«Я мріяла, що в Україні мене почують»

У Львові працює єдиний у світі музей відомої американської співачки з українським корінням Квітки Цісик

Маргарита Савченко показує чобітки, в яких Квітка виступала на сцені

Розташований він на вулиці Квітки Цісик, у приміщенні середньої школи № 54, яка названа іменем відомої співачки з унікальним голосом. Тут — особисті речі Квітки (сценічні чобітки, рукавички, шкатулка, в якій зберігала коштовності, улюблені квіти — маки, якими прикрашала свої сукні), ноти з її рукописом тексту пісень, афіші концертів у США та Україні, альбоми з її піснями, диск з документальним фільмом «Квітка. Голос в єдиному екземплярі» (єдина кінострічка, знята в Україні, про життя і творчість артистки), пам’ятна медаль з її портретом, виготовлена на честь 60-річчя від дня народження видатної українки.

Зберігається також сертифікат, який свідчить: одна з зірок Всесвіту названа іменем Квітки. «Купив» її американець українського походження, музикант-віртуоз Алекс Гутмахер. Дізнавшись історію Квітки Цісик (відійшла у кращий світ у 45 років від онкозахворювання), вирішив присвятити своє життя цій жінці, аби розповісти світові про її співочий талант. Цікаво, що музей входить у заснований ним україно-американський благодійний проект «Незабутня Квітка».

У фойє школи оглядаю фотовиставку, присвячену 65-річчю від дня народження співачки. На світлинах — Квітка Цісик у молодіжній організації «Пласт», серед відомих людей, друзів, на сцені під час концертів. Поруч — малюнки учнів львівських шкіл «Українські народні мотиви у творчості Квітки Цісик».

— Ці роботи, — каже координатор музею Маргарита Савченко, — діти малювали під пісні легендарної співачки. Адже її унікальному голосу були підвладні як естрадні твори, блюз та рок-музика, так і оперні партії.

Її родина жила у Львові, а після Другої світової війни емігрувала до США. Там у 1953-му народилася і виросла Квітка. Лише раз (на початку 1980-х) приїздила з матір’ю на Галичину. Виконувала українські народні та авторські твори, зокрема Володимира Івасюка, Ігоря Білозора. Музиканти, близькі друзі Білозора згадують: Ігор годинами міг слухати, як співає Цісик. Слухаючи пісні в її виконанні, розумієш: вони сповнені любові до України, до землі діда-прадіда. Так Квітку виховували батьки. Недаремно про неї кажуть: «Голос Америки — душа України». Сестра грала на піаніно, а мама працювала над українською вимовою дочки. Аранжування до пісень написав перший чоловік співачки Джек Кортнер.

Виявляється, світ побачили лише два її альбоми, присвячені Україні: «Пісні з України» (у 1980-му) та «Два кольори» (у 1989-му) — обидва зберігаються в музеї. На їх створення разом з другим чоловіком, звукорежисером Едом Раковичем, Квітка витратила 200 тисяч доларів. Перш ніж ознайомити мене з історією музею, його експонатами, Маргарита Леонідівна вмикає диск з україномовними піснями Квітки. Тихенько ллється її ніжне ліричне сопрано…

— Зверніть увагу на білі шкіряні рукавички Квітки, — каже пані Маргарита. — Співачка власноруч оздобила їх манюсінькими самоцвітами і намалювала ластівочку, яка летить в Україну.

Рукавички Квітки

Ось її чобітки, в яких виступала на сцені. Носила, до речі, взуття 35-го розміру. Багато експонатів, зокрема її особисті речі, музеєві подарував чоловік Квітки Ед Ракович на відкриття музею. Створив музей сім років тому меценат, заслужений лікар України, голова правління громадської організації «Незабутня Квітка» Роман Грицевич.

Коли у посольстві США в Україні дізнались про наш музей, подарували нам книги, буклети та журнали про історію, культуру та освіту в Америці. Адже в Америці, де Квітка прожила життя, такого «будинку скарбу» нема.

Цікавлюся в Маргарити Савченко, чи живуть у Львові родичі видатної співачки. Виявляється, у Коледжі декоративного і ужиткового мистецтва імені І. Труша викладає троюрідна сестра Квітки Марта Качмарик-Цісик, а в США живе її двоюрідна сестра, журналістка Христина Лев, які також навідувались до музею.

Щороку у дні народження Квітки Маргарита Леонідівна проводить вечори пам’яті Квітки Цісик. Поважними гостями свята були відомі митці: переможниця пісенного конкурсу імені Квітки Цісик Оксана Муха, заслужений артист України Володимир Кудовба та його вихованці Мистецького центру «Фора», молода співачка з Канади Стефанія Романюк, народний артист України Богдан Козак, письменник Ігор Калинець. Музей тісно співпрацює з інформаційним центром «Вікно в Америку» у Львові та його координатором Людмилою П’ясецькою.

Цьогорічної весни під час урочистої академії до 65-річчя від дня народження Квітки письменник Роман Горак подарував свою книгу «Журавлі відлетіли» про її життя і творчість, а Богдан Стельмах — свій переклад на українську мову пісні You light up my life («Ти — світло мого життя»), яку свого часу виконувала Квітка.

Тут для своїх учнів вчителі проводять екскурсії, «музейні уроки» з християнської етики, музики, англійської мови, а для вчителів молодшої школи влаштовують семінари з патріотичного виховання. Маргарита Савченко написала книгу «Музика у нашому житті» (вона — теж серед експонатів), в якій висвітлила теми уроків про відомих співаків, зокрема про Квітку Цісик.

— Віце-президент україноамериканської координаційної Ради Ендрю Ластовецький розповідав нам, як колись разом з Квіткою відвідував «Пласт», — продовжує розмову пані Маргарита. — До нас навідуються туристи з усіх куточків України, з-за кордону (Німеччини, Франції, США, Канади). Якось телефонує жінка. Питає, чи можна навідатись. Коли приїхала, з’ясувалося: це журналістка Орися Трач з Вінніпега (Канада), яку батько Квітки вчив грати на скрипці.

…Відкриваю Книгу відгуків. Перший запис, на який натрапляю, — від родини киян: «Дякую Тобі, Боже, за Квітку Цісик, яка є окрасою українського народу і єднає нас своєю душевною красою…». А під світлиною Квітки — її найвідоміші слова: «Я мріяла, що в Україні мене почують».

Усі фото авторки