Спека, недорогенька, йди вже собі кудись

Що я вже лишень не читала і, каюсь, сама не радила для допомоги від надмірної спеки.

Ну, відсотків 90 з цього — просте, трохи дієве, помічне на 5 хвилин, але загалом безтолкове.

Я сумлінно закриваю штори, опускаю ролети, у сумочці в мене віяло, від випитої води та інших прохолодних напоїв вже все булькає, руки занурюю по лікоть у воду, сьогодні навіть ходила в парк із вологою лляною серветкою на шиї.

Але таке собі, коли за +35 градусів.

До речі.

Сьогодні у мене зʼявився ще один привід не любити оці кавобудки в глибині парку, які понаставляли, щоб типу ʼмамочкі з дєткаміʼ могли щось випити, гуляючи.

Моя серветка вже майже висохла і я підійшла до такої будки попросити змочити її водою. Як на зло, вона, суха, зсунулася і впала на траву перед самою будкою. Без якихось наслідків.

Я серветку тут же струснула, попросила дівчину в будці намочити, вона, спасибі, не відмовила, взяла.

Я кажу — будь ласка, поставте під кран, хай вода змиє там травинку.

На що мила дівчина сказала з металом у голосі — ʼмені Вам її, може, постірать?!ʼ, ну, поставила мене на місце.

Формально вона мала рацію, але тон, сама будка в парку, ну, таке…

Намочила все ж, і дякую.

Але від спеки не рятує нічого кардинально, окрім прохолодної ночі, кондиціонера, переміщення в іншу місцевість, де спеки нема.

Ну, й відсутність спеки.

І до опускання штор, вологих серветок та лікті у воду, залишилося хіба що не свистіти у хаті та не виносити ввечері сміття.

Але сьогодні мені трапився лайвхак особливий. Такого я ще не чула.

Радять, цілком серйозно, запихати перед сном подушку у морозильник. А якщо вона, бідося, туди не влазить, то хоча б наволочку.
А в мене ще й такі прямокутні, точно не влізуть…

Спека, недорогенька, йди вже собі кудись, бо я боюсь, що затримайся ти ще хоча б на довше (тьху, тьху, тьху), такі поради лише розгорнуться.

Джерело