«У фільмі побачимо Тараса таким, яким був насправді: чоловіком, сином, націоналістом»

Команда продакшну «Ухман і компанія» працюють над біографічним фільмом про Героя України Тараса «Хамера» Бобанича. Продюсер стрічки Михайло Ухман знайомий з Тарасом з часів АТО, тож про увіковічення постаті воїна питання не стояло.

«Тарас багато років приділяв увазі вихованню молоді, чого не вистачає на всіх теренах України. Його випускники зараз воюють, тобто правильне виховання дало правильні результати. І через фільм хочу показати, яким був Тарас, щоб молоде покоління побачило, яка це була жертовна людина», — розповідає Михайло Ухман.

Під час роботи над фільмом продюсер та автор ідеї радився з дружиною Тараса, Наталею, разом напрацювали концепцію стрічки. Окрім фронтових інтерв'ю побратимів, команда записала розмови з сім'єю, литовськими та британськими друзями воїна.

«У фільмі покажемо битву за Київ, Харківщину. Мало хто знає, що частиною Першої окремої штурмової роти „Вовки Да Вінчі“ був Хаммер. Саме ці хлопці ще до 2022 року громили бліндажі, танки і піхоту окупантів. Я хочу це показати у стрічці. Також ми розпитали як загинув Тарас. Ці історії ляжуть в основу фільму, адже це велика рідкість, коли комбат веде своїх людей у бій. Це буде розповідь про людину і воїна одночасно», — наголошує продюсер.

Однак перш ніж у фільмі перейти до сьогодення, картину відкриватимуть кадри Першої світової, 1915 року. І це невипадково…

«Прадід Тараса був українським Січовим стрільцем, тобто це циклічна історія, воюють покоління. На цьому наголошував Тарас, коли розповідав про свого предка. Ми покажемо глядачам, що Україна, як держава, існувала вже багато століть і боротьба за Незалежність існувала», — каже Михайло Ухман.

Тож цими вихідними у лісах поблизу Львова, які пам’ятають війну, знову з’явились усуси, щоправда, актори-реконструктори. Вони відтворюють бій з одвічним ворогом, москалем…

На знімальному майданчику по рації лунає: «Увага! Повна тиша, записуємо дубль». Далі - гучний вибух і ліс наповнюється димом. «Знято» — передає режисер. Зі знімального майданчика ніхто з акторів не розходиться, аби у фільмі все було ідеально, сцену потрібно відзняти повторно.

Гример поправляє грим… попелом, який служить як імітація від вибухів. Щедро посипають руки кулеметнику, у фільмі цю роль грає Володимир «Штурм» Правосудов.

Він відомий колекціонер та музейник. У приватній колекції має зброю, однострої та інші експонати ще від Княжих часів до сьогодення. Тож не дивно, що унікальний кулемет «Максим» 1910 року стоїть на позиції.

«Штурм» також «одягнув» січовиків в однострої, зокрема і «прадіда» Тараса «Хаммера» — роль якого грає заслужений артист України Юрій Хвостенко.

«Пане хорунжий, бракує набоїв», — вигукує з окопу акторка Катерина Кудлач. Вона відіграє образ жінки-воїна.

«Січовий стрілець Галина — доброволець, не можу підібрати фемінітив. Я вперше відтворюю історичного персонажа, то ж це незвично, але круто. Мені хочеться передати цю сміливість та рішучість моєї героїні. Однак, ми бачимо, що і зараз наші жінки на фронті показують свою силу та відвагу», — розповідає у перерві між дублями акторка, яка за сумісництвом бортпровідниця.

За процесом створення фільму спостерігає дружина Тараса, Наталія, яка ділиться з нами своїми емоціями: «Хотілося б, щоб кожна мить була спогадом про Тараса. Він десь з неба дивиться на нас і бачить, як ми увіковічнюємо його пам’ять. Покоління мають вчитися на тих прикладах, які показали сучасні герої України і герої України, яких уже давно з нами немає: через призму століть, такими якими навіть був прадід Тараса, Січовим стрільцем. Багато діток зростають на подіях, які зараз відбуваються в Україні, на війні, вони повинні від малечку знати, що таке наша країна і яку ми ціну платимо за нашу незалежність. Ми не повинні це забути», — каже Наталія Бобанич.

— Яким у фільмі побачимо Тараса?

— Таким, яким був насправді. У пам’яті багатьох він залишиться надзвичайною людиною, різноманітною: був не лише моїм чоловіком і сином своїх батьків, але й націоналістом, в першу чергу націоналістом, українцем. І ця ідеологія, залишиться у віках.

Для продюсера фільму тема національно-визвольних змагань не нова. Минулоріч Михайло Ухман презентував художній фільм «Шлях поколінь», який окрім великого прокату в кіномережах, показали за кордоном, а також розмістили на стрімінговій платформі для вільного доступу. Прем'єру фільму про Хаммера планують наступного року, адже попереду ще запис фінальних інтерв'ю та найвідповідальніший та часозатратний етап монтажу. То ж продюсер закликає небайдужих до українського кіно долучитись до фінансування дороговартісного процесу у 25 тисяч доларів.

А тим часом Михайло Ухман вже веде перемовини з американськими партнерами про співпрацю над новою стрічкою, яка зайде історично глибше, аж до часів Київської Русі. Однак, закордонні колеги не поспішають фінансувати галузь кіновиробництва, пояснюючи це ризиком втрати капіталу через війну.

«У закордонних партнерів такий принцип, що вони готові заводити мільйони доларів, але з обов’язковим страхуванням. Оскільки у воєнний час цього зробити неможливо — тому американці чекають закінчення війни, нашої перемоги. Опісля, величезна маса грошей, американські продюсери, режисери, сценаристи зайдуть на наш кіноринок і будуть працювати. У нас дуже велика перспектива, але тільки залишається нам — перемогти».

Довідково:

Тарас Бобанич (Хаммер) — український військовослужбовець, молодший лейтенант, командир 2-го окремого батальйону Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», учасник російсько-української війни. Герой України (2022 р., посмертно). 8 квітня 2022 року виконуючи бойове завдання на фронті він загинув.

Тарас Бобанич народився 15 березня 1989 року в місті Трускавці на Львівщині. Закінчив у 2006 році Стрийську загальноосвітню школу № 9. У 2011 році закінчив юридичний факультет Львівського державного університету внутрішніх справ, де здобув фах за спеціальністю «Правознавство».

30 листопада 2019 року призначений заступником Командира ДУК ПС з питань діяльності резервних підрозділів. У 2020 році був обраний членом Проводу Національно-визвольного руху «Правий сектор».

Брав участь у військово-патріотичному вихованні молоді.

З початку повномасштабної війни пішов на фронт боронити країну. Загинув 8 квітня 2022 року в бою проти російських військ під час виконання бойового завдання підрозділом біля села Вірнопілля (Харківська область), прикривши собою побратимів.

Похований 13 квітня 2022 року на Личаківському цвинтарі у Львові.

На День незалежності України 24 серпня за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу Тараса Бобанича удостоїли звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

Працював правником у 2011—2015 роках. Брав активну участь у Революції гідності. Був членом партії «Правий сектор», згодом керівник Львівського обласного осередку «Правого сектора». Балотувався на позачергових виборах народних депутатів України 2014 року.

З липня 2014 року — командир 2-го запасного батальйону Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», який у лютому 2016 року, згідно з наказом Командира ДУК ПС, переформовано у 2-гу резервну сотню ДУК ПС. Брав участь у бойових діях на Донбасі.

У 2015 році був одним із координаторів акції «Громадянська блокада Криму» — товарної блокади адміністративного кордону з тимчасово окупованим півостровом Крим.