«Беркутівець Пацеляк є особою підвищеної суспільної небезпечності…»

У Київському апеляційному суді розглядали апеляційні скарги прокурорів щодо неадекватного, на їхню думку, запобіжного заходу, який у серпні Печерський райсуд Києва обрав двом колишнім «беркутівцям» зі Львова. Йшлося про помічника начальника штабу батальйону міліції особливого призначення Миколу Старосільця і екскомандира цього підрозділу Ростислава Пацеляка. Обох звинувачують у причетності до вбивства 12 протестувальників на Майдані. Окрім цього, підозрюваним інкримінується виконання злочинного наказу, вісім замахів на вбивства, незаконне перешкоджання мирним зібранням та перевищення влади, що супроводжувалось насильством, застосуванням зброї та спеціальних засобів, в результаті чого 16 осіб отримали тяжкі тілесні ушкодження, 37 — середньої тяжкості, 78 — легкі.

Прокурор Денис Іванов, який представляв державне обвинувачення, вважав неадекватним рішення Печерського суду, який мірою запобіжного заходу згаданим «беркутівцям» обрав грошову заставу у розмірі 1 млн грн. На його думку, таке рішення є вкрай ліберальним.І вимагав, щоб згадану особи до завершення досудового слідства і судового процесу перебували під вартою — бо йшлося про тяжкі і особливо тяжкі злочини. Крапку над «і» мав, власне, поставити суд Апеляційний.

Першим там розглядали справу Старосільця. У ході засідання член судової колегії Рибак узяв самовідвід. І пояснив це тим, що про нього критичний матеріал підготувала журналістка одного із телеканалів. Рибаку дорікали за те, що він свого часу, перебуваючи у складі судової колегії, випустив з-під варти іншого «беркута» — Садовника, а той згодом утік до росії. Самовідвід було задоволено, а розгляд апеляції перенесли на наступний вівторок, 8 жовтня — тоді мають «доукомплектувати» суддівську колегію.

Просив відпустити його до дітей, а вони — у Фінляндії…

Наступне засідання, де розглядали апеляційну скаргу щодо Пацеляка, було особливо напруженим. Протягом півгодини прокурор Денис Іванов обґрунтовував, чому командира львівського «Беркута» потрібно знову відправити у слідчий ізолятор. За словами прокурора, тяжкість злочину, який вчинив Пацеляк, не дозволяла відпускати його під заставу. Крім того, існують серйозні ризики втечі цього «беркута», якщо він перебуватиме на волі. Серед аргументів, які навів прокурор — чотири обвинувальні акти щодо Пацеляка, які перебувають у судах. «Беркутівцеві» інкримінують позбавлення життя громадян, важкі каліцтва. Через це сторона обвинувачення категорично не може погодитися із обраним Пацеляку запобіжним заходом, рішення про який винесла слідча суддя Печерського суду Крістіна Константінова. Цікаво, що про заставу не клопотали ні прокурори, ні навіть адвокатка обвинуваченого Наталія Вознюк (вона погоджувалася на цілодобовий арешт). Крім того, призначаючи заставу, суддя не досліджувала майнового стану Пацеляка… Попереджаючи про ризики втечі ексберкутівця, прокурор Іванов наголошував, що на попередніх судових засіданнях Пацеляк просив відпустити його до трьох неповнолітніх дітей, «які живуть без батька». За словами прокурора, встановлено, що всі ці діти нині живуть у Фінляндії. Водночас дружина Пацеляка, мати цих дітей, знаходиться у Києві… Прокурор заявив про те, що Пацеляк постійно змінює місце проживання. Коли просив відправити його під домашній арешт у Києві, то назвав адресу, де ніколи не чули про Пацеляка, про те, що він там має проживати… На переконання сторони обвинувачення‚ «Пацеляк є особою підвищеної суспільної небезпечності». Позаяк довший час проживав на території росії, закінчував там Далекосхідний юридичний інститут, на десятому році Незалежності України склав присягу на вірність російській федерації. Із 2015-го по 2020 рік неодноразово їздив у росію. Мав російське громадянство. Перед поверненням в Україну у 2003 році звертався за паспортом рф для виїзду за кордон. Отож, за словами прокурора, виникає сумнів, наскільки щиро Пацеляк повертався в Україну. І чи не їхав він часом сюди у відрядження як російський агент. Серед ризиків втечі Пацеляка з України прокурор Денис Іванов назвав і той факт, що після подій на Майдані з вини Пацеляка було втрачено (викрадено, привласнено) 10 помпових рушниць, з яких розстрілювали майданівців. Він причетний і до знищення слідів злочину. 20 лютого 2014 року заступник Пацеляка Голуб організував вибух на базі «Беркута» у Львові, внаслідок чого загинуло дві особи. Сам Голуб втік у росію. Суд заочно засудив його до 10 років ув’язнення.

Мав фальшиву бронь від мобілізації…

За словами прокурора, Пацеляк схильний до протидії кримінальному провадженню. Будучи під присягою, обманював суддю Сливу, що після Майдану їздив до росії - а прокурори це довели. Заперечував також, що був на місці злочину (розстрілу Майдану), але у суді його підлеглі спростували цю заяву. Прокурор також заявив, що Пацеляка незаконно забронювали від мобілізації. Коли було зроблено відповідний запит на підприємство «Метінвест» у Запоріжжі, звідти прийшла відповідь, що така особа не перебуває на військовому обліку. Тих, хто сфальшував бронювання Пацеляка, було покарано. Обґрунтовуючи необхідність взяття Пацеляка під варту, прокурор згадав про російський фонд «Юго-Восток», який фінансує представників режиму Януковича, які втекли до росії. І який, не виключено, дав кошти на заставу як Пацеляку, так Старосільцю. Під час засідання в Апеляційному суді прозвучала інформація про те, що «за добре виконану роботу на Майдані» бійцям «Беркуту» виплачували премії - по 700−800 тисяч грн на кожен підрозділ. Зафіксовано чотири випадки таких виплат. Загалом у всіх чотирьох кримінальних провадженнях щодо Пацеляка фігурують 358 постраждалих.

«Не правосуддя — кривосуддя!»

Здавалося, ці вбивчі факти мали би переконати суддів Апеляційного суду у необхідності прислухатися до думки прокурора і знову відправити Пацеляка під варту. Але там залишили в силі попереднє рішення суду. Дуже дешево оцінила життя українських патріотів суддя Константінова! — так відреагував на ухвалу апеляційників народний депутат у Верховній Раді сьомого скликання, а нині громадський активіст Василь Пазиняк. — За 12 вбивств всього 1 млн грн застави! В еквіваленті 2 тисячі доларів за одне життя. Чи за таку Україну з такими судами віддали своє життя майданівці? На жаль, ми все більше перетворюємося у країну пізнього Януковича. Ми знову маємо замовні суди, які плюють на закон. За словами пана Василя, почувши дивний вердикт Київського апеляційного суду, деякі присутні у залі плакали. Від безсилля, від розчарування. Серед таких розчарованих була і жителька Житомирщини Людмила Драчук. 18 лютого 2014 року, у власний день народження, «беркутівці» тяжко побили її на Майдані. Через десять років після тих подій пані Людмила приїхала у Київ (піднялася о 5 -і ранку), щоб подивитися в очі своїм катам. Щоб переконатися, що їх покарають і справедливість буде відновлено. Побачила ж зовсім інше — не правосуддя, а кривосуддя…