Постійні стреси «б'ють» по судинах і серцю
За час ковіду й війни інфаркти та інсульти в Україні «помолодшали» на 10−15 років
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/520580/sercevosudynnizakhvoryuvannya.jpg)
За даними ВООЗ, серцево-судинні захворювання залишаються основною причиною інвалідності та передчасної смерті у світі. На ці недуги припадає понад 42,5% усіх випадків смерті. Лише в європейському регіоні від інфарктів й інсультів щодня (!) помирають близько 10 тисяч осіб.
Як повідомили у Центрі громадського здоров’я України, торік від хвороб серця та судин померли майже 67 тисяч українців. Це на 11,3% більше, ніж 2022 року. З них майже половина — від ішемічної хвороби серця.
Через стрес від війни та COVID-19 серцево-судинні захворювання в Україні «помолодшали». Наприклад, якщо до 2014 року інфаркти й інсульти були хворобами людей віком близько 60 років, то сьогодні цей показник знизився до 45−50 років.
Чоловіки мають вищий ризик розвитку цих захворювань, хоча у жінок після менопаузи він також зростає.
Основними факторами ризику розвитку серцево-судинних захворювань є:
- підвищений рівень артеріального тиску;
- надлишкова маса тіла (за кількістю серцевих ускладнень люди із зайвою вагою випереджають навіть затятих курців);
- споживання алкоголю;
- тютюнокуріння;
- гіподинамія (недостатня рухова активність);
- стреси.
Стежте за рівнем кров’яного тиску
Підвищений артеріальний тиск може призводити до пошкодження судин, зокрема артерій. Це також створює умови для формування атеросклеротичних бляшок у судинах і збільшує ризик розвитку серцевих захворювань. Без належного лікування гіпертонія може призвести до інфаркту, інсульту, ниркової чи серцевої недостатності, погіршення зору та інших ускладнень.
Регулярно вимірюйте тиск і своєчасно звертайтеся до свого лікаря, який за необхідності призначить належне лікування.
Як тримати кров’яний тиск під контролем:
- обмежте споживання солі до 5 г на день (не більше чайної ложки);
- пийте достатньо води. Добова норма (куди входить і рідина, яку ми отримуємо з їжею) — близько 4% від маси тіла. Для дорослого вагою 70 кг — це близько 2,8−3 л;
- будьте фізично активними.
Уникайте зайвої ваги
Надлишкова маса тіла та ожиріння підвищують ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Індекс маси тіла (ІМТ) повинен становити 18,5−25 кг/м2.
Як розрахувати ІМТ?
Поділіть масу тіла у кілограмах на квадрат зросту в метрах. Наприклад, якщо ви важите 65 кг і маєте зріст 1,72 метра, ваш ІМТ становитиме 22,03 (65:(1,72×172)=22,03). А це означає, що ваш ІМТ перебуває у рекомендованих межах.
Відмовтеся від алкоголю
Безпечної дози спиртного не існує. Алкоголь, нагадують у ЦГЗ, може викликати артеріальну гіпертензію, збільшувати ризики розвитку інсультів та інфарктів.
Не куріть
Хімічні сполуки, які ви вдихаєте під час куріння, шкодять вашому серцю й судинам, підвищуючи ймовірність розвитку атеросклерозу та ішемічної хвороби серця.
Харчуйтеся свідомо
Деякі харчові звички можуть шкодити серцю:
- переїдання;
- недостатнє споживання овочів і фруктів;
- безконтрольне вживання висококалорійної їжі й напоїв;
- вживання солі більш як 5 грамів на добу.
Для підтримки здоров’я серця лікарі рекомендують їсти:
- достатню кількість свіжих овочів і фруктів;
- нежирне м’ясо (птиця, кролик), рибу;
- хліб з висівками, боби, квасолю, сою, баклажани та свіжу зелень;
- сухофрукти, особливо курагу, збагачену калієм, вкрай необхідним для нормальної роботи серця.
Обмежте вживання:
- маринованих і консервованих продуктів — містять багато солі;
- їжі з високим вмістом насичених жирів — через них може підвищитися рівень холестерину в крові;
- солодких напоїв, випічки й інших кондитерських виробів — надмірна кількість цукру теж небезпечна для серця.
Рухайтеся
Регулярна рухова активність зменшує ризик серцево-судинних захворювань. За рекомендацією ВООЗ, займатися руховою активністю помірної інтенсивності потрібно щонайменше 150 хвилин на тиждень.
Плавання — чудовий варіант рухової активності без перевантажень. Залучає всі м’язи тіла і завдяки правильному диханню допомагає серцю працювати в природному режимі.
Джогінг (біг підтюпцем) — ще один вид рухової активності, рекомендований кардіологами.
А ще хоча б 10−15 хвилин щоранку робіть гімнастику.
Відновлюйте сили
Дбайте про повноцінний сон, уникайте недосипання та стресів, частіше бувайте на свіжому повітрі. «Здорові звички подовжують життя і покращують його якість!» — наголошують у ЦГЗ.