, 2 ст. ложки сметани, 3 яйця, 400 г шпинату, 2 цибу­лини-шалот, 2 зубчики часни­ку, 2 ст. ложки оливкової олії, 100 г сиру, 100 мл молока, 150 мл вершків 20%, сіль, ме­лений перець, натертий мус­катний горіх — до смаку.

Тісто. Холодне масло нарізати кубиками і перетерти пальцями з борошном і дрібкою солі на крих­ту. Додати сметану, 1 яйце і ви­місити гладке тісто. Сформувати кулю, загорнути у харчову плівку і покласти у холодильник на 30 хв.

Начинка. Шпинат перебрати та відкинути грубі стебла. Листя вимити та обсушити, грубо нарі­зати. Цибулю очистити і нарізати півкільцями. Часник очистити, по­сікти. У пательні нагріти оливкову олію і, помішуючи, підрум'янити цибулю з часником. Додати шпи­нат і тушкувати на малому вогні 2 хв. Зняти з вогню і остудити.

Тісто розкачати на круглий пласт завтовшки 3−4 мм і виклас­ти у форму діам. 26 см, формую­чи бортики. Наколоти виделкою. Зверху покласти папір для випі­кання та насипати будь-яких су­хих бобових. Випікати основу кіша за температури 220°C 10 хв. Зня­ти папір з бобовими і дати трохи охолонути. Сир натерти на дріб­ній тертці. Яйця, молоко і верш­ки збити міксером. Перемішати з натертим сиром. Приправити сіл­лю, перцем та мускатним горіхом до смаку. На основу кіша виклас­ти шпинат та розрівняти. Зали­ти яєчно-молочною сумішшю і випікати за температури 200°C 30−40 хв. Дати трохи охолонути і по­давати. Щоб начинка кіша стала ароматнішою і виразнішою, мож­на додати в неї дрібно нарізаний кріп, петрушку або кінзу в кінці те­плої обробки.

Кіш можна приготувати і на го­товому тісті - замороженому пі­сочному чи листковому.