Передплата 2025 «Добрий господар»

Шкільна ілюстрація — політична провокація…

У Міносвіти спотворили карту України

Підсунули свиню… Таким фразеологізмом можна оцінити паскудну (іншого слова й не підбереш!) роботу чиновників Міністерства освіти України, які дозволили друк підручника з української мови, в якому на вміщеній карті немає частини нашої країни — Криму. Спотворений малюнок помістили поряд з рядками Державного гімну…

Фейковий посібник для школярів 7-го класу накладом 41 тисячу 620 примірників видало видавництво «Літера», а готували ілюстрацію-провокацію Анастасія Онатій і Тарас Ткачук. Особливо прикро, що останній, за фахом — вчитель, нині є військовослужбовцем. Кого-кого, а його такі неприпустимі речі повинні би зачіпати за живе…

Укладачі підручника повністю визнають свою помилку, кажуть, що це недогляд, прикра неуважність. «Недоперевірили, недогледіли — ми можемо назвати це по-різному, але факт залишається фактом: ми несвідомо зробили боляче людям і перепрошуємо за це»? — написала у Фейсбуку пані Онатій. Автори пояснюють появу псевдокарти технічними проблемами: мовляв, коли при верстці дизайнер розміщував ілюстрацію, контур півострова змістився…

Пояснення не витримує критики. Бо чому «не змістилася» інша частина карти, а саме ця? Та, яку росіяни традиційно позначають як свою? Чи нема тут злого умислу?

Здивувало і те, який вихід із ситуації пропонує пані Онатій. На її думку, було би правильно, якби освітяни… запустити флешмоб «Домалюй Крим» — обговорили помилку з учнями і домалювати відповідну піктограму в підручнику на сторінці. Що це за комедія? Коли йдеться про серйозні речі, семикласники будуть займатися ще й дитячими розмальовками. Як так можна опуститися?

Міносвіти мало би негайно вилучити «неповноцінні» підручники і зобов’язати горе-авторів власним коштом видати нові, виправлені. А ще — мали би бути оргвисновки…

Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий частково відреагував: повідомив, що видавець, який допустив некоректність дизайну, виправить помилку власним коштом. Як на мене, цього відверто замало. Має бути зроблено системні висновки про якість освіти в Україні і відповідальність тих, хто не просто пропонує молодому поколінню ерзац, а вчиняє шкідництво.

Карту України без Криму, крім російських, час від часу друкують безвідповідальні західні видання. Після наших дипломатичних демаршів вони виправляють ці політичні бздури. У випадку з підручником виникає питання: якими першоджерелами послуговуються у Міносвіти? Хто їх і з якою метою надає?