«Спочатку розлучаються, а потім знову просять повінчати»...

Одні пари на засідання церковного суду приходять з адвокатами, а інші – взагалі на них не з’являються

Тернопільський ділок вирішив нагріти руки на довірливих українцях. У соцмережі “ВКонтакте” розмістив оголошення про надання послуг із... церковних розлучень. Вказав тільки номер мобільного телефону. Запевнив, що може “вирішити питання” у різних конфесіях. Однак дурив людей недовго. Після зустрічі зі судовим вікарієм Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ о. Романом Дутчаком швидко прикрив свою “лавочку”. “Про спритного “бізнесмена” мені розповів чоловік, справу якого розглядав наш трибунал. Його дружина першою натрапила на це оголошення. Каже, навіщо нам ту “епопею” тягнути, якщо можемо отримати розлучення за кілька днів?” Отець Роман домовився зустрітися з анонімом неподалік архі-катедрального собору.

Цю сторінку зі соцмережі шахрай видалив уже на наступний день після зустрічі зі священиком.

«Не сказав йому, хто я. Запитав лише, чи може посприяти у моїй справі — отримати розлучення в УГКЦ, — розповів отець. — Незнайомець запевнив, що так, але мушу надати йому перелік документів, які нібито потрібні для уневажнення шлюбу у нашій церкві (копію усіх сторінок паспорта, копію свідоцтва про розірвання цивільного шлюбу). Мене це здивувало, бо греко-католицький трибунал не вимагає таких документів від подружніх пар. Передусім мусять подати позовну заяву. Якраз її чоловік не вимагав. Коли запитав його, скільки це буде коштувати, озвучив суму — 8 тисяч гривень. Після почутого зізнався, що я — голова митрополичого трибуналу. Наступного дня не зміг зайти на його сторінку — акаунт був видалений зі соцмережі».

- Але люди і надалі будуть шукати “виходи” на таких ділків. Послуга з церковного розлучення — затребувана. Декому легше заплатити гроші і не пояснювати, чому більше не хоче жити з людиною, яка колись була йому дорога...

— Церква не розлучає! Шлюб або є, або його немає. Якщо є, то чоловік і дружина живуть разом. Якщо правдивий шлюб з якихось причин не відбувся, то церква через процес ствердження неважності таїнства Подружжя має право визнати його неправосильним. У таких випадках чоловік та жінка вважаються вільними і можуть приймати таїнство Подружжя. Якщо нема підстав до уневажнення шлюбу, але подружжя не може жити разом, то оформляють сепарацію — дозвіл на звільнення від подружніх обов’язків. У такому випадку чоловік та жінка можуть приступати до Сповіді і Причастя за умови, що не мають співжиття з кимось. Але церква не дає їм дозволу у подальшому приймати таїнство Подружжя.

- Що можна вважати підставою до уневажнення шлюбу?

— “Не зійшлися характерами” — такого формулювання церква не приймає. Пара не зможе навіть подати позовної скарги. А без цього документа справа розглядатися не буде.

- Перед вінчанням, під час заповнення шлюбного протоколу, наречених просять вказати, чи не хворів хтось з їхніх родичів на психічні захворювання. Якщо чоловік чи жінка приховає правду, це є підставою для уневажнення шлюбу?

— Так, бо той, від кого правду приховали, можливо, не взяв би шлюбу з цією людиною. При розгляді справи з’ясовуємо, чи пара свідомо, добровільно і повноцінно приймала таїнство Подружжя, чи не робила це з примусу, через обставини або без усвідомлення самого таїнства.

- Скільки триває розгляд справи?

— До 12 місяців. На засіданнях присутні судді, свідки, можуть бути присутні адвокати... Бажано, щоб були присутні обоє — і чоловік, і жінка. Надсилаємо відповідачу 3-4 листи, аби впевнитися, що людина знає, що її справу розглядає церковний трибунал. Якщо людина двічі не з’являлася на засідання, справа розглядається без неї.

- Буває, що після першої-ліпшої сварки закохані біжать до вас з проханням їх розлучити?

— До нас звертаються лише у крайніх випадках. Бувають справжні трагедії, коли подружжя прожило разом 10-20 років, народило трьох-чотирьох дітей... Наше завдання — не уневажнити шлюб, а зробити так, щоб подружжя примирилося. Папа Франциск дає таку настанову подружнім парам: “Сваріться скільки хочете, нехай тарілки літають, але не завершуйте дня без примирення”. Найскладніше примирити молодих людей, народжених у 90-х, бо ті поживуть трохи, розбіжаться і навіть не згадають одне про одного. Таїнство Подружжя для них — лише красивий обряд.

- І багато людей забирає позовні заяви?

— Багато. Є й такі, які передумують, коли їх вже... розлучили. Доводиться знову вінчати.

- Як церква ставиться до подружжя, яке прожило у цивільному шлюбі 5-10 років, а повінчатися вирішило лише тепер?

— Коли блудний син повернувся до батька, той не питав, де він вештався, а прийняв його з розпростертими обіймами. Так і Господь зустрічає тих, хто вирішив до Нього навернутися.

- Якщо пара, перед тим як прийняти Таїнство подружжя, жила “на віру”?

— Запитайтеся у них, чи люблять одне одного. І вони запевнять: “Так, любимо!”. Але хочу спитати: “Як ви любите, якщо не готові відповідати одне за одного? Якщо залишаєте собі шлях до відступу?”. Якщо пара не хоче приймати таїнство Подружжя, значить, перебуває у пошуку. Не треба дивуватися, якщо одного дня чоловік прийде і скаже: “Вибач, я зустрів іншу”. Або жінка так скаже своєму “цивільному” чоловікові...

- Чому без свідоцтва про цивільний шлюб взяти шлюб у церкві неможливо?

— Хто вам таке сказав? Можете принести його через дві години. Або через два дні. Спочатку може бути вінчання, а тоді — розписка у РАЦСі. На жаль, мусимо полагоджувати формальності із державою, бо церква і держава не мають конкордату (не уклали договору). У деяких країнах священика, який провів обряд вінчання без свідоцтва про цивільний шлюб, можуть притягнути до кримінальної відповідальності...

- Скільки коштує сама процедура розлучення?

— Не готовий озвучити конкретну суму. Але це — набагато менше, ніж вісім тисяч... Позивачу необхідно погасити судові витрати, пов’язані з розглядом його справи. Суму встановлює єпархіальний єпископ. Справа може займати до 80 сторінок. Надсилаємо близько десятка листів (просимо позивача покрити поштові витрати). У скільки обійдеться розгляд справи — говоримо заздалегідь. Коли приймаємо позовну заяву, не дивимося, чи людина прикріпила квитанцію про оплату послуг. Якщо людина бідна і не може заплатити обумовлену суму, до позовної заяви повинна додати “пояснювальну записку”, у якій має попросити про відтермінування оплати з вказанням причини. Завжди йдемо парафіянам назустріч.