Найскандальніший «Тартюф» не має віку

13 і 14 липня Національний театр імені Марії Заньковецької завершує театральний сезон. І робить це помпезно і дуже круто! Ще рік тому генеральний директор-художній керівник театру Максим Голенко сказав, що веде перемовини з всесвітньо відомим литовським режисером Оскарасом Коршуновасом — запрошеним режисером відомих європейських сцен та фестивалів Литви, Норвегії, Швеції, Італії, Франції, Греції, Данії, Ісландії, Польщі стосовно постановки на заньківчанській сцені комедії Мольєра «Тартюф».

Як розповіли у пресслужбі Театру імені Марії Заньковецької, в Україні Оскарас ставить вперше, із власної ініціативи, підтримуючи розвиток українського театру під час війни, і таким чином подає приклад театральній спільноті всього світу. Литовська команда режисера — хореографка Веста Грабштайте, сценограф Вітаутас Нарбутас, композитор Гінтарас Содейка, як і сам Оскарас Коршуновас, відмовилися від гонорарів, що уможливило створення «Тартюфа» у Львові. Цією прем'єрою — 13-ю за рахунком, як вишенькою на торті, і буде завершено театральний сезон 2023−2024.

Мольєр написав «Тартюф» ще у ХVІІ столітті. Вже тоді п'єса набула «статусу» найскандальнішої. Такою вона залишилася і тепер, бо ж оголює вади суспільства.

Перед прем'єрою «Тартюфа» журналістка «ВЗ» поспілкувалася з всесвітньо відомим режисером Оскарасом Коршуновасом.

— Мольєрівський «Тартюф» — одна з найвідоміших комедій в усьому світі, але це водночас і той матеріал, який зробив один з наймасштабніших політичних скандалів, — сказав пан Оскарас. — Після постановки цієї вистави у ХVІІ столітті Франція мало не відділилася від Ватикану. Після цього хотіли Мольєра піддати інквізиції - спалити, а Людовік ХІV не допустив цієї трагедії. Але це така історія того часу. Річ у тім, що Мольєр зачепив тему, яка була актуальною тоді, вона є актуальною і тепер. Мораль твору має добрий підтекст, однак цією мораллю найчастіше користуються саме лиходії, і це є однією з найбільших проблем світу. Ця вистава цінна тим, що вона не має свого віку, вона завжди актуальна, але там є ще й теми дружби, сім'ї, кохання. Тому я запрошую усіх у театр і посміятися, і поплакати.

— Пане Оскарасе, вперше ставите «Тартюфа» у Львові, чи ставили виставу на інших театральних сценах?

— Не вперше. Ставив «Тартюфа» і у Копенгагені, і у Вільнюсі. Але чим більше ставлю цю комедію, тим більше мені відкривається гучних сенсів у ній. Чим далі, тим більше розумію, що це не комедія, а трагедія. Можливо, саме ця вистава нагромадила досвід усіх інших, і у певному сенсі вона є найякіснішою.

— А як вам працюється із заньківчанами?

— Добре. Це талановиті актори, хоча нас усім не було просто. Але і у Литві, і у Копенгагені цю виставу було дуже складно ставити. Бо це надзвичайно складний матеріал. А поставити Мольєра в усі часи — дуже складно. І дуже складно акторам зіграти у цій виставі. Бо це класичний текст, а перекласти його на сучасний час і зіграти по-сучасному далеко не просто. Бо свою комедію Мольєр написав спеціально під тих акторів, які добре грали комедію.

— На головну роль ви самі запросили Юрія Хвостенка, чи вам підказав Максим Голенко?

— Було проведено кастинг, і я вирішив, що Тартюфа зіграє Юрій Хвостенко. Але у театрі завжди перед прем'єрою відбуваються кастинги. Максим Голенко допомагав у проведенні кастингу, але завдяки Максимові театр робить дуже важливі кроки. Я бачу у цього театру дуже велику перспективу.