Робота, де вчать говорити і усміхатися

Журналіст «ВЗ» побувала у майстерні рукодільниць «Рукомисли»

Наталія Урсул демонструє свою нову роботу – сонячний, теплий та радісний шалик. Фото автора

«Рукомисли» — від давньослов’янської мови — назва ремесел, по-сучасному це hand made. Під цією назвою у Львові діє соціальне підприємство, яке заснувала громадська організація «Західноукраїнський центр «Жіночі перспективи».

Тут допомагають жінкам, які опинились у кризових життєвих ситуаціях. Їх навчають різних технік валяння з шерсті, розпису тканин «батик» і роботи з деревом. Після закінчення курсів жінки можуть залишитись працювати у майстерні. Підприємство виробляє та реалізує шляпки, капелюхи, безрукавки, жилети, шалики, шарфи, аксесуари, подарунки, сумки. Є тут і вироби з дерева: столи, стільці, крісла, полички, навіть підставки для мобільних телефонів.

Журналіст «Високого Замку» відвідала цю дивовижну творчу майстерню разом із журналістами зі сходу та центру України в рамках проекту «Реформи в Україні очима журналістів регіональних медіа».

Про те, як усе починалося, розповіла голова громадської організації «Центр «Жіночі перспективи» Любов Максимович. «На той час ми мали ідею створити соціальне підприємство — за аналогією, як це відбувається у світі. Написали бізнес-план, подалися на грант і виграли конкурс від ОБСЄ. Так булла створена ця фірма: закупили обладнання, знайшли приміщення, матеріали і почали свою справу.

На перші курси взяли переселенок із Криму та сходу України, а також і львів’янок. Були серед них жінки з Донецька, що пережили бомбардування аеропорту. Одна із донеччанок, пані Світлана, ховалася під стіл, коли летів літак. Люди не могли і навіть не хотіли говорити. У Львові вони нікого не знали, і не знали, що робити і куди йти. Коли прийшли на курси, почали знайомитися, спілкуватися між собою. А через деякий час знову починали сміятися".

Художній керівник «Рукомислів» — художниця, скульптор, львів’янка Наталя Лейкіна, яка з перших днів працює на підприємстві, розповідає, що навчитися цих ремесел може кожен. «Приходили люди, які казали, що голки в житті в руках не тримали, не вміли гудзика пришити». Пані Наталя розповідає про оригінальні техніки, яких тут навчають. Серед них — техніка felting, яка походить з Японії і полягає у привалюванні вовни до шовку або інших тканин. «Якщо роздивитися, то вона дещо подібна до техніки виготовлення сукна, яка була розповсюджена у 20-х роках минулого століття в західних регіонах України, зокрема в Карпатах», — каже Наталія Лейкіна.

Познайомилася з львів’янкою Наталією Урсул, яка у 2017 році пройшла навчання на курсах, а потім вирішила залишитися працювати на підприємстві. Потім написала бізнес-план, за допомогою громадської організації отримала грант на самозайнятість. Вона, як і багато інших випускниць курсів, не полишає зв’язків із «Рукомислами». Про своє нове хобі, яке стало основною роботою, Наталія Урсул розповідає захоплено. Демонструє новий виріб, виготовлений 100% із вовни у техніці валяння, — сонячний, теплий та радісний шалик.

Речі хенд-мейду не дешеві, бо матеріали дорогі, і обладнання, і час теж. Для прикладу, шалик із шовку, розмальований у техніці «батик», коштуватиме від 800 грн. і вище. Із іншого матеріалу — дешевший. Але не забуваймо, що це ручна робота, у яку майстрині вкладають душу.

До речі, техніки «батику» навіть чоловіки приходять навчатися. Директор соціального підприємства Наталія Мякушко зазначає: «До нас навчатися безкоштовно можуть прийти люди, які опинилися у складних життєвих ситуаціях. Для успішних пань ми проводимо платні курси. Хоч ціна, як на ринку Львова, невисока. Мета нашого підприємства більша, ніж заробляння грошей. Тут люди покращують свій емоційний стан, дістають крила, щоб іти і шукати себе».

Якщо ви давно думаєте купити собі капелюшок, шапочку чи прикрасу ручної роботи або оригінальні меблі з натурального дерева, тоді вам точно до майстерні «Рукомисли»! А ще краще приходьте та навчайтесь, аби зробити такі чудові речі власноруч.