Європарламент залишиться проєвропейським

Наступ популістів-євроскептиків, яких фінансує путінська Росія, «захлинувся»

Будівля Європейського парламенту у французькому Страсбурзі. На флагштоках так бракує прапора України... Фото dw.com

Попри хвилю песимістичних прогнозів, вибори до Європейського парламенту не стали тріумфом проросійських популістів-євроскептиків. Так, у Франції та Італії партії «друзів Путіна», Марін Ле Пен і Маттео Сальвіні, одержали найбільше голосів виборців. Водночас у Німеччині, Австрії, Нідерландах тощо антиєвропейські сили, які експлуатують страх виборців перед «навалою» мігрантів-мусульман, вибори до Європарламенту провалили. Загалом проєвропейські партії, які прихильно ставляться до України, матимуть у наступному складі ЄП понад 500 депутатів із 751. Щоправда, двом найбільшим фракціям попереднього ЄП, Європейській народній партії і Прогресивному альянсу соціалістів і демократів, голосів для більшості не вистачить. Тому «народникам» та «соціалістам і демократам» доведеться з кимось домовлятися. Найімовірніше, з лібералами.

На попередніх виборах до Європарламен­ту, 2014 року, явка стано­вила менш ніж 43%. Оскільки з 1994-го інтерес виборців до єв­ропейського голосування по­стійно падав, на виборах-2019, здавалося, явка може станови­ти навіть менше 40%… Але го­лосувати прийшли аж понад 50% виборців! Європейці про­демонстрували, що доля їх­нього спільного дому, Євро­пейського Союзу, їм зовсім не байдужа.

Можливо, виборців «струсо­нув» гучний скандал, що якраз напередодні виборів до Євро­парламенту вибухнув в Австрії? Нагадаємо, німецькі ЗМІ опри­люднили відеозапис, на яко­му вже колишній віце-канцлер Австрії Гайнц-Крістіан Штрахе, представник ультраправої Ав­стрійської партії свободи (АПС), домовляється про фінансову під­тримку цієї політсили з «багатою росіянкою», племінницею олігар­ха з оточення Путіна. Жінка та її компаньйон хотіли, зокрема, придбати половину акцій впли­вової австрійської газети Kronen-Zeitung. Очевидно, після цього видання мало підтримувати АПС — і водночас путінську Росію…

На прикладі Штрахе вибор­ці побачили, як Кремль нахаб­но купує підтримку ультраправих європейських партій, і вирішили ці політичні сили покарати. При­наймні в Австрії і Німеччині, де скандал зі Штрахе мав найбіль­ший розголос, проросійські по­пулісти-євроскептики показа­ли на виборах до ЄП значно гірші результати, ніж на останніх вибо­рах до національних парламентів. АПС втратила близько 10% голо­сів, «Альтернатива для Німеч­чини» (АДН) — близько 2%. АДН фінішувала на виборах до ЄП чет­вертою, пропустивши вперед у Німеччині християнських демо­кратів, «зелених» і соціал-демо­кратів.

…Уявіть реакцію прихильників виходу Британії з ЄС, якби піс­ля референдуму про «Брекзіт» (червень 2016-го) їм сказали: «Через три роки голосуватимете на виборах до Європарламенту». Точно би не повірили… У Сполу­ченому Королівстві найбільше голосів здобула на виборах до ЄС новостворена партія Brexit. Із тими голосами все зрозуміло, це виборці, які хочуть, аби Бри­танія все-таки покинула Євро­союз. Але більшості голосів вони не здобули, лише близько трети­ни. А відтак на повторному рефе­рендумі щодо «Брекзіту», якби такий відбувся, противники роз­лучення Королівства з ЄС мали би непогані шанси на перемогу… Крім відносної перемоги «брек­зітівців», британські вибори до ЄП відзначилися також розгром­ною поразкою правлячої Кон­сервативної партії. «Торі» мали 18 мандатів, а матимуть лише три… Консерваторам помсти­лися як прихильники, так і про­тивники «Брекзіту». Перші за те, що уряд Терези Мей за три роки не зміг вивести Британію з ЄС, а другі за те, що цей уряд досі від «Брекзіту» не відмовився…

Перемогу Національного об’єднананя" у Франції не варто переоцінювати. По-перше, блок Макрона відстав лише на кілька відсотків, по-друге, на попере­дніх виборах до ЄС ультрапра­ва партія Ле Пен мала ще кра­щий результат. Значно більші підстави для святкувань має іта­лійський колега Марін Ле Пен, лідер євроскептичної антиіммі­грантської «Ліги» Маттео Сальві­ні. «Ліга» на виборах до ЄП здо­була майже 35% голосів, а її партнер по урядовій коаліції, по­пулістський «Рух 5 зірок», — менш ніж 17%, тобто вдвічі менше. Поки що віце-прем'єр Сальвіні про вихід «Ліги» з урядової коалі­ції, наслідком якого стали би до­строкові парламентські вибори, не говорить. Але хтозна?.. Зва­жаючи на підсумки виборів до Європарламенту, «Ліга» на таких виборах перемогла би, а голо­вний італійський друг Путіна міг би стати прем’єр-міністром.

Утім, не все в Італії так зле. Опозиційна Демократична пар­тія показала на виборах до ЄП другий результат (понад 20%). Схоже, італійські виборці по­ступово розчаровуються у ко­міках-популістах із «Руху 5 зі­рок» і повертають свої симпатії «системній» проєвропейській політичній силі. Схожу тенден­цію бачимо в Греції, де на вибо­рах до ЄП упевнено перемогла опозиційна правоцентристська партія «Нова демократія».

У Польщі вибори до Європар­ламенту відбувалися «з приці­лом» на вибори парламентські, які відбудуться восени цього року. Протягом кампанії соціологи видавали «на-гора» різні цифри, але загальна тенденція у день голосування підтверди­лася: правляча консервативна партія «Право і Справедливість» (ПіС) перемогла (45,56% голо­сів), а другою фінішувала «Євро­пейська коаліція» (ЄК, 38,3%), до якої увійшли ліберальні «Гро­мадянська платформа» й «Су­часна PL», «Союз демократичної лівиці» (SLD), Селянська партія (PSL) і «Зелені». Крім двох фа­воритів, п’ятивідсотковий ви­борчий бар’єр подолала також антиклерикальна «Весна» Ро­берта Бєдроня (першого де­путата польського Сейму, який відкрито заявив про свою не­традиційну сексуальну орієнта­цію). Партія колишнього прези­дента (мера) Слупська набрала близько 6% голосів виборців.

Як бачимо, нинішні симпатії польських виборців ставлять під сумнів здатність ПіС самостій­но сформувати уряд у наступно­му Сеймі (як це є зараз). Багато що залежатиме восени від того, хто саме, «Весна» чи популіст­ський рух Kukiz'15 (відомий, зо­крема, своїми антиукраїнськими настроями), подолає відсотко­вий бар’єр на виборах до Сей­му. «Весна» може створити коаліцію з ЄК, а «Кукіз», очевидно, буде коаліційним партнером ПіС (якщо партія Ярослава Ка­чинського такого партнера по­требуватиме). Зрештою, ще не відомо, чи збережеться на пар­ламентських виборах сам фор­мат «Європейської коаліції».

За результатами виборів, фракціям «народників» та «со­ціалістів і демократів» забрак­не голосів, аби удвох домовити­ся про кандидатури президента Європейської комісії (зараз це Жан-Клод Юнкер від ЄНП) і Ви­сокого представника ЄС із пи­тань зовнішньої політики й політики безпеки (зараз це Фе­деріка Могеріні від «соціалістів і демократів»). Найімовірніше, «третіми незайвими» стануть лі­берали, які суттєво збільшили свою фракцію в Європарламен­ті, з 68 до 108 мандатів. Із огляду на це, не факт, що посаду прези­дента Єврокомісії обійме саме Манфред Вебер із баварського Християнсько-соціального сою­зу. (Він є представником фрак­ції-переможця виборів, ЄНП, але, можливо, його кандидату­ра не влаштує лібералів).

Утім, хто би не прийшов на змі­ну Юнкеру й Могеріні, головний підсумок виборів до Європарла­менту є таким: наступ проросій­ських популістів-євроскептиків «захлинувся», проєвропейські партії зберегли переконливу більшість. Для нас це надзвичай­но важливо, бо політичну позицію наступного ЄП визначатимуть ті сили, які послідовно підтриму­ють Україну, зокрема її європей­ські амбіції, і протистоять агресії путінської Росії.