Передплата 2024 «Добрий господар»

До лохини — із творчим підходом

Володимир Борис разом із братами Миколою та Михайлом у мальовничому селі Лівчиці Гніздичівської ОТГ Стрийського району вирощують лохину. Спочатку знайомі дивувалися такому вибору, адже ще недавно згадана культура вважалася доволі незвичною. Але тепер бачать, що ентузіасти не прогадали

Тепер у Володимира Бориса – активна пора збирання врожаю. Фото з архіву Володимира Бориса
Тепер у Володимира Бориса – активна пора збирання врожаю. Фото з архіву Володимира Бориса

Ідея належить Володимиру, який скуштував ці ягоди в колеги. І так захопився ними, що у 2012 році посадив кілька кущиків новинки у своєму саду. Згодом, заручившись підтримкою рідних, на 15 сотиках присадибної ділянки «прописав» близько тисячі екземплярів замор­ської гості. Надалі щороку розши­рював плантацію, освоюючи вільні площі та беручи в оренду землю од­носельців.

Стартували брати з найвідомішо­го середньостиглого сорту Блюкроп. Тепер уже мають ранній Дюк, се­редньоранню Сієрру, середньопізні Чандлер, Нельсон та пізній Елліот. Водночас доглядають невелику кіль­кість ліцензійного різновиду Ліберті, який вважається одним із найсмач­ніших.

Зазвичай починають збирати врожай наприкінці червня. А за­вершується сезон першої декади вересня. Але цього року весна та літо видалися надранніми, завдяки чому плоди достигли вже 19 черв­ня. Та й віддача неабияк потішила.

Зауважимо, що згаданим на­садженням не підходять наші ґрунти. Тож ґазди завезли на свою ділянку тирсу, опалу хвою. Також внесли сірку, котра додає кислотності.

Довелося вкласти чимало сил і коштів. Дворічні саджанці придбали у вітчизняного вироб­ника — компанії «Долина-Агро».

"Перевага лохини — в дов­говічності. Посадивши її, за­кладете міцний фундамент для бізнесу дітям. За нашими підра­хунками, такі плантації плодо­носитимуть 40−50 років", — каже молодий чоловік.

Він — з освітою історика, за фахом — художник, — захопився вирощуванням синеньких ягід. Зізнається, що сподобалися, бо дещо схожі на карпатську чорницю (афини). Але тільки зовні, адже значно солодші.

«А загалом, — продовжує пан Володимир, — це культура, яка вимагає творчого підходу. Її вирощування доповнює обра­зотворче мистецтво. Садівничі справи спонукають малювати. І навпаки — фарби часто надиха­ють ефективно та якісно займа­тися садівництвом. Тому то така синергія, котру планую з часом тільки розвивати».

Коли стає менше роботи, ге­рой нашої розповіді відвідує те­матичні конференції, семінари, тренінги. Тепер, маючи чима­лий досвід і розуміючи, як важко «розкрутити» будь-яку справу, підтримує початківців, котрі ви­рішили вирощувати ці ягідники.

Схожі новини