Мігрень безжальна — може не оминути нікого

Мігрень може проявлятися у будь-якому віці, але найчастіше захворювання турбує людей у 20−40 років. З роками симптоми мігрені стають слабшими, а її напади — рідшими. Напади можуть виникати з різною частотою — від 1−2 разів на рік до кількох разів на місяць.

Про це розповіла знана українська фітотерапевтка Наталія Земна, яка відповіла на низку запитань.

— Що таке мігрень і як часто та в кого трапляється ця недуга?

— Мігрень — це поширений неврологіч­ний розлад, що трапляється у 10% людей у світі. Науковці стверджують, що у жінок напади мігрені спостерігаються втричі час­тіше, ніж у чоловіків. Це пов’язано з осо­бливостями жіночої гормональної системи: зокрема, коливанням рівня гормону естро­гену впродовж менструального циклу. Про­те часто спостерігаємо мігрені у чоловіків і навіть у дітей.

— Розкажіть, будь-ласка, про ознаки цього захворювання.

— Основним проявом мігренозної атаки є сильний головний біль, який часто супро­воджується нудотою, блюванням, непере­носимістю світла та звуків, порушеннями зору. У дорослих людей біль (без лікування) може тривати від 4 до 72 годин. У дітей та­кий біль зазвичай минає протягом 1−2 го­дин.

Отже, якщо під час головного болю ну­дить, дратує світло чи звук, то, скоріш за все, це мігрень.

Напад мігрені поділяють на чотири фази розвитку. Звісно, у кожної людини напад відбувається за особистим сценарієм — і не всі фази можуть бути представлені по­вністю. Проте за деякими ознаками можна передбачити напад.

Близько половини хворих відчувають так звану фазу провісників мігрені (або про­дром). У такому разі за кілька годин або днів до нападу людина відчуває незвичну втому, дратівливість, навіть пригніченість, або навпаки — підвищення активності, апе­титу. Багато хто не звертає уваги на ці озна­ки або приписує такий стан іншим причи­нам. Проте дехто вже має досвід і розуміє, що напад мігрені «на порозі».

Наступною фазою є так звана аура — її відчувають близько третини хворих, і три­ває вона близько 30 хвилин. Найчастіше це можуть бути зорові порушення — плями перед очима, спалахи світла, «блискавки» в очах. Зорові порушення можуть супрово­джуватись поколюванням, онімінням кінчи­ків пальців, щоки, «мурахами» по тілу, іноді у людини виникають труднощі з мовлен­ням, їй складно підбирати слова.

Фаза головного болю — обов’язкова й найважча для більшості людей. Як вже зга­дувалось, мігренозний головний біль буває дуже сильним і виснажливим, триває від кількох годин до 2−3 діб. У голові виникає відчуття пульсації, розпирання, біль поси­люється під час руху, нерідко супроводжу­ється блюванням, неприйняттям світла та звуків. До речі, блювання, перебування в затемненому тихому місці полегшує стан хворого.

Завершує напад постдромальна фаза, або фаза вирішення. Протягом доби мо­жуть зберігатися втома, пригніченість, дра­тівливість, різка зміна настрою. Цей період іноді називають «мігреневим похміллям».

Після нападу мігрені та в проміжках між нападами людина може відчувати себе ціл­ком здоровою.

Тим, у кого відбувся напад мігрені, до­речно запам’ятати свої відчуття, що пере­дували атаці, або навіть завести щоденник, в який записувати розпорядок і свої відчут­тя в перебігу дня — це допоможе виявити тригери, що провокують напад мігрені, а згодом «погасити» напад, мінімізувати його прояви.

— Що може бути причиною нападів мігрені та як їм запобігти чи уникну­ти?

— Напади мігрені можуть бути наслідком травми голови (навіть задавненої), шкідли­вих звичок (паління, алкоголь).

Часто напад мігрені відбувається вна­слідок голодування, недостатнього або не­регулярного прийому їжі, надмірного вжи­вання продуктів із великим вмістом тіаміну (вино, шоколад, кава, сир, горіхи, копче­ності).

Провокувати напад мігрені можуть фі­зичне та емоційне перенапруження, не­достатній сон або хронічна перевтома, дія різкого звуку, світла, запахів, мерехтіння екранів гаджетів.

Людям, схильним до нападів мігрені, треба уникати переохолодження чи пере­гріву, перепадів атмосферного тиску, три­валих перельотів, перебування в галас­ливих яскраво освітлених приміщеннях, самолікування, особливо прийому гормо­нальних ліків.

Для дітей і молоді голод або недостат­ній прийом їжі — це найчастіший провока­тор нападу мігрені. Не можна пропускати сніданок, харчуватися потрібно 4 рази на день.

Якщо у когось із близьких родичів бу­вають напади мігрені — такі напади цілком можливі й у вас, оскільки спостерігається спадкова схильність до розвитку захворю­вання.

— Чому виникає мігрень? Як її лікува­ти?

— Науковці і лікарі сперечаються з при­воду причини виникнення мігрені і не мають єдиної думки з цього приводу. Вважається, що мігрень є результатом тимчасових по­рушень і змін хімічних речовин, нервів і кро­воносних судин в головному мозку.

Офіційна медицина використовує хімічні препарати, що усувають симптоми — біль, нудоту, дратівливість — в надії, що мігрені минуть самі собою — з невідомих причин або з віком. У народній медицині інший під­хід — намагання лікувати причину захворю­вання. Я ж вважаю, що для усунення мігрені не варто чекати нападу. Потрібно лікувати причину такого стану.

Тому людям, схильним до мігрені, раджу вживати фітокомпозиції.

ВАЗОНОРМ — поліпшує мікроциркуля­цію дрібних кровоносних судин головного мозку, усуває запальні й дистрофічні про­цеси в них, нормалізує тонус і проникність стінок капілярів.

АРАХНОЛІК — поліпшує кровообіг і мікро­циркуляцію в уражених ділянках головного і спинного мозку, знижує агрегацію тромбо­цитів, покращує функціональні властивості еритроцитів і лейкоцитів. Має спазмолітич­ну, протизапальну та імуномодулювальну дії.

НЕВРИН — має протизапальну і знебо­лювальну властивості, діє безпосередньо на закінчення нервових волокон.

А тим, у кого були травми голови, обов’язково слід додати АРНІКу. Дорослим потрібно вживати фітокомпозиції 3 рази на день за 15−30 хв перед вживанням їжі та четвертий раз на ніч: у 2 столові ложки теплої води накапати по 5 крапель кожних ліків. А якщо хворіє дитина, дозування при­значить наш консультант. Курс лікування — близько 3 місяців.

Часто напади у жінок відбуваються під час перехідного періоду або місячних. У такому випадку можна підсилити курс ма­теринкою.

— Як приготувати відвар материнки та як вживати? Які ще рослини допома­гають?

— Треба взяти 1 ст. ложку трави мате­ринки (сухої або свіжої), залити 0,5 л окро­пу, настояти 1 годину, пити по ½ склянки 4 рази на день.

Теплим настоєм материнки можна мити або змащувати голову: 2 ст. ложки подріб­неної трави материнки залийте 0,5 л окро­пу. Настоюйте 2 години.

Наголошую на тому, що материнка — суто жіноча трава й протипоказана чоловікам!

За частих довготривалих болів раджу мити голову відварами кореневища аїру, спати на подушці, наповненій аїром.

До голови прикладати свіже листя буз­ку, взимку — листя герані, а у вухо встроміть тампон, змочений соком червоного буря­ка або цибулі. Або покладіть за вуха чи на скроні трохи квашеної капусти, загорнутої у тканину, і обв’яжіть голову хусткою.

— Які ще народні рецепти радите?

— Із народних рецептів, що допоможуть подолати біль, раджу мазь із квіток бузку. Для цього слід 2 ст. ложки подрібненого цвіту бузку ретельно розтерти з такою ж кількістю вершкового масла. Таку мазь вти­рати м’якими рухами в лоб та скроні.

Як «швидку допомогу» можна приклада­ти до болючого місця на голові свіже листя бузку або капусти.

Прикладають до лоба кружальця сирої картоплі або розрізану цибулю, поки не зникне біль.

Листя м’яти перцевої або листя мати-й-мачухи гладеньким боком прикладали до лоба у вигляді аплікацій, обв’язували голо­ву — і невдовзі біль минав.

Трохи зніме біль зім’ята трава споришу, прикладена до болючого місця.

— Дякуємо за поради.