Ваш кандидат переміг? Не факт, що побачите його у раді

Мандати можуть не отримати і партії, які подолали прохідний бар’єр.

Прийшовши 25 жовтня на виборчу дільницю, будьте готові до сюрпризів. Видадуть вам бюлетені до міської та обласної ради, а там — горох з капустою. Біля назв партій де два прізвища, де одне. Хто є хто, і хто куди, не розбереш. Але ще більше неприємних сюрпризів може чекати на вас після оголошення результатів виборів.  

Голосуєте у місті? Готуйтеся ставити галочки у щонайменше трьох бюлетенях - за мера, міську й обласну ради (у місті залишилися райради — плюс ще один бюлетень). Якщо живете у селі (селищі), отримаєте чотири бюлетені. В одному голосуватимете за сільського (селищного) голову, трьома іншими «радівців» обиратимете — сільських (селищних), районних і обласних. З війтом і сільрадою не заплутаєтеся. Тут усе ще мажоритарка діє: ставите галочку чи «плюсик» навпроти прізвища свого кандидата — і готово. Хто набрав найбільше голосів, того і крісло у сільраді. 

Біля назви партії буде два прізвища. Перше (те, що у дужках і меншими літерами) — кандидат, якого висунули «передовиком» списку. Якщо партія пройде до ради, він першим з її висуванців отримає депутатський мандат. За «передовиком» - прізвище кандидата, який теж у партійному списку, але водночас закріплений за вашим виборчим округом. Мажоритарник? Не зовсім. Як перед виборами його закріпили, так після виборів і «відкріплять»: округ потрібен не для того, щоб представляти його виборців у раді, а лише як «точка» для проведення виборів. Так що питання «хто передвиборчі обіцянки виконуватиме?» - не до кандидата, а до партії. 

Навіщо тоді, спитаєте, виборцям «окружних» кандидатів підсувають? А це — така собі імітація відкритих списків, які нам від виборів до виборів обіцяли як панацею від внутрішньопартійної продажності. Раніше, мовляв, прохідне місце у списку можна було купити чи за особливі заслуги перед партначальством отримати. А тепер порядок кандидатів у списку (хто за ким у раду проходить) визначатиме не блат чи розмір гаманця, а відсотки, які вони отримають у своїх округах. Ось тільки і тут лазівки для «купи-продай» залишили. Припустимо, є два округи на Львівщині: в одному — чотири тисячі виборців, які точно прийдуть на голосування, в іншому — 30 тисяч. Щоб отримати 50 відсотків голосів (які, наприклад, гарантують потрапляння до прохідної частини списку в облраду) у першому окрузі, достатньо «окучити» лише дві тисячі виборців. У другому для цього ж результату доведеться «завербувати» аж 15 тисяч електорату. То який округ ласіший для кандидатів?

Голосуючи за партію, автоматично голосуєте і за кандидата, якого ця політсила закріпила за вашим округом. І навпаки.  

Навіть якщо «ваш» кандидат набере на окрузі найбільше голосів, не факт, що він отримає мандат. Проліт йому гарантований у двох випадках: якщо партія, яка його висунула, не пройде до ради, або якщо переможних відсотків у цього кандидата виявиться менше, ніж в інших висуванців від цієї ж партії. Є, для прикладу, партія «Х», яка пройшла до міської ради й отримала два мандати. Один мандат автоматично дістанеться «передовику» - першому у списку. Інший— кандидатові, який отримав (у своєму окрузі) вищий за інших однопартійців відсоток голосів. Ось тут на кандидатів і може чекати великий «облом». Припустимо, на другий мандат від партії «Х» претендують Василь Василів і Петро Петрів. Перший набрав 45 відсотків (8200 голосів), які принесли йому перемогу в окрузі. Другий отримав 36 відсотків (700 голосів), посівши у своєму окрузі лише третє місце. Здогадайтеся з трьох разів, хто отримає мандат. Петро Петрів, який хоч і забезпечив менше голосів у партійну скарбничку, але за показником у відсотках обійшов Василя Василіва. 

Може бути так, що жоден з кандидатів, закріплених за округом, не потрапить до ради (якщо усіх з прохідної частини списку їхніх партій витіснять «відсотковіші» щасливчики). А може бути і перебір, коли депутатські крісла дістануться двом і більше різнопартійним кандидатам від одного округу. 

Зрештою, знайшовши у бюлетені назву «своєї» партії, можете побачити біля неї лише одне прізвище («голови» списку). Це означає, що за вашим округом «ваша» політсила не закріпила жодного зі своїх кандидатів. Або ж закріпила, але йому, з тих чи інших причин, відмовили в реєстрації кандидатом. 

Партія переступила п’яти­від­­сотковий поріг, а їй кажуть: «Ви вільні. Може, на наступних виборах з мандатами пощастить»? Теж варіант. Заковика у тому, що для проходження у раду партії не достатньо подолати прохідний бар’єр — треба ще й так звану виборчу квоту подужати. Мандат до кожної ради матиме свою ціну у голосах, яка визначатиметься, залежно від кількості виборців, які проголосували за партії-переможниці, і кількості депутатських крісел у цій раді. Чим менше виборців, тим менше місць у відповідній раді (так новий закон прописаний). І тим дорожчою може виявитися ціна одного мандата. Розберемося у цій заплутаній задачці на прикладі найменшого за населеністю міста в Україні. Це Угнів на Львівщині, де жителів — близько тисячі, а виборців - ще менше (740). За нинішнім законом про місцеві вибори, в Угнівську міськраду мають обрати 12 депутатів. Якщо припустити, що зі 740 виборців на дільниці прийдуть 600, а за прохідні партії проголосують 500 з них, виходить, що один мандат «заважить» майже 42 голоси. А це не п’ять відсотків від кількості активних виборців, а сім. Тобто для проходження у раду партіям потрібно набрати більше голосів, ніж прохідний бар’єр. І така картина може вималюватися не лише в Угневі, а й в інших малонаселених містах. А їх в Україні — не 10 і навіть не 20. 

Зате з мерськими виборами у таких містах і містечках — простіше. Там, де кількість виборців не перевищує 90 тисяч, градоначальників обиратимуть в один тур. За звичною для мерських перегонів формулою: перемагає той, хто обійшов інших кандидатів. Навіть якщо цей хтось набрав смішний відсоток голосів (головне, щоб цей відсоток був вищим, ніж у конкурентів). 

У містах з населенням понад 90 тисяч така «халява» не світить. Тут для перемоги кандидатові потрібно набрати щонайменше 50% + 1 голос. Якщо жоден з бігунів на мерську дистанцію не спроможеться подолати цей бар’єр, через два тижні — другий тур виборів. У нього вийдуть лише двоє кандидатів, які набрали найбільшу кількість голосів.