Джо Байден вже раз врятував Україну, а чи зможе зняти свою кандидатуру з президентських перегонів?

Обрання Джо Байдена — великого друга України — президентом Великої країни вселяло в нас українців, великі надії і сподівання. Ми тоді ще не знали, а більшість українців і не здогадувалась, що саме ця людина, якій американський народ надав президентські повноваження, зіграє видатну роль в сучасній історії України, та і всього світу. Це була стратегічна поразка путіна, який не зміг перешкодити Джо Байдену стати президентом США і яка істотно вплинула на подальший історичний розвиток світу. І от тепер Америка, разом з усім західним світом, стали перед фактом повернення у Білий дім Дональда Трампа.

От про це та інше буде мова в цьому матеріалі.

Щойно завершився з'їзд Республіканської партії, який з великим пафосом висунув 78-річного Дональда Трампа у президенти США на чергових виборах, які відбудуться 5 листопада 2024 року. Ця подія не викликала ні у кого у світі будь-яких додаткових емоцій, оскільки була 100% прогнозована і ніяких інших кандидатур республіканці не мали і не мають. Правда, замах на його життя і поранення правого вуха на мітингу в Пенсильванії могло в один день все змінити. Але, на щастя, для республіканців Дональд Трамп живий і повен сил та рішучості знову зайняти Білий дім.

Ще до подій в Пенсильванії багато хто з американців вважали, що шанси Дональда Трампа перемогти на цих виборах не були однозначними, але події з замахом на його життя все змінили — тепер перемога Дональда Трампа є незворотньою. Не будемо зараз вдаватися у різні конспірологічні теорії щодо цього замаху, але американців цей замах налякав, і він може стати великим консолідуючим стимулом для голосування саме за цього кандидата, жертву замаху. Ці події значно погіршили перспективи обрання Джо Байдена на другий термін від Демократичної партії, з'їзд якої повинен висунути свого кандидата більше, ніж через місяць.

Якби ми задали собі таке питання, хто буде номінуватись від демократів, ще до перших дебатів, відповідь була однозначна — Джо Байден. Але після невдалої участі Джо Байдена у цих дебатах, в яких мільйони виборців побачили неспроможного кандидата для здійснення президентських повноважень, його перспективи і можливості різко впали. А після замаху на Дональда Трампа для демократів стало очевидним, що Демократичній партії в інтересах американців і збереження стабільності міжнародного правопорядку, потрібно висунути іншу кандидатуру, оскільки внутрішня партійна соціологія показала розгромний програш демократів у разі, якщо Джо Байден буде номінуватися на посаду президента США.

У мене є багато знайомих демократів у США, інколи з ними спілкуюся і обговорюємо поточну ситуацію та війну, без допомоги влади США яку нам було б надзвичайно важко продовжувати вести. Ми, українці, пам’ятаємо який неоціненний вклад вніс Джо Байден і Демократична фракція у Конгресі США для спроможності України воювати з путіним. Якби не Джо Байден, ця війна і її розвиток міг би піти по зовсім іншому шляху, такому як зараз пропонує Дональд Трамп. Але те, що пропонує Трамп для України, а тепер і Тайваню, і взагалі для Європи та НАТО — це трагедія світового масштабу. Це повна капітуляція не тільки США, а й усього західного світу перед путіним!

Це — катастрофа світового масштабу, а її наслідки — трагедія для людства.

На жаль, американці в переважній більшості це не розуміють і не хочуть розуміти. Для них важливим є тільки їхні особисті інтереси і особисте життя.

Але, коли світова трагедія прийде і в їх домівки, вже буде пізно. Путін, об'єднавшись з Китаєм і ще з деякими країнами, можуть реально захопити увесь світ. Але для Трампа, Китай вже не головний ворог, він вважає, що Тайвань мало платить США, а тому не потрібно його захищати.
В таких умовах продовження Джо Байденом залишатись кандидатом у президенти США від Демократичної партії ще більше загострює ситуацію і робить її загрозливою для значної частини американців і усього західного світу.

Чи є сила, яка може перемогти Дональда Трампа? На щастя, така сила є!

Це Демократична партія, але лише за однієї умови, якщо Джо Байден в черговий раз врятує світ і зніме свою кандидатуру. Тоді перспективи демократичного кандидата виглядають майже гарантовано позитивно. Серед можливих кандидатів, які могли б достойно представляти партію, є багато авторитетних, достатньо молодих, харизматичних демократів, яким під силу перемогти Д.Трампа.

Недавно мав розмову з одним з дуже активних демократів, який сказав мені, що підписав петицію, в якій просив Джо Байдена зняти свою кандидатуру. Він мені сказав, ти уявляєш, я зі сльозами на очах підписував цю петицію, але іншого шляху немає. Зараз ситуація для Джо Байдена ще більш загострилась — він знову захворів на коронавірус. Багато хто справедливо вважає, що іншого шляху для Джо Байдена немає. Джо Байден повинен ще раз врятувати не тільки Україну, але й увесь західний світ.

Надзвичайно актуальним і харизматичним був матеріал відомого актора, режисера, кінопродюсера Джона Клуні, який він написав у The New York Times «Я люблю Джо Байдена. Але нам потрібен новий кандидат» за 10.07.2024 року.

Вважаю за необхідне подати цей матеріал без будь-яких правок чи коментарів. Джон Клуні зазначає:

«Я все життя демократ. Я не вибачаюся за це. Я пишаюся тим, що представляє моя партія і за що вона стоїть. У рамках моєї участі в демократичному процесі та на підтримку обраного мною кандидата я очолював деякі з найбільших зборів коштів в історії моєї партії. Барак Обама у 2012 році. Гілларі Клінтон у 2016 році. Джо Байден у 2020 році. Минулого місяця я був співорганізатором найбільшого збору коштів на підтримку будь-якого кандидата від Демократичної партії на переобрання президента США. Я говорю все це лише для того, щоб висловити, наскільки я вірю в цей процес і наскільки глибоким я вважаю цей момент. Я люблю Джо Байдена. Як сенатора. Як віцепрезидента і як президента. Я вважаю його другом і вірю в нього. Вірте в його характер. Вірте в його мораль. За останні чотири роки він виграв багато битв, з якими зіткнувся. Але єдина битва, яку він не може виграти, — це боротьба з часом. Ніхто з нас не може. Це жахливо говорити, але Джо Байден, з яким я був три тижні тому на зборі коштів, не був Джо Байденом у 2010 році. Він навіть не був Джо Байденом 2020 року. Той самий чоловік, свідками якого ми всі були під час дебатів.

Він втомився? Так. Холодний? Може бути. Але нашим партійним лідерам потрібно припинити говорити нам, що 51 мільйон людей не бачили того, що ми щойно бачили. Ми всі настільки налякані перспективою другого терміну Трампа, що вирішили ігнорувати всі попереджувальні знаки. Інтерв'ю Джорджа Стефанопулоса лише підкріпило те, що ми бачили тиждень тому. Як демократи, ми колективно затамуємо дихання або зменшуємо гучність щоразу, коли бачимо, як президент, якого ми поважаємо, виходить з Air Force One або повертається до мікрофона, щоб відповісти на запитання без сценарію. Чи справедливо вказувати на ці речі? Це має бути. Це про вік. Більше нічого. Але також нічого, що можна повернути назад. З цим президентом ми не виграємо в листопаді. Крім того, ми не виграємо Палату представників і втратимо Сенат. Це не тільки моя думка; це думка кожного сенатора, члена Конгресу та губернатора, з якими я спілкувався приватно. Кожен, незалежно від того, що він або вона говорить публічно. Ми любимо говорити про те, як Республіканська партія поступилася владою, і всі риси, які зробили її такою грізною з Рональдом Рейганом і Джорджем Старшим Бушем, одній людині, яка прагне втриматися на посаді президента, і все ж більшість наших членів Конгресу вважають за краще почекати і подивитися, чи не прорветься дамба. Але дамбу прорвало. Ми можемо засунути голову в пісок і молитися про диво в листопаді, а можемо говорити правду. У кращому випадку нещиро стверджувати, що демократи вже висловилися зі своїм голосуванням і, отже, номінацію вирішено та завершено, тоді як ми щойно отримали нову та засмучену інформацію. Ми всі вважаємо, що республіканці повинні відмовитися від свого кандидата тепер, коли його засуджено за 34 злочини. Це також нова і тривожна інформація. Найвищі демократи — Чак Шумер, Хакім Джеффріс, Ненсі Пелосі — а також сенатори, депутати та інші кандидати, яким загрожує поразка в листопаді, мають попросити цього президента добровільно піти у відставку. Усі страшні історії, які нам розповідають про те, що буде далі, просто не відповідають дійсності. Цілком імовірно, гроші в скарбниці Байдена-Гарріс могли б піти на допомогу в обранні кандидата в президенти та інших демократів. Новий кандидат не залишиться поза участю голосування в Огайо. Ми, демократи, маємо дуже цікаву лаву. Ми не помазуємо лідерів і не піддаємося культу особистості, ми голосуємо за президента. Ми можемо легко передбачити групу з кількох сильних демократів, які виступлять і скажуть нам, чому вони найкраще кваліфіковані, щоб очолити цю країну, і візьмуть на себе деякі глибоко тривожні тенденції, які ми спостерігаємо під час туру помсти, який Дональд Трамп називає президентською кампанією.

Послухаймо Веса Мура, Камалу Гарріс, Гретхен Вітмер, Гевіна Ньюсома, Енді Бешира, Дж. Б. Прітцкера та інших. Погодьмось, щоб кандидати не нападали один на одного, а за той короткий час, який у нас є, зосередилися на тому, що змусить цю країну злетіти. Тоді ми могли б піти на з'їзд Демократичної партії наступного місяця і розібратися в цьому. Чи буде це безладно? Так. Демократія безладна. Але чи пожвавить це нашу партію і розбудить виборців, які задовго до червневих дебатів уже виписалися? Це точно було б. Короткий період до дня виборів був би для нас користю, а не небезпекою. Це дало б нам шанс продемонструвати майбутнє без стільки досліджень опозиції та негативної кампанії, яка супроводжується цими смішно довгими та дорогими виборчими сезонами. Це може бути захоплюючий час для демократії, як ми щойно бачили на прикладі приблизно 200 французьких кандидатів, які відійшли вбік і призупинили свої особисті амбіції, щоб врятувати свою демократію від ультраправих. Джо Байден — герой; він врятував демократію в 2020 році. Нам потрібно, щоб він зробив це знову в 2024 році".

Можна не сумніватись, що Джо Байден вчинить так, як видатний державний діяч сучасної Америки, для якого особисті інтереси набагато менші, ніж інтереси США, американського народу і західної цивілізації.