Не може бути нормальним тиск 160 чи 180

Інсульт називають судинною катастрофою, адже гостре порушення мозкового кровообігу спричиняє відмирання мозкової тканини. Зараз серед хворих з гострим порушенням мозкового кровообігу є люди різного віку. Чимало хворих працездатного віку — від 45 до 60 років, тобто інсульт «помолодшав». Про це говорить лікарка з медицини невідкладних станів підстанції № 3 м. Львова Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги і медицини катастоф Зоряна Опалинська.

— Зоряно Михайлівно, ви неоднора­зово зазначали, що в наш час інсульти «помолодшали». То скільки ж років за­раз цій недузі?

— Так, щозміни ми виїжджаємо до паці­єнтів, у яких за симптомами є ознаки моз­кового інсульту.

Якщо колись вважалося, що серед та­ких хворих — виключно старші люди (віком 60 плюс і більше) та пацієнти з багатьма супутніми захворюваннями, то така кар­тина не відповідає теперішньому часу.

Зараз дуже «помолодшав» вік інсуль­тних хворих. Частіше стали потрапляти до лікарень із цією недугою люди працездат­ного віку — від 45 до 60 років.

— Що є причиною того, що така ве­лика кількість людей, зокрема пра­цездатного віку, страждає від цього захворювання? Чи не те, що в нашій країні відбувається війна?

— Безумовно, що так, адже серед пер­шопричин — тривога, надмірний стрес, надмірна емоційна напруженість, зага­лом нестабільна ситуація в країні, навіть банальне порушення режиму сну, неспан­ня. А високий рівень стресу — це відповід­но високий рівень стресових гормонів у крові. Як наслідок, підвищення артеріаль­ного тиску, що несе за собою гіпертензію, якої навіть не відчувають, що призводить у результаті до інсульту.

Ще одна з причин цієї недуги полягає у тому, що люди рідко звертаються до сімейного лікаря, займаються самоліку­ванням і нехтують такими проблемами, як гіпертонія, контроль цукру, контроль холестерину, які можна назвати мовчаз­ними вбивцями. Вони призводять до того, що рано чи пізно людина страждає від того гострого порушення.

Дуже сумно констатувати ще один факт — низька освіченість населення, незнання того, що робити, коли стався інсульт. Не­має у людей знань, яким чином цьому за­побігти, часто думаємо, що мине. Тобто немає мінімального розуміння того, що би мав зробити кожен, виявивши такого пацієнта, аби максимально йому допо­могти. Адже у цьому випадку надзвичай­но важливу роль відіграє час. Мало хто знає, що в перші години, коли це сталося з пацієнтом, у тих, хто опинився поруч, є великі шанси йому допомогти. І не просто врятувати життя, а максимально допо­могти хворому у майбутньому повернути­ся до працездатного стану.

— Як можна запобігти виникненню інсульту?

— Інсульту краще запобігти, ніж лікува­ти. Зрештою, це стосується будь-якого захворювання. Щодо запобігання інсуль­ту, то тій людині, у якої є близькі родичі — батьки, брати, сестри, що мають гіперто­нію, цукровий діабет, підвищений рівень холестерину, — слід постійно тримати руку на пульсі, тобто контролювати тиск і стежити, що відбувається з її здоров’ям.

— З якого віку треба тримати руку на пульсі, якщо є генетична схильність і в родині є особи з такими захворюван­нями?

— Уже у віці 30 плюс не буде зайвою щорічна перевірка тиску. Якщо людина буде відвідувати свого сімейного лікаря, то він їй допоможе, тобто раджу всім не самостійно думати, які б пройти обсте­ження і що з ними робити, а звернутися до сімейного лікаря. Якщо ж його відвідувати систематично, то можна запобігти більшості захворювань.

Тепер повернімося до вашого запитан­ня. Якщо у 30 плюс — за бажання чи залеж­но від хвороби, то у 40 плюс обов’язково треба робити кардіограму, вимірювати тиск. У віці 50 плюс — ще частіше.

— Як запідозрити прояви інсульту?

— Мабуть, вам теж доводилося чути таку фразу: «Мій робочий тиск 160». Але хочу наголосити: не може бути нормаль­ний тиск 160 чи 180! Гіпертонію назива­ють тихим убивцею. Гіпертонія «не бо­лить», від гіпертонії не завжди приймають піґулку. А потім стаються інсульти…

Тому раджу контролювати тиск — це по-перше; контролювати цукор — по-друге; якщо є діабет — контролювати холесте­рин, а також систематично відвідувати сімейного лікаря. Окрім того, вести ак­тивний спосіб життя. Тут йдеться не про силові навантаження чи біг, а про фізичну активність як таку. Слід відмовитися від куріння, бо це пошкоджує судинну стінку. На перший погляд видасться, що це дуже прості поради, але насправді вони дієві.

Ще раз хочу наголосити на важливості часу початку симптомів. Навіть якщо вони ледь помітні і «пройшли самі», то це є та­ким першим дзвіночком інсульту і причи­ною того, щоб іти до лікаря на обстеження невідкладно.

— Як розпізнати, що це саме ін­сульт?

— Це дуже важливе запитання! Хочу ще раз наголосити, що знаннями, як розпіз­нати інсульт, має володіти кожна людина. Не лише медик, а й кожен середньоста­тистичний громадянин. Це необхідно для того, щоб вчасно зреагувати, спрацюва­ти, не втратити це терапевтичне вікно — тоді велика ймовірність уникнути всього того, чого так бояться від інсульту: трива­лих паралічів та інвалідності.

Для визначення ознак інсульту вико­ристовують акронім МОЗОК, де:

М — МОВЛЕННЯ людини порушується, стає нерозбірливим;

О — ОБЛИЧЧЯ асиметричне, людина не може усміхнутися;

З — ЗАПАМОРОЧЕННЯ, що виникає раптово;

О — ОЧІ, різко погіршується зір одним або обома очима;

К — КІНЦІВКИ не відчуваються, німіють, людина не може підняти руки чи ногу або одна рука або нога занадто слабка і не во­рушиться.

— Побачивши такі ознаки, що слід робити?

— За найменшої підозри на інсульт тре­ба:

• просити людину усміхнутися, щоб перевірити, чи симетрична усмішка;
• промовити якісь стандартні фрази: назвати прізвище, ім’я, по батькові, адре­су проживання, спитати, який сьогодні день;
• одночасно підняти дві руки або стис­нути одночасно в кулаки — чи не має один бік меншої чутливості;
• подивитися, чи не порушена симе­трія обличчя. Дуже важливо це знати, особливо родичам, бо буває так, що люди мають природну асиметрію, і про це тре­ба сказати медикам, які приїхали на ви­клик.

Найголовніше — не забути відразу теле­фонувати на «103» і викликати «швидку».

— Коли визначили симптоми інсуль­ту, звернулися по допомогу, то поки їде «швидка», як слід реагувати тим, хто опинився поруч?

— Насамперед — нічого не давати з ме­дикаментів, не збивати тиск тощо. А тим, хто опинився поруч із людиною, симпто­ми в якої вказують на ознаки мозкового інсульту, треба зберігати, наскільки це можливо, холоднокровність. Чим страш­ніший інсульт, тим людина ментально (тобто головою) розуміє, що з нею від­бувається, проте не може володіти своїм тілом. Це дуже стресово, адже вона не може функціонувати так, як функціонува­ла годину тому.

Тому оточенню бажано своєю пове­дінкою не посилювати стрес, а коректно і спокійно допомагати. Треба заспокоїти хворого і пояснити, що допомога близь­ко. Надати йому максимально зручне для нього положення (рекомендовано під­вищене положення голови до 30 граду­сів), а також забезпечити вільне дихання, розстібнувши тугий комірець. Постійно наглядати за пацієнтом до приїзду меди­ків. За можливості зафіксувати час появи ознак інсульту. А ще йому не можна дава­ти їсти та пити.

— Дякуємо за важливі практичні по­ради!

— Бажаю всім бути здоровими!

Довідково. У Львівській області є 10 лі­карень, які приймають пацієнтів з інсуль­том та надають повний пакет допомоги при ГМІ. Це Обласна клінічна лікарня, два лікувальні заклади Першого медичного об’єднання Львова, Дрогобицька міська лікарня, Самбірська центральна лікарня, Стрийська центральна районна лікарня, Новояворівська районна лікарня, Черво­ноградська центральна міська лікарня, Буська центральна районна лікарня та Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих.

Львівський обласний центр екстре­ної медичної допомоги і медицини ка­тастроф, відповідно до затверджених Департаментом охорони здоров’я Львів­ської ОВА маршрутів пацієнта, госпіта­лізовують хворого у медичні заклади, де йому нададуть невідкладну повну висо­коспеціалізовану допомогу.