«Дівчата пищали й підстрибували на сцені, а потім почали плакати — від щастя»

Минулими вихідними до курортного Трускавця з'їхалися аматорські та самодіяльні колективи з усієї України. А ще — майбутні професіонали розмовного жанру, виконавці естрадних пісень. Тут відбувся Всеукраїнський двотуровий фестиваль-конкурс «Карпатська осінь», медіапартнером якого є газета «Високий Замок». Організатори — народний артист України Гурбан Аббасов та співачка Наталія Кудряшова.

На «Карпатську осінь» чекало багато дітей з різних регіонів України. Участь у фестивалі-конкурсі взяли учасники з Дніпропетровської області, з Кам’янського, а також з Вінниці та області, з Чернівців та Волинської області, Києва і навіть з Харкова. Звісно, приїхали зі Самбора, Стрия, Львова та інших міст нашого регіону.

— Не дивуйтеся, що приїхали з Дніпра чи з Харкова, — розповіла журналістці «ВЗ» Наталія Кудряшова. — Минулого разу на фестиваль приїхали діти з Мирнограда і Добропілля (міста у Покровському районі Донецької області. — Г.Я.). Сама не розумію, як там зараз можна музикою займатися. Але діти і викладачі такі молодці — грають, співають, ще й по фестивалях їздять. Ну, хіба не патріоти?

— Дітей нагороджували не лише пам’ятними кубками і медалями, а й іншими призами…

— Наші фестивалі мають багато партнерів, — продовжує пані Наталя. — До прикладу, табір «Разом», що у болгарському Кітені, дає багато пільгових умов для переможців і учасників наших конкурсів. Окрім того, готелі вручають свої призи — путівки на відпочинок. Тут «спрацьовує» і географічна місія. До прикладу, готель «Оберіг» нагороджує путівкою на кількаденний відпочинок дитину (чи кількох дітей) з півдня, чи сходу України у Моршині. Чи «Квітка полонини», що у Закарпатті, вручає спецпризи-путівки для переможців з П’ятихаток чи Вінничини. Є турфірми, які просто дають грошові нагороди, як-от «Карпатія-Галич-тур».

Як розповів журналістці «ВЗ» голова журі, народний артист України Гурбан Аббасов, організатори конкурсу підтримують мистецьку реабілітацію дітей військових. Бо ж реабілітація після фронту потрібна не лише воїнам ЗСУ, а й їхнім дітям. Якщо у родині трапляється лихо, то, насамперед, тягар втрати падає на дітей. Таких дітей запрошують на фестиваль безкоштовно — вступного внеску вони не платять. Усі діти військових беруть участь у конкурсах і фестивалях також безкоштовно. Організатори купують їм кубки, медалі, забезпечують усім необхідним на конкурсі. Та й, зрештою, від інших учасників, які беруть участь у конкурсі, не вимагають захмарних фінансових внесків. Бо конкурс не комерційний. Мінімальна сума — на покриття сувенірних кубків та медалей.

Попри те, що «Карпатська осінь» — це фестиваль-конкурс, жодна дитина не поїхала додому без нагороди. Організатори вважають, щоб не відбити бажання до творчості, до сцени, треба нагородити усіх. Крім того, дитина повернеться додому у гарному настрої. «Виховання творчої молоді на українському мистецтві — наше головне завдання. Артистам, нехай вони ще дуже маленькі, важливо виступати. В Україні війна, але ми повинні повсякчас підтримувати талановиту молодь, щоб вона могла розвиватися, напрацьовувала сценічну практику».

Окрім нагород за перше-друге-третє місця, були і найвищі нагороди — Гран-прі у різних номінаціях. Гран-прі у номінації «Вокал» отримала юна співачка з П’ятихаток Дарія Самарець. За словами Наталі, дівчина з великої багатодітної родини. Однак, мама Дарії багато вкладає у розвиток дівчини — возить її майже на усі фестивалі і конкурси. Організатори допомагають таким талановитим дітям, вони навіть беруть участь у дорослих концертах. До прикладу, до Дня міста Трускавця був концерт, і Дарію організатори запросили у свою концертну програму.

Ще одне Гран-прі отримав танцювальний колектив «Мальви» з Вінницької області. Коли у цій номінації роздали призові перші місця, танцюристки з «Мальв» не могли зрозуміти: невже нічого не отримають? Аж тут ведуча оголосила, що колектив не лише отримав найвищу нагороду у своїй номінації, а й сертифікат на 500 євро для поїздки влітку у болгарський табір «Разом». Дівчата пищали і підстрибували на сцені, а потім почали плакати — від щастя.

— Третю нагороду Гран-прі отримав колектив з Рівненщини — усміхається Наталя. — Вони зателефонували мені і кажуть: «Ми аматори, але ми — дорослі. Хочемо змінити картинку. Дозвольте нам виступити на фестивалі «Карпатська осінь». Попри те, що вони — не діти, дозволили їм взяти участь у конкурсі. У день виступу ми були дещо заскочені: аматорський колектив грає «Українську фантазію» Василя Попадюка.

У якийсь момент, під час конкурсу, до зали увійшов Тарас Петриненко з Тетяною Горобець.

— Я Тараса дуже добре знаю, — розповів пізніше Гурбан Аббасов. — Коли я навчався вокалу у музучилищі в Івана Паливоди, який є рідним дядьком Тараса Петриненка і рідним братом відомої української співачки Діани Петриненко (мами Тараса), був вражений, яка це гарна родина. Ми з Тарасом спілкуємося, на жаль, не так часто, як би цього хотілося, бо у кожного багато роботи. Але для нашого конкурсу «Карпатська осінь» велика честь, що такі знаменитості завітали на наш конкурс. Я почув фразу конкурсантів з Волині, які казали: «Тарас Петриненко у музиці — як Тарас Шевченко у поезії».

Тарас Петриненко з Тетяною Горобець обрали серед учасників двох дівчат — переможницю Гран-прі Дарію Самарець та її подружку, лауреатку І ступеня Маріанну Брагіну для виступу на своєму концерті, що відбувся у неділю у Трускавці.

Ведуча фестивалю, коли оголошувала нових конкурсантів, нагадувала про скриньку, яка стоїть на сцені. Організатори збирають кошти для 25-го окремого стрілецького батальйону, який зараз воює на Бахмутському напрямку.

За словами Наталії Кудряшової, більшість хлопців з цього батальйону з Деснянського району. Вони з Гурбаном Аббасовим — офіційні волонтери від Деснянського району міста Києва.

— Зрозуміло, що всі, хто нас захищає, всі «наші», — каже Наталя. — Але ми, кияни-деснянці, насамперед збираємо для наших деснянців, бо більшість з них знаємо особисто. Ми вже зібрали понад 165 тисяч гривень. Збираємо на машину. Бракує ще на «одне колесо». Тобто 35 тисяч. Нас у Києві підтримує департамент культури, ми у столиці проводимо різні заходи, і так збираємо на автівку. Сподіваюся, що 5−6 жовтня під час концертів у Києві, дозбираємо на то четверте колесо. Це вже другий автомобіль. Перший ми передали хлопцям торік. Та машина ще «жива», хлопці показували нам відео, але вона у такому жахливому стані, що її вже час замінити.

Коли стихли фанфари після гала-концерту, діти роз'їхалися близько 10-ї вечора у різні готелі. Бо вже у неділю, 29 вересня, більшість з них знову виступали. Цього разу перед хлопцями, які отримали поранення і проходять реабілітацію у різних військових госпіталях Львівської області. І повезли зі собою не лише пісню, а й подарунки нашим захисникам, які зробили власноруч…