Передплата 2024 ВЗ

Швейцарська заява путіна, Північна Корея і «плато» економічних відносин росія — Пекін

Кілька зауважень на тему геополітики і її інтерпретації у нас

1. Є кілька речей, які вже частково можна складати в пазл «економіка рф». Згідно з даними російського мінфіну субсидії нафтопереробній галузі вже зараз становлять 1,7% ВВП. Простіше кажучи, галузь із донора бюджету все більше стає реципієнтом бюджету.

Другий аспект, який важливо відслідковувати, але попри рекордні поставки нафти до Піднебесної, торгове сальдо росія — Китай прямує до мінусової (!) позначки. Про це більш детально будемо говорити 3.07 під час презентації дослідження «Чого хоче Китай», яке я підготував спільно з Ігар Тышкевіч, Iliya Kusa та Аліною Гриценко. Але один із важливих висновків наступний: торгова модель нафта в обмін на автомобілі та обладнання + невтручання у війну стає якщо не збитковою, то низькомаржинальною для рф.

2. Абсолютно непоміченою пройшла, де-факто, передача частина російської території Китаю, яка дозволила отримати Пекіну прямий доступ до Японського моря через річку Туманная, де проходить російсько-корейський кордон.

Китай отримав прямий доступ до цього проходу без особливих обмежень, і це, судячи з усього, оплата рахунків, виставлених путіну під час візиту в Пекін. Ми маємо зрозуміти одну важливу річ: путіну відступати майже нікуди — далі лише передача територій для інфраструктурних проєктів Китаю на північному морському шляху. Зверніть увагу, що все це відбувається на фоні санкцій США проти Новатека та його можливостей з будівництва танкерів для СПГ (ці санкції у нас чомусь практично не помітили).

3. Заява путіна про його мирний план, як я уже писав, — це обрубання шляхів для відступу йому самому і його оточенню. Але важливо наголосити, головний реципієнт цієї заяви — Пекін, який хоче зіграти в миротворця. путін доніс перш за все Сі, що його червона лінія і єдина можливість залишатися субʼєктним — це продовження війни.

путін розуміє, що Пекін не готовий до різких кроків зі зменшення закупівель російської сировини, водночас головне завдання, яке поставив перед собою російський диктатор — насичення ВПК новими станками, багато в чому виконано. Тому він має певний люфт в часі.

4. На що цей люфт він спробує використати? Перш за все на створення складних систем противаг, де в нього будуть точки впливу на КНР через треті країни. Саме тому росія така активна в Африці. І саме з цим повʼязаний візит путіна в Північну Корею. Це все неочевидні кроки, але це питання виживання режиму путіна.

5. путін розуміє, що його головне завдання не допустити домовленостей Китай-США до виборів в Штатах (вірогідність такої домовленості невелика, але все ж існує). Паралельно, якщо ніякої угоди не буде, в нього є точно час до початку наступного року. За цей час йому потрібно вибудувати модель стосунків з Китаєм, яка передбачатиме пролонгування статус-кво хоча б на рік. Його єдина стратегія на сьогодні — тягнути час.

Це потрібно зрозуміти нам і думати, що можна зробити в умовних Вʼєтнамі, Лаосі чи Камбоджі, щоб ламати плани путіна. І це набагато важче, ніж просто заявляти, що диктатури шукають собі подібних.

Джерело

Схожі новини