Ревінь — перший «вітамінний коктейль»

Наука вважає ревінь овочем, а кулінари, орієнтуючись на оптимальні способи приго­тування, — швидше, фруктом.

Він виростає у травні-червні, коли ще немає вдосталь корис­них овочів, фруктів і ягід. У їжу зазвичай використовують товсті м’ясисті стебла ревеню, які мають дивовижний смак, — кислуватий і водночас витончено-ніжний, аро­матний.

Що в ньому корисного?

• Рослинна клітковина: жор­сткі волоконця, немов йоржик, очищають кишечник від шлаків, що скупчилися в ньому і отруюють організм;
• багато води: завдяки їй ре­вінь має дуже низьку калорійність (близько 16 ккал/100 г) і позитив­но впливає на нирки;
• вітамін С: у 100 г ревеню його міститься до 15% денної норми, а значить, ревінь стимулює імунітет і підвищує захисні сили організму;
• вітаміни групи В: вони при­скорюють і нормалізують обмін речовин, повертаючи тілу струн­кість, кісткам, нігтям і зубам — міц­ність, а волоссю — шовковистість, блиск і швидкий ріст;
• вітамін Е: допомагає під­тримувати молодість шкіри та м’язів;
• вітамін К: зміцнює судини, підвищує бар'єрні властивості шкіри — сухість, подразнення та почервоніння (купероз) за умови регулярного вживання ревеню вам не загрожуватимуть;
• фосфор, кальцій, магній, ка­лій, рутин та ефективна протира­кова речовина — поліфенол.

Як він працює

Основна дія ревеню: легкий сечогінний ефект і проносне. До складу рослини входять речови­ни, які посилюють перистальтику товстого кишківника і допомага­ють організму легко вивести все погане, що накопичилося.

Крім того, ревінь:

• жовчогінний засіб, що благо­творно впливає на функції печін­ки;
• загальнозміцнювальний — проти млявості, слабкості, анемії;
• має регенерувальну дію — прискорює процеси загоєння шкі­ри, зменшує кількість висипань і подразнень, допомагає організму швидше відновитися після травм і хвороб;
• судинозміцнювальний засіб — знижує ризик серцевих нападів і судинних хвороб.

Завдяки янтарній кислоті ре­вінь рекомендують приймати для усунення похмільного синдрому.

У ревені міститься велика кількість вітаміну A, необхідного для розвитку і росту кісток, для здоров’я очей, шкіри і слизових оболонок.

В окремих випадках для ліку­вання використовують не тіль­ки черешки ревеню, а й коріння рослини. Невеликі дози насто­янки кореневищ ревеню при­значають для усунення діареї, здуття кишечнику, закрепів, та інших хвороб шлунково-кишко­вого тракту.

Корінь ревеню з успіхом за­стосовують у випадках різних за­пальних захворювань, наприклад, аднекситів, артритів, ревматизму, пневмонії, бронхіту, фурункульо­зу, псоріазу, холециститу.

Увага! Ревінь у великих дозах протипоказаний у випадках го­стрих запальних процесів органів шлунково-кишкового тракту, цу­крового діабету, подагри, холе­циститу, сечокам’яної хвороби, ревматизму, вагітності.

З чим його їдять

Завдяки високому вмісту кис­лот (в основному яблучної) за смаком ревінь нагадує кисло-со­лодкі яблука, і їсти його можна прямо з грядки. Але гурмани вва­жають за краще вживати ревінь у стравах:

• перших. Ревінь додає су­пам і борщам свіжості та кислин­ки, він цілком може стати альтер­нативою щавлю;
• других стравах, салатах і закусках. Кислувате пюре з ре­веню вважається смачним гар­ніром до різних видів м’яса. Крім того, стебла додають в овочеві рагу і використовують у вітамін­них салатах;
• десертах і випічці. Зі сте­бел ревеню готують пироги, желе та інші десерти. За смаком ревінь чудово поєднується з полуницею, яблуками, малиною, вишнею, ім­биром або цитрусовими. Молоді стебла підходять для морозива і шербетів, цукатів.
• напоях. З ревеню роблять компоти, вино, пікантний квас.

Підготувала Галина Вербицька.