«Предмет буде називатися „Історія України і світу“. У чому зрада?»

Міністр освіти Оксен Лісовий пропонує об'єднати два шкільні предмети — «Історія України» та «Всесвітня історія». Передбачається, що курс «Історія України і світу» буде «україноцентричним» й таким, що формуватиме «українську ідентичність у дітей».

Науковці і педагоги зби­рають підписи під відкри­тим листом до міністра з закликом не об'єднувати ці дві шкільні дисципліни. Вони на­зивають це «нищенням націо­нальної моделі освіти» та «під­ривом державності України зсередини».

Чи доцільно, щоб діти ви­вчали «Історію України і світу» в одному предметі, я запитала у викладача історії, началь­ника навчально-методично­го відділу Львівського регіо­нального центру оцінювання якості освіти Степана Хаму­ляка.

— Див­но, що за­раз це питан­ня з’явилося в інформа­ційному про­сторі, — каже Степан Хаму­ляк. — Коли задумувала­ся Нова українська школа, це питання обговорювалося і на­працьовувалося. Можливо, це пов’язано з тим, що НУШівці поступово підходять до стар­шої школи, тому це питання знову стало публічним.

Щодо мого ставлення до об'єднання двох предметів, то воно доцільне. І на сьогод­ні мало би бути виконано. Що передбачають автори, які го­ворять про об'єднання пред­метів. Пропонується перехід до концентричного викладан­ня історії, а не лінійного викла­дання, яке є зараз. Ви вивчає­те весь курс історії тричі у школі - від найдавніших часів до сьо­годення — в молодших класах. До 9-го класу — більш розши­рений варіант. І у старшій шко­лі, якщо обираєте гуманітарний напрям, знову ж таки йдеть­ся від найдавніших часів до на­ших днів. Діти вивчають матері­ал більш детально.

Це має під собою підґрунтя. Дитина закінчує 9-й клас, вона може йти в училище чи ліцей і закінчує вивчати історію на пе­ріоді XIX століття. А далі - вчити історію не треба? В училищах викладається XX століття, але цих знань недостатньо.

— Тобто мета об'єднання двох предметів, щоб діти до 9-го класу мали більше ін­формації?

— Так. В історії України є теми, які без Всесвітньої історії не зможете пояснити. Напри­клад, XX століття, Перша сві­това війна. Мусите пояснити, що відбувалося у Європі, і чому цей театр військових дій був на сході Європи, зокрема на укра­їнських теренах. Вчитель іс­торії завжди говорить про такі речі.

Наступний момент — полі­тичний. Коли ми говоримо про найдавніші часи, то чомусь го­воримо про грецьку колоніза­цію Північного Причорномор’я, а це є наші сучасні терени. Це й є зв’язок з тією Стародавньою Грецією, і ця тяглість мала би бути. Ми ж не почалися з Київ­ської Русі… Ці речі добре на­кладаються в одному предметі.

— Чи не буде у дітей в го­лові «каші»?

— «Каші» не буде. Автори тієї концепції переконані, що на 70−80% вона україноцентрич­на. Це український погляд на всесвітні історичні процеси. Це не означає, що маємо, напри­клад, окремо вивчати Грецію, як зараз є, окремо — В'єтнам, окремо — Китай… Яким чином це стосується України, учень не знає і думає, навіщо йому це вчити? А так буде пов’язано з тим, що ми мали у минулому. Якщо говоримо про Китай, мо­жемо згадати львів'янина Бої­ма, який був у Китаї… Тоді стає зрозуміло, чому треба знати про Китай.

— Чи не йдеться про опти­мізацію у навчальних закла­дах? Можливо, бракує вчи­телів історії?

— Працівники департаментів освіти більше знають, якою є кількість вчителів. Але у зв’язку з мобілізацією, думаю, вчите­лі у школах завантажені. Не думаю, що є проблема з вчи­телями. Може стояти питання оптимізації курсів. Однознач­но, що має бути збільшена кіль­кість викладання годин на цей об'єднаний курс. Автори кон­цепції про це говорять.

Предмет буде називатися «Історія України і світу». У чому зрада? У поляків є історія. І по­ляки починають вивчати істо­рію від найдавніших часів — з Греції, Риму… А далі пішла польська історія. У них немає поділу.

Є й інша думка щодо цього питання.

Молодий вчитель історії у київській гімназії Кирило Та­таринов назвав таку реформу згубною.

— Об'єднання істо­рії України з Всесвітньою історією є нищенням національ­ної моделі освіти та під­риває дер­жавність зсередини, — каже у своєму Телеграм-каналі Кири­ло Татаринов. — Війна прихо­дить туди, де програли вчитель та священник, сказав Отто фон Бісмарк, німецький державний діяч. Якщо народ не знає сво­єї історії і не несе за неї відпо­відальності, то будь-хто може скористатися такою слабкістю та висвітлити історичні факти по-своєму задля своїх інтере­сів. Що часто і було фундамен­тальною помилкою українців…