Львівському «беркуту» повідомили третю підозру

За процесуального керівництва прокурорів Офісу Генеральної прокуратури України колишньому командиру батальйону міліції спеціального призначення «Беркут» ГУ УМВС України у Львівській області підполковнику Ростиславу Пацеляку повідомлено нову, третю за чергою, підозру. Його, як і командирів загонів «Беркут» із Харкова та Севастополя, звинувачують у протиправних діях на Майдані у ніч з 18 на 19 лютого 2014 року, які призвели до масових жертв. За клопотанням Генпрокуратури, сьогодні, о 17.30 Печерський райсуд м. Києва обиратиме Пацеляку запобіжний захід. Зараз, після закриття однієї із кримінальних справ (через закінчення термінів давності), колишній силовик перебуває на волі під особистим зобов‘язанням.

Ось про що йдеться у новій підозрі Пацеляку: «Під час силових дій співробітники „Беркуту“ оточили Майдан зі сторони Європейської площі і вулиці Інститутської та штурмували учасників зібрань із застосуванням спеціальної техніки — БТРів, водометів „Торнадо“, військових прожекторів. Також вони використовували вогнепальну зброю Форт-500 з набоями із свинцевої картечі та гранати, завезені із російської федерації. Такі дії підозрюваних призвели до вбивств 12 мітингувальників, замахів на вбивства — 8, спричинення тяжких тілесних ушкоджень — 16, середньої тяжкості - 37, легких — 78, а також інших тяжких наслідків… Командирам підрозділів інкриміновано організацію групою осіб незаконного перешкоджання проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій; перевищення влади та службових повноважень; нанесення умисних тяжких тілесних ушкоджень, а також організацію умисних вбивств та закінчених замахів на умисні вбивства».

Поки що носить електронний браслет

Подробиці нового кримінального провадження щодо цього «беркута», як і деталі попередніх його справ, знає активіст громадської організації «Нескорений Майдан — 18.02», народний депутат VII скликання Василь Пазиняк. Під час виконання своїх депутатських обов’язків у лютому 2014-го він теж постраждав від «беркутівських» кийків, і ось уже 10 років разом з іншими учасниками Революції Гідності хоче домогтися справедливості. Бере участь у майже всіх судових засіданнях у справах Майдану.

30 липня, через три години після рішення суду про звільнення Пацеляка із СІЗО за умови внесення застави, за нього внесли мільйон гривень, — каже пан Василь. — Наскільки мені відомо, зробила це його теща. Покинувши слідчий ізолятор, Пацеляк поїхав до себе додому у Новояворівськ. А через день поїхали туди прокурори з Києва, щоб одягнути йому електронний браслет на ногу, який відстежував би його пересування…

13 серпня Пацеляк разом зі своєю адвокаткою Вознюк з‘явилися у Святошинський райсуд Києва. Там суддя Бандура розглядав іншу «майданівську» справу, яку раніше суддя Ясельський закрив через закінчення терміну давності (але зробив це з грубими процедурними порушеннями). Тільки-но суддя закрив вівторкове засідання, перенісши його на 16 вересня, до Пацеляка підійшли двоє людей, які виявилися слідчими ДБР. Один зачитував «беркуту» нову підозру, а другий знімав усе це на камеру. Крім підозри, екссиловику вручили повістку на допит, який відбувся того ж дня у ДБР.

За новою справою, продовжує Василь Пазиняк, екскомандиру львівського «Беркуту» інкримінують 12 вбивств, вісім замахів на вбивство, які відбулися 18 лютого 2014 року, після 16 години. «Стара» справа Пацеляка, яку слухали 10 років, чомусь стосувалася подій того дня тільки до 16 години. Пригадую, коли хтось із постраждалих розповідав у суді: «О 17 годині в мене стріляли…», суддя і адвокат відразу кричали: «Ми розглядаємо події 18 лютого тільки до 16 години! Нас не цікавить, що о 16. 10 на вас вчиняли замах і вбивали…»

Слідство довело, що біля Жовтневого палацу розташувалися два загони «Беркуту» — львівський і харківський. До них машина підвезла гранати, свинцеві кулі і багато іншої смертоносної зброї. Цим підвезенням керував такий собі Юрій Спаських, тодішній ад’ютант глави МВС Захарченка. Був у званні старшого лейтенанта, а керував полковниками і підполковниками. У суді полковник Бойко, який відповідав за громадську безпеку у Києві, розповідав: «Я був полковником, але не розумів, чому старший лейтенант Спаських пішов на Грушевського, взяв два батальйони „беркутів“ і повів на цю масакру…» Очевидно, Спаських виконував доручення когось з високих міліцейських чинів, можливо — самого міністра внутрішніх справ Захарченка…

Всю названу зброю Спаських отримав десь 15 лютого в аеропорту «Бориспіль», куди приземлився літак з росії, привіз її до Жовтневого палацу. Командири львівського і харківського «Беркутів» Ростислав Пацеляк і Владислав Лукаш стояли біля цієї машини і роздавали все це своїм підлеглим — без опису, без розписки: бійці підходили, напихали у кишені гумові і свинцеві кулі, брали світлошумові гранати. Про все це під присягою розповідав командир роти харківського «Беркута» Віктор Шаповалов у Подільському райсуді. Шаповалов, до речі, перед винесенням вироку втік у росію. Але його свідчення залишилися.

Пригадую, під час судового засідання Шаповалов розповідав, що тоді їм роздавали свинцеві кулі вперемішку з гумовими, ними заряджали помпові рушниці. Зі слів Шаповалова, до нього підбіг один із бійців і сказав: «Командире, дивися, тут — свинець!» Тоді Шаповалов підійшов до Лукаша: «Що ж це таке?» А Лукаш відповів: «Так має бути…»

Василь Пазиняк продовжує: «Я запитував у Шаповалова, хто з ними був під час тих подій. І він відповів: «Львівський «Беркут» і його командир Пацеляк». За словами Шаповалова, львівські «беркути» мали на своїх рушницях насадки, які перетворювали ці рушниці на гранатомети. Я добре пам’ятаю, як багато на Майдані було поранених від гранат, і всі дивувалися, як «беркути» можуть так далеко кидати ці гранати. А вони не кидали — відстрілювали їх…

У минулий вівторок у Солом‘янському райсуді Києва допитували командира взводу харківського «Беркута». Він підтвердив, що з ними біля Жовтневого палацу був львівський «Беркут». На запитання, як довго вони там були, прозвучала відповідь: «До темної ночі». Я попросив уточнити, що означає «темна ніч» — десята вечора, дванадцята, друга ночі? Він відповів: «Десь так». На запитання, що робили «беркути» біля Жовтневого палацу, цей командир взводу чітко відповів: «Дві години працювали, а потім дві години відпочивали в автобусі». Запитую: «Що означає ваше слово «працювали»? Він мовчав…

Хотів би нагадати, зауважує пан Василь, що 18 лютого 2014 року на Майдані загинуло близько 30 мітингувальників. На жаль, за 10 років після Революції Гідності у судах розглядали справи про вбивство лише трьох майданівців, яке було вчинено до 16 години 18 лютого.

Пацеляку світить довічне ув’язнення

Василь Пазиняк каже:

— На нову підозру Пацеляк зреагував перелякано. У нього трусилися руки, обличчя стало червоним. Для нього це був шок. Ще б пак! — оголошена підозра тягне на 15 років позбавлення волі, а то й на довічне ув‘язнення. Адже йдеться про масові вбивства.

До слова, коли у попередній справі Пацеляку призначали грошову заставу, прокурори заявили і підтвердили документально, що недавно Пацеляку у росії призначили пенсію. Але суддя Соколов не взяв це до уваги, перервав засідання і, очевидно, пішов з кимсь радитися, що робити у цій ситуації.

Як відомо, пенсію призначають лише тим, хто платить внески у Пенсійний фонд і має відповідний стаж роботи. А якщо Пацеляк покинув росію у 2003 році, то як йому могли у 2024 році призначити пенсію? Значить, він рахувався там на роботі. Просто був відряджений до України. Тому зрозуміло, чому у Пацеляка було два чинних російських паспорти, чому він має активну картку платника податків. Все виглядає на те, що у росії Пацеляк всі ці роки отримував зарплату, з неї йшли відрахування у Пенсійний фонд рф. А зараз у нього разом із навчанням у виші набралося 25 років стажу у силових органах — і йому призначили пенсію. Звичайним громадянам росії пенсію призначають у 65 років. Пацеляку ще немає 44 років, а він вже — пенсіонер рф. Отже, пенсію йому нарахували там як силовику, після 25-річної служби в органах…