Через війну і стрес інсульти в Україні «помолодшали» на 10 — 15 років

Раніше очільниця департаменту охорони здоров’я Львівської ОВА Наталія Літвінська повідомляла, що торік у Львівському обласному центрі екстреної медичної допомоги зареєстрували рекордну кількість інсультів за добу — аж 49. До того ця цифра становила у середньому 25 — 27 хворих за добу.

За інформацією Міністерства охорони здоров’я, інсульт тепер діагностують у людей з 30 років, хоча раніше захворювання переважно траплялося у пацієнтів, старших за 45 років. Найвищу смертність від хвороби фіксують у людей 80 років і більше. У 2023 році кількість інсультів в Україні збільшилась на 16%. Загалом в умовах війни, постійного стресу й напруження ризики розвитку серцево-судинних захворювань вищі, ніж будь-коли.

Що таке інсульт, яка ситуа­ція із цим захворюванням у Львівській області, які його симптоми, як уберегтися та яких заходів вживати для профілактики — запитуємо у доктора медичних наук, професора, експертки з неврології департаменту охо­рони здоров’я Львівської ОДА Тетяни НЕГРИЧ.

Інсульт — це захворювання, що розвивається внаслідок рапто­вого припинення кровопостачан­ня ділянки головного мозку або крововиливу в речовину мозку чи під його оболонки та стискання тканини мозку кров’ю. Наслідком цього є порушення функціону­вання та загибель нервових клі­тин ураженої ділянки, що, своєю чергою, викликає порушення або втрату функцій тих частин тіла, якими вони керують. Залежно від локалізації ураження, можливе порушення мови, чутливості, ру­хової функції, зору, пам’яті тощо.

Захворювання належить до невідкладних станів і потребує екстреної медичної допомоги та термінової госпіталізації у закла­ди охорони здоров’я, які надають спеціалізовану допомогу.

— Тетяно Іванівно, почнімо зі статистики: скільки людей хво­ріє на інсульт в України, скільки у світі?

— Звісно, ця статистика вра­жає. В Україні у 2022 році було на 4,6 тис. більше госпіталізованих з гострим мозковим інсультом (ГМІ), ніж у 2021 р. Це при тому, що у 2022 р. з країни виїхало від 6 до 8 млн людей.

Окрім того, пацієнти, госпіта­лізовані з ГМІ в Україні, в серед­ньому на 5−10 років молодші, ніж у більшості європейських країн.

Показники лікарняної леталь­ності від ГМІ у 2022 році порівняно з 2021 роком суттєво не змінили­ся (17,3% та 17,5% відповідно).

Лікарняна летальність від цього захворювання в Україні на 5−10% вища, ніж в багатьох інших країнах Європи.

Кожні 53 секунди у світі стаєть­ся інсульт, кожні 4 хвилини — хтось помирає.

— Тепер перейдемо до того, які фактори ризику розвитку ін­сульту?

— Головним фактором ризику розвитку інсульту є артеріальна гіпертензія. Зокрема, підвищен­ня артеріального тиску на 20/10 мм рт. ст. подвоює ризик розвитку серцево-судинних ускладнень.

Раннє виявлення та лікування артеріальної гіпертензії, заходи з первинної профілактики розви­тку серцево-судинних ускладнень (інсульту, транзиторної ішемічної атаки (ТІА), виявлення та корек­ція факторів ризику, диспансерне спостереження пацієнтів з вияв­леними факторами ризику про­водяться на первинному рівні на­дання медичної допомоги.

Лікування пацієнтів має відбу­ватися у спеціалізованих інсуль­тних відділеннях. Це зменшує ле­тальність на 20% та інвалідність на 30%, а також зменшує витрати, пов’язані з доглядом за пацієнтом на всіх етапах надання медичної допомоги.

Надання медичної допомоги на засадах доказової медицини знижує смертність та подальшу інвалідизацію пацієнтів з ГМІ.

Реабілітація пацієнтів з інсуль­том починається з перших діб їх перебування в інсультному відді­ленні.

Ефективність надання медич­ної допомоги забезпечується мультидисциплінарним підходом до лікування та наявністю фахівців мультидисциплінарної команди. Цей підхід полягає у роботі ко­манди медиків над вирішенням проблеми пацієнта. Такий підхід передбачає участь і взаємодію лікарів багатьох спеціальностей у веденні одного пацієнта, що дає можливість забезпечити найкра­щий результат.

Аби забезпечити послідовність надання медичної допомоги па­цієнтам з діагнозом ГМІ/ТІА, у кожному лікувальному закладі до­цільно розробляти та впроваджу­вати локальні протоколи медичної допомоги, у яких буде визначено клінічний маршрут пацієнта та обсяг лікувально-діагностичних заходів відповідно до матеріаль­но-технічного та кадрового забез­печення.

— Які перші прояви інсульту, що повинні насторожити?

— З-поміж перших проявів ін­сульту назву такі:

• раптова зміна виразу облич­чя, порушення його симетрії;
• раптова слабкість та/або оні­міння в руці чи нозі з одного боку;
• раптове порушення мовлен­ня/розуміння простих інструкцій/запитань;
• раптове погіршення зору в одному або в обох очах;
• раптове порушення ходи;
• запаморочення, втрата рів­новаги або координації;
• раптовий виражений голо­вний біль без наявної причини.

Зауваживши такі симптоми, важливо не втратити ЧАСУ! Коли у когось трапляється інсульт, кожна секунда має вирішальне значен­ня. Оскільки тканини мозку і міль­йони нейронів починають згасати, час стає дорогоцінним.

Відтак 4,5 години — це час, протягом якого пацієнту з інсуль­том повинна бути надана фахова медична допомога, щоб уникнути серйозних наслідків. За наймен­шої підозри на інсульт необхідно негайно звернутись по екстре­ну медичну допомогу. Пацієнти з симптомами інсульту повинні бути без зволікання доставлені в медичний заклад з відділенням гострих порушень мозкового кро­вообігу, в якому можливе прове­дення екстреної терапії.

— Якою повинна бути профі­лактика розвитку повторного інсульту?

— Так, наголошу, що пацієнти після ішемічного інсульту або ТІА (транзиторної ішемічної атаки або мікроінсульту) мають підвищений ризик повторного інсульту. Тому всі пацієнти, які його перенесли, повинні отримати освітню інфор­мацію про небезпеку розвитку повторного інсульту, ознаки та симптоми початку захворювання і дії, які слід робити.

Медикаментозна профілакти­ка та корекція виявлених факторів ризику, яка була розпочата відра­зу після судинної події, може зни­зити частоту розвитку повторного інсульту, інвалідизацію і смерт­ність.

Отож наголошу ще раз: пацієн­ти, які перенесли інсульт, мають високий ризик виникнення по­вторного інсульту. А призначення медикаментозної профілактики та корекція індивідуальних факто­рів ризику зменшує частоту роз­витку повторного інсульту.

— Якими є медикаментозні методи профілактики?

— Назву лише кілька з них. Це, зокрема, призначення антитром­боцитарної терапії. Усім пацієн­там з ішемічним інсультом відразу після виключення геморагічного інсульту за допомогою нейровізуа­лізації, але не пізніше ніж через 48 годин від початку захворювання, має бути призначена ацетилсалі­цилова кислота в дозі 160−325 мг.

Терапію АСК в зазначеній дозі слід продовжувати 2 тижні, піс­ля чого дозу можна зменшити до профілактичної (зазвичай 75−100 мг на добу). Замість АСК для тривалої вторинної профілактики може бути призначений інший антитромбоцитарний засіб (кло­підогрель або комбінація АСК з дипіридамолом модифікованого вивільнення).

Всі пацієнти з ТІА повинні отри­мати 160−325 мг АСК на добу так швидко, наскільки це можливо, якщо немає протипоказань.

Окрім того, пацієнти з гострим інсультом, які отримували статини до судинної події, повинні продо­вжувати приймати препарат на­далі.

Призначення статинів реко­мендується в першу чергу паці­єнтам з атеротромботичним іше­мічним інсультом для зниження ризику розвитку повторних су­динних подій.

Пацієнти з іншемічним інсуль­том або ТІА із підвищеним рівнем холестерину повинні отримувати лікування статинами.

Статини призначаються одно­разово, бажано з вечірнім прийо­мом їжі, або дворазово (зранку та ввечері)

— Які заходи лікарі рекомен­дують для профілактики ін­сульту?

— Профілактика інсульту по­лягає насамперед у виявленні та корекції чинників ризику. Вважа­ється, що у 80% випадків інсульту можна уникнути, якщо дотриму­ватися здорового способу життя та звести до мінімуму вплив голо­вних факторів ризику.

Слід приділити увагу лікуванню наявних проблем зі здоров’ям: підвищеного артеріального тис­ку, миготливої аритмії, цукрового діабету, підвищеного рівня холес­терину у крові.

Окрім того, треба обмежити вживання алкоголю, кинути ку­рити, дотримуватися здорового харчування, позбутися надмірної ваги тіла та бути якомога активні­шими фізично.

Як бачимо, багато наших звич­них видів поведінки, таких як ку­ріння, вживання алкоголю або фізична бездіяльність, а також ви­сокий кров’яний тиск, діабет або нездорова вага можуть збільшити ризик інсульту. Однак змінити свій спосіб життя не завжди просто. Тому ми, лікарі, радимо вибрати те, що вам просто і зрозуміло. Якщо ви зможете триматися цьо­го протягом трьох місяців, тоді, швидше за все, сформуєте звичку та вбережете себе від ризику роз­витку інсульту.

Довідково. У департаменті охорони здоров’я Львівської ОДА повідомили, що у Львівській об­ласті функціонують 10 лікарень, які уклали договори з НСЗУ щодо надання медичної допомоги па­цієнтам з гострим мозковим ін­сультом. Загальна кількість про­лікованих хворих з ГМІ за 2023 рік становить 7525 осіб, з них 6413 — випадки ішемічного інсульту та 1112 — геморагічного. Реабілітацію пройшли 4836 осіб, з них 356 — ам­булаторно та 4480 — отримали ме­дичну допомогу стаціонарно. Така допомога доступна у 100% закла­дів охорони здоров’я, внесених у законтрактовану з НЗСУ мережу.

Активно в області розвива­ється система реабілітаційної та післяреабілітаційної допомоги, що надзвичайно важливо у тепе­рішній час. Така мережа ділиться за групами послуг, зокрема ме­дичну реабілітацію немовлят, які народилися передчасно та/або хворими, протягом перших трьох років життя надають 15 закладів охорони здоров’я; реабілітаційну допомогу дорослим і дітям у ста­ціонарних умовах — 19 та в амбу­латорних умовах — 37.

Також зараз особлива увага у відділеннях реабілітації приді­ляється одномісним палатам для пацієнтів з пригніченим станом свідомості.