Всі потуги народити щось «неординарне» призводить лише до катастрофи

Вибачте, але як колишній дипломат, повинен написати: перед тим, коли створювати «щось нове і небачене», треба навести лад, з тим що є.

Посилити МЗС фінансово і кадрово, зокрема.

Посол — це або мегаполітик з прямим доступом до президента, або мега дипломат, посольство — це не півтора каліки чи заробітчанина на пенсії, а десятки-сотні фахівців.

МЗС має бути за впливом на другому місці після Банкової/КМУ, займатися усім: зовнішньою політикою, економікою, інвестиціями, культурою, освітою. Якщо ми хочемо бути центром регіону або й світу.

Зовнішньополітичне відомство має мати повноваження впливати на роботу інших міністерств щодо покращення механізмів міждержавної взаємодії.

Врешті-решт, в МЗС має бути один єдиний керівник, а не три як зараз.

І дім на Михайлівській має бути одним із ключових чи й навіть єдиним мозковим центром європейської і євроатлантичної інтеграції, адже це включає всі сфери нашого життя, а не просто дипломатичні прийоми.

Коли я чую, що ми будемо створювати щось паралельне «красіве», аби дбати про наших людей за кордоном, у мене кров з очей ллється.

А ми нічого не хочемо у себе зробити, щоб вони прагнули повернутися?

Чи знову витрачатимемо зусилля на якусь дурню, щоб потім удавати, що ніхто нічого такого і не пропонував.

Досвід з 2019 вже би мав навчити: всі потуги народити щось «неординарне» призводить лише до катастрофи того, що раніше нормально функціонувало, поки його не почали «реформувати».

Джерело