Чай з липового цвіту уповільнює старіння…

У фантастичній аурі літа нині домінує запах липи. Хто з нас не вдихав її божественних ароматів, які, наче рукою, знімають втому, додають відчуття легкості, свіжості, безтурботності, дарують солодку насолоду, створюють ілюзію перебування у земному раю?! Таке враження залишилося і у мене, коли проходив урочищем Березник. У ньому (отакої!) зовсім немає беріз, але воно у ці дні позначене золотими куполами розквітлих старих лип…

У давнину господарі дивилися на липу як на легкий, податливий столярний матеріал, як на джерело поповнення своїх медових запасів. А господині липу любили за її цвіт, з якого готували смачний, з лікувальним ефектом чай. Кинеш жменьку золотистого цвіту на окріп — і за кілька секунд по хаті розноситься млосний дух літа. Справжнє щастя випити такого навару у мороз чи сльоту. Пригадую, як у дитинстві лікувала нас, непослухів, що на канікулах цілими днями грали у хокей на замерзлому ставку і приходили до хати з промоченими ногами, моя мама. Давала з'їсти кусень хліба, грубо намащений медом, наказувала випити велике горнятко гарячого чаю з липового цвіту — і бігом під перлину! Застуду знімало за кілька годин.

Медицина каже, що чай з липи має дезінфікуючу, протизапальну та сечогінну дію. Його п‘ють при захворюванні верхніх дихальних шляхів, при проблемах із травленням, для зміцнення нігтів і волосся. Цей чай заспокоює людину, знімає стреси, надмірну збудженість, зміцнює імунну систему. Його вживають для доброго сну (бо не містить у собі кофеїну). І (увага!) — для того, щоб уповільнити старіння.

Водночас помірно треба вживати чай з липового цвіту дітям, вагітним жінкам, тим, хто має алергію. Обережним треба бути і тим, у кого негаразди із серцем, тиском, у кого гормональні розлади.

Чай з липового цвіту — «бюджетний» напій. Тому так часто на базарах питають за квітами липи міські пенсіонери. Сільські ж люди запасаються ними ще з літа, в ось таку, як тепер, пору. Просять молодих принести з лісу (боронь, Боже, з придорожніх, загазованих автомобільними смородами дерев) оберемок липових галузок і всідаються обривати цвіт. А потім несуть його сушити десь у стодолу, на стрих, щоб на нього не потрапляли прямі промені сонця.

Смакування чаєм з липового цвіту припадає зазвичай на зиму — влітку нас тонізують, наснажують, лікують інші відвари.